Зелений абсент
«Абсент у Швейцарії» – чудова тема для захопливого соціального дослідження, в яке обов'язково будуть вплетені смішні та трагічні історії сотень тисяч людей. Вивчивши роль цього дуже міцного алкогольного напою, можна зробити кілька надзвичайно цікавих спостережень не лише про технологію його виробництва, а й про швейцарців, які, незважаючи на майже столітню заборону, продовжували підпільно займатися перегонкою, зберігши до наших днів унікальні рецепти.
У 1910 році Швейцарія слідом за сусідами прийняла сухий закон щодо абсенту. Протягом 95 років настоянка на травах, за свій характерний смарагдовий колір отримавши прізвисько «Зелена фея», була поза законом. На думку влади, популярність абсенту загрожувала серйозними наслідками для здоров'я нації. Подібних заборонних заходів щодо шнапсу чи міцних лікерів не вживали: мабуть, ці напої вважали менш шкідливими.
Тільки в 2005 році «Зелена фея» стала знову легальною в Швейцарії. Здавалося б, такий тривалий термін мав неминуче призвести до зникнення технологій виробництва, які були придумані ще наприкінці 18 століття. Досить згадати антиалкогольні кампанії в СРСР, які знищили найкращі виноградники в Молдавії, в Криму та на Кавказі. Виноробство в цих регіонах досі не може відновити втрачені сорти.
І вже якщо радянським чиновникам вдалося досягти таких «результатів», то яким чином зразкові та законослухняні швейцарці змогли зберегти традиції, порушивши приписані норми?
«Це дуже рідкісний, мабуть, у чомусь унікальний випадок непокори законам, – розповідає виданню «Наша газета» директор щойно відкритого музею Ян Клаузер. – Звучить дивно, але ми справді пишаємося тим, що не дуже суворо виконували вимоги влади. У цьому регіоні зародився швейцарський абсент, його тут переганяли майже в кожному домі протягом багатьох десятиліть. Невже варто було це руйнувати? Звісно, поки діяла заборона, поліція періодично проводила перевірки і саджала порушників до в'язниці, але після чергового рейду місцеві жителі продовжували підпільно виробляти абсент. Їхня мужність і допомогла нам сьогодні відтворити колишні рецепти і відкрити Дім абсенту».
Історія любить іронізувати: Дім абсенту розташувався в тому самому будинку, де протягом усього минулого століття знаходилася жандармерія. Сюди ж відправляли «самогонників», спійманих під час чергової облави.
За що ж влада так ополчилася на абсент? Чим «Зелена фея» небезпечніша за шнапс, пиво чи вино?
«Свою роль відіграло кілька факторів, – пояснює Ян Клаузер. – По-перше, споживання абсенту зросло до неймовірних масштабів. Уявіть, тільки в маленькій Швейцарії щорічно вироблялося близько 1 млн літрів напою, а у Франції ще більше – 36 млн літрів. Звичайно, невмірне споживання почало позначатися на здоров'ї суспільства, і влада вжила радикальних заходів. По-друге, прийняти заборонний закон допомогли виробники вина, які набирали силу і не бажали миритися з конкуренцією на ринку».
Абсент не просто заборонили. Проти нього була розгорнута агресивна пропагандистська кампанія, наслідки якої відчуваються досі. Наприклад, багато хто впевнений, що напій нелегальний, хоча насправді заборона на нього була скасована майже повсюдно в Європі. Також вважається, що абсент впливає на психіку подібно до психотропних речовин, викликаючи галюцинації та видіння. Але, як показали дослідження, за своїм ефектом він принципово не відрізняється від інших міцних алкогольних напоїв.
Особливість абсенту в тому, що в його гіркуватому смаку майже не відчувається дуже високий вміст спиртів (від 50% до 80%), а тому людина може швидко та несподівано для себе сп'яніти. Треба сказати, вживання цього напою, чий колір може варіюватися від зеленого до червоного, блакитного та жовтого, – такий же особливий ритуал, як і розпивання вина.
Про все це вам розкажуть у Домі абсенту, де ви, звичайно, зможете спробувати місцеві сорти, для створення яких використовують 14 різних трав та рослин, крім обов'язкової гіркої полині. Дегустуючи напій, не забувайте дотримуватися міри, а то й вас може відвідати «Зелена фея».