Мальовничі фінські куточки зачекалися іноземних інвесторів
Різко скоротилися і суми угод. За даними компанії Greenfield Property International, в середньому (з урахуванням найдорожчих і найдешевших угод) у 2008 році бюджет російського інвестора становив 400-500 тис. євро, у 2009 році – 150-200 тис. євро.
Експерти зазначають, що у зв'язку з кризою змінилася мотивація покупок нерухомості за кордоном. Раніше заможні росіяни вкладали вільні гроші в квадратні метри батьківщини і використовували їх для власного відпочинку. При цьому ціни на нерухомість зростали, і була можливість збільшувати капіталізацію свого майна, нічого для цього не роблячи. В даний час ціни не зростають, тому покупку нерухомості російські інвестори розглядають як «запасний аеродром» для вкладення вільних коштів з прицілом на отримання прибутку.
За даними директора компанії Nordic Development Oy Владислава Мальцева, зараз почастішали випадки покупок для організації бізнесу. Однак часом росіяни не прораховують ризики від подібних угод і «купують собі роботу», зазначає експерт. Наприклад, купуючи невеликий магазин у фінській провінції, інвестор має бути готовим до того, що у нього буде дуже незначний обіг, оскільки в сільську місцевість люди приїжджають в основному влітку, а на зиму такий магазин доведеться закривати. При цьому доведеться платити досить високі податки.
Деякі російські інвестори вважають, що можуть працювати за кордоном, як у себе на батьківщині, але в результаті витрачають гроші даремно. Так, одна московська компанія пару років тому купила кілька десятків гектарів землі у Фінляндії. Вибрали місце біля озера, хотіли розвивати територію і заснувати велике котеджне селище. Коли прийшли з проектом до муніципалітету, то виявилося, що в цьому місці за планом можна побудувати п'ять невеликих будиночків. Москвичі спробували «домовитися» з місцевими чиновниками відповідно до російських традицій, але в них нічого не вийшло, і всі інвестиції в проект «згоріли».
«Одні наші російські клієнти купили заводик у Болгарії з виробництва кетчупу, але так і не заробили на цьому, оскільки це сезонний і досить ризиковий бізнес», – розповів, у свою чергу, генеральний директор компанії Alma Realty у Санкт-Петербурзі Любомир Христов. Інший приклад: петербурзька будівельна компанія купила нещодавно велику ділянку землі на чорноморському узбережжі Болгарії, але не врахувала, що у високий сезон у курортній зоні заборонено вести будівельні роботи, щоб не турбувати відпочиваючих. Тому терміни початку будівництва довелося відкласти на півроку, і компанія несе чималі додаткові витрати.
При цьому експерт вважає, що зараз дуже сприятливий час для покупки житлової нерухомості в Болгарії, оскільки ціни значно впали. «Минулого року угоди укладалися в середньому за ціною 40-50 тис. євро, а у 2009 році – на рівні 15-20 тис. євро», – зазначив Христов. Був навіть випадок продажу малогабаритної квартири-студії в 3 км від моря за 9 тис. євро.
Експерт вважає, що нерухомість у Болгарії може служити хорошим джерелом доходу. Місцеві девелопери займаються здачею квартир в оренду. Дохід власників, за словами Христова, може становити від 15 до 20% на рік, оскільки в країні мінімальний податок на нерухомість – 0,05%. Аналогічна ситуація спостерігається на Кіпрі. «Зараз клієнти намагаються придбати нерухомість і більшу частину року здавати її в оренду», – зазначає представник кіпрської компанії Євгенія Ніцхайтіс.
В цілому, покупка нерухомості за кордоном – це доля заможних росіян, які мають вільні гроші. Тому угод навіть до кризи було не багато. Наприклад, за даними експертів, минулого року у Фінляндії було 600 угод з купівлі нерухомості російськими громадянами, цього року укладено вже 400 угод. А в 10% від усіх угод з нерухомістю здійснюють росіяни.
Експерти кажуть, що попит на нерухомість за кордоном відновиться, як тільки закінчиться криза, і у росіян з'являться вільні гроші. Адже «квадратні метри» за межами Росії – це не тільки інвестиції, але й гарантія того, що це майно ніхто не відбере.
Сергій КОВАЛЬЧЕНКО.
ІА Росбалт