Кулінарний туризм з'явився і став набирати популярність у нашій країні нещодавно – близько трьох років тому. Саме тоді наші співвітчизники зрозуміли: як би добре не було блюдо європейської, японської чи африканської кухні в столичному ресторані, насправді смак у нього зовсім інший. «Я не раз їздила за кордон саме для того, щоб спробувати місцеву кухню, – поділилася своєю думкою турист зі стажем Ирина Сычева. – Тепер я розумію, що навіть європейські страви в наших ресторанах зовсім інші на смак. Не такі, як за кордоном. Взяти хоча б піцу. У нас це шматок засмаженого тіста з гумовим сиром. В Італії він пішов би хіба що на корм домашнім тваринам. Про пасту я взагалі навіть не говорю. У нас це макарони з соусом, а там – справжній делікатес».
Сніданок – у Провансі, вечеря – у Тоскані
Сьогодні сотні наших співвітчизників вирушають до Західної Європи, Південно-Східної Азії та Африки для того, щоб скуштувати екзотичних страв і продегустувати вина. Найчастіше їдуть, звісно, до Франції – країни, де кулінарія зведена в ранг мистецтва. Поїздку цією державою можна порівняти хіба що з подорожжю по куховарській книзі. Спочатку в Ельзасі туристи дегустують копчене м'ясо, відбивні сосиски і куріпки з кислою капустою, а також тушковане замариноване м'ясо з картоплею «бекеоффе». Потім у Нормандії пробують рубці по-канські і рибу по-дьєпські. На берегах Луари їдять «бёшель туранжель» із нирок теляти зі свіжими грибами. У Провансі пригощаються овочевою сумішшю «рататуй» із баклажанів, цукіні та помідорів. А десертом із фуа-гра та трюфелів ласують уже в Гасконі. Про сироварні та винні погреби туроператори навіть не говорять – це обов'язковий елемент гастрономічної подорожі Францією, втім, як і Італією.
Взагалі ця країна, мабуть, головний конкурент Франції у боротьбі за туристичні потоки гурманів. Італійські ресторани манять наших мандрівників равіолло – аналогом російських пельменів з начинкою із зелені та солоного сиру. Їх можна спробувати практично в будь-якій частині країни. А ось справжній біфштекс з кров'ю, зеленою квасолею та помідорами можна скуштувати лише в Тоскані. Втім, там справжні гурмани не затримуються. Їх притягує північна частина Італії, Емілія-Романья – батьківщина Пармської шинки, ковбаси «салямі», сиру пармезан та пасти «болоньєзе».
За індивідуальним рецептом
Такі тури вважаються елітними і складаються на замовлення – під кожного клієнта. «Вони популярні не лише в нашій країні, а й по всьому Старому Світу, – розповідає начальник відділу країн Європи однієї зі столичних турфірм Наталья Микулинская. – Єдине, що вимагається від клієнта – довіритися професіоналам. Тільки досвідчений туроператор, який кілька років займається одним регіоном, допоможе обрати відповідний гастрономічний маршрут і зв'язатися з потрібним гідом. Тільки йому відомі місця, де можуть правильно приготувати півника, а де молюсків».
Такі поїздки обійдуться недешево і планувати їх треба заздалегідь. Навіть якщо клієнт бажає приділити дегустації всього 2-3 дні, замовляти путівку доведеться за 3-4 місяці. Дегустаційна поїздка, скажімо, Бургундією, триватиме 2,5 дня і обійдеться в €4,5 тис. За цю ціну туристу-гурману нададуть в особисте користування автомобіль з водієм, послуги місцевого гіда та дегустацію колекційних вин у погребах.
Свято шлунка
Значно дешевше обійдеться групова поїздка на якесь регіональне свято. Там за цілком доступними цінами можна спробувати більшість місцевих страв і напоїв, що отримали популярність у всьому світі. «У різних країнах існують свої звичаї та свята, так чи інакше пов'язані з кулінарією, – пояснює керівник туристичної фірми Ольга Яковлева. – Скажімо, вирушивши на традиційне французьке свято Божоле Нуво, ви фактично потрапите на карнавал і дегустацію молодого вина одночасно».
Туроператори пропонують безліч варіантів таких поїздок. Серед них найбільшою популярністю користується свято «Октоберферст» у Мюнхені, де можна скуштувати знаменитого німецького пива та баварських ковбасок. Люблять наші туристи устричний фестиваль в Ірландії, а також листопадовий конкурс кухарів у Лондоні. Ціна такої «святкової кулінарії» в середньому досягає €1,5 тис. У цю суму входить також вартість перельоту та проживання в готелі. Тож ціна кулінарного туру практично не відрізняється від аналогічного екскурсійного. Зате вражень залишається набагато більше. Туристи мають можливість не лише спробувати місцеву кухню, а й познайомитися з національними традиціями зсередини.
І самі… з руками
Багато турів включають не лише дегустацію, а й уроки кулінарної майстерності. Так, наприклад, в Іспанії можна відвідати кулінарну школу, розташовану в старовинному районі Ель Борн у центрі Барселони. Туристам тут не лише розкриють секрети національної кухні, але навіть влаштують екскурсію легендарним продуктовим ринком Боккерія.
Двері французьких кулінарних шкіл теж відчинені для туристів. У Парижі існує мережа невеликих закладів, де можна власноруч під керівництвом професійного кухаря щось приготувати. Одночасно з фартухом кухаря туристам-учням запропонують приміряти на себе роль сомельє. Дегустація вин тут поєднана з вивченням історії або специфічних характеристик того чи іншого сорту. У фіналі навчання офіціанти проконтролюють навичку мандрівника у сервіруванні столу.
За секретами шеф-кухарів наші домогосподарки сьогодні їздять навіть до Таїланду. Такий кулінарний тур триває від трьох днів до трьох тижнів. За цей час мандрівники можуть не лише подивитися пам'ятки країни, а й навчитися готувати суп з кокосом та молоком, рис з кокосом та ананасом, а також кисло-солодкого тунця. Щоправда, задоволення це не з дешевих. У середньому триденний тур обійдеться в €2-2,5 тис.
Все добре в міру
Незважаючи на всі плюси, кулінарний туризм може обернутися для мандрівника несподіваними проблемами. Будь-яка заморська їжа цілком здатна стати серйозним випробуванням для організму. «Кишківник, звиклий до «своїх» мікробактерій, спочатку не переносить «чужі», – консультує лікар дієтолог Олександр Тихонов. – Якщо ви не звикли до кухні чужої країни, не намагайтеся відразу після приїзду спробувати всього і побільше. Тим більше не рекомендується вживати в їжу прісноводну рибу та м'ясо з кров'ю. Добре, якщо обійдетеся розладом шлунку. Такі неприємності проходять відносно швидко, а от якщо ви підхопили кишкову інфекцію, тут уже без медичної допомоги не обійтися».
Щоб хоч якось полегшити життя шлунку, дотримуйтесь простих правил. Пийте тільки кип'ячені або бутильовані напої. Овочі та фрукти мийте виключно кип'яченою водою та очищайте від шкірки. І, звісно, уникайте купувати продукти харчування у вуличних торговців. Вони не настільки хороші, щоб губити через них кулінарну подорож.
Кирило ШУЛЕЖКО.
Нові Известия