Пам'ятаєте, як у нас у поліклініках висіли плакати: «Не займайтеся самолікуванням! Порадьтеся з лікарем!». В англійських лікарнях пишуть: «Не турбуйте свого лікаря! Підіть і купіть в аптеці те, що вам треба, самі!».
У цьому є певний сенс, тому що фармацевти тут набагато освіченіші за лікарів і знають, що давати при тому чи іншому симптомі. Втім, звісно, «освічені» сказано виключно, щоб відрізнити їх від тих, хто зовсім уже не вчився. Пам'ятаю, якось захотілося мені купити пару гепатопротекторів. Ну, там «лів-52», «Есенціале» - що там у нас дають після гепатиту або при захворюваннях печінки. Виявляється, в Англії такого поняття немає! Існування гепатопротекторів заперечується як лженауковий факт. Спочатку я думав, що це фармацевти такі йолопи, але потім з'ясувалося, що кембриджські світила теж так вважають. Коли я приніс такому світилу пару десятків рефератів про застосування гепатопротекторів у клініці (звісно, не в англійській), він забрав їх для свого «експерта», як він мені сказав. Найімовірніше, поніс прямо до вбиральні, поки ніхто не помітив крамольних папірців у нього в руках.
За даними Human Development Report-2005, кількість терапевтів на 100 тис. осіб в Англії різко контрастує з аналогічним показником для інших європейських країн з високим індексом ІЛР. У країнах, що лідирують за показниками ІЛР, таких як Норвегія, Ісландія, Австралія, Люксембург, кількість терапевтів становить відповідно 356, 347, 249 і 255, а в США - 549. У пострадянських країнах ця цифра становить 417 для Росії, 330 для Казахстану, 297 для України, 450 для Білорусі. У Великій Британії ж кількість лікарів лише 166 на 100 тис. осіб і ближча до показника для країн Латинської Америки (171 – Мексика, 168 – Панама, 194 – Венесуела) чи Кувейту (153). Оскільки лікарів у Великій Британії не вистачає, то тепер сюди на вихідні прилітають ескулапи з Німеччини, Франції та інших країн Європи підміняти місцевих. Їм за це платять по 1.500 фунтів добових. Однак слід сказати кілька слів і про якість англійської медицини.
Почнемо з того, що медицина тут «безкоштовна». Це означає, що я плачу щомісяця податок за те, що у разі, якщо мені знадобиться допомога, я її будь-якої миті отримаю. Таким чином, у грошовому вираженні це те саме, що й страхова медицина, але, оскільки сформульовано це інакше, а саме як «безкоштовна» медицина, то вона саме так і виглядає - як безкоштовна медицина. У повній відповідності з висловом Жванецького: «Можете лікуватися безкоштовно, але якщо вас цікавить результат...» Ось для тих, кого цікавить результат, держава надала чудову унікальну можливість… лікування за кордоном!
Одного разу по телевізору показували сім'ю, яка везе лікувати малолітню дитину до Південної Африки, тому що коли вони звернулися до місцевих ескулапів, то виявилося, що на операцію не вистачає коштів. Зате є кошти на ведення безглуздих воєн і подальший прийом біженців із усіляких країн третього світу.
Англійський лікар заробляє дзвінку монету, особливо дантист. І ось один із таких майстрів ставить металеву пломбу жінці якраз під золотою коронкою. Після того як минає наркоз, кожна спроба закрити рот коштує їй розряду струму в ротовій порожнині. На різниці металів утворюється ЕРС, як нас учили в школі. Мій особистий досвід звернення до дантиста виявився не менш повчальним. Коли в мене розколовся на дві половинки корінний зуб, я прийшов до зубного. Він прибрав одну з половинок, а другу заліпив якимось то чи пластиром, то чи тимчасовою пломбою. Потім вони з помічницею зробили страшні очі й повідомили мені, що єдиним виходом із моєї проблеми є коронка. Я намагався швидше докопатися до суті й дізнатися, скільки вона буде коштувати. Виявилося, що можна поставити нікчемну металеву, приблизно за 60 фунтів, а можна розщедритися і замовити золоту, що обійдеться вже більш ніж у 300 фунтів.
Було цілком ясно, що якщо я маю намір користуватися тим, що залишиться потім від зуба, то краще розщедритися і поставити золоту, інакше я щодня витиму від болю й бігатиму до них на прийом. Зрештою я не прийняв ані тієї, ані іншої пропозиції, а натомість купив квиток до Москви, де мені зробили фотополімер. При цьому вартість квитка і лікування в сумі виявилася навіть нижчою, ніж золота англійська коронка. Московський дантист українського походження пояснив мені, що за законами ЄС його англійські колеги не мають права робити пацієнту полімер, бо там якийсь ризик. Натомість вони мають повне право практично повністю позбавити мене зуба, поставивши коронку – так за європейськими законами безпечніше, мабуть. Московський лікар дав мені 10-річну гарантію на свою роботу. Три роки вже минуло, все стоїть, спасибі йому величезне, і жоден англійський дантист не може відрізнити цей полімер від здорового зуба.
Є в цій країні й пункти швидкої допомоги - де допомогу надають «негайно». Туди краще з'являтися одразу на ношах. Бажано мати ножове чи вогнепальне поранення - тоді вас приймуть негайно. В іншому випадку (якщо ви прийшли самостійно), вам запропонують почекати хвилин 40, або години дві. Взагалі, поки ви ходите самостійно, до лікаря краще не показуватися. Він одразу вас порадує: «Як ви добре виглядаєте». Бажано найняти кого-небудь, хто переламає вам ноги або пустить трохи крові з носа. Використання червоної фарби не рекомендується, оскільки вас можуть притягти за зловживання робочим часом лікаря, який працює за гроші платників податків.
Якщо ви потрапляєте в аварію, то для вас же краще мати якомога більше травм. Якщо з вас не ллється кров і суглоби не волочаться по землі, найімовірніше ви отримаєте універсальну пораду лікарів у цій країні - піти додому полежати, а якщо голова не мине, то прийти через три дні.
Одного разу я звернувся до такого собі пункту швидкої допомоги. Внаслідок необережності я пробив наскрізь шкіру на обличчі. Після двох годин очікування мене оглянув чорношкірий лікар у синьому халаті, якого я спочатку прийняв за полотера. Лікар дуже погано говорив англійською й запитав мене, що то таке зелене я наклав на рану (у мене був невеликий запас зеленки). Я спробував йому пояснити, що це антисептик. На обличчі лікаря відбилося здивування. Чи то він взагалі ніколи не чув про антисептики, чи то здивувався, що вони бувають зеленого кольору. Він дав мені цінну пораду – промивати рану солоною водою й більше нічого не робити – усе заживе й так. Я запитав: чи не потрібно накласти шви? Він відповів, що рана дурничка. У результаті, як і слід було очікувати, краї рани зрослися неправильно, утворивши на підборідді горбок. Але я радий, що цей лікар не став мене лікувати. Швидше за все, якби він спробував накласти шви, мене б уже не було в живих.
Ще одна розвага - потрапити до спеціаліста. Спеціалістів тут вкрай мало, і всі вони на вагу золота. Спочатку треба переконати лікуючого терапевта в необхідності вашого візиту до спеціаліста. Тут, чим більше ви знаєте – тим краще для вас. Інакше він випише ліки, які заженуть вас у могилу, і на цьому все закінчиться. Якщо все ж удалося переконати терапевта, що вам таки конче необхідний спеціаліст, то вас поставлять у чергу й повідомлять поштою, у який день можуть прийняти. Цей день обирається виключно відповідно до графіка спеціаліста й жодним чином не узгоджується з вашими планами. Цей день може настати через тиждень, а може й через шість місяців, залежно від завантаженості центру.
Звичайну флюорографію, яку роблять у будь-якому пострадянському місті на кожному розі за лічені хвилини, тут іноді чекають місяцями. Одна дівчина прийшла до лікаря з болями в шлунку. Поки їй удалося переконати його в необхідності ендоскопії, поки підійшла її черга, необхідність в обстеженні відпала - дівчина померла від раку шлунка. Кембриджський професор, лауреат Нобелівської премії, лежить тиждень на ношах у коридорі в адденбрукському госпіталі в очікуванні медичної допомоги. Жінці з пухлиною головного мозку сім місяців відтерміновують операцію, регулярно роблячи їй сканування. Видно, вивчають, як розвивається пухлина, поки вона її не доконає…
Нещодавно я слухав радіо й не міг зрозуміти – чи то якась розважальна чорногумористична програма, чи вони серйозно. Одна пані потрапила в аварію, як результат – черепно-мозкова травма. Потрібно негайно робити МРТ, бо вона практично в коматозному стані. Її поставили в чергу на скан, яка підійде через 18 місяців! Але виявилося, що з огляду на винятково тяжкий випадок, можна зробити скан приватно, і чекати доведеться лише кілька місяців. Персонал лікарні обговорив це питання й визнав, що так довго чекати не можна, і призначили їй скан… через 26 тижнів!
Нещодавно жінку просто вбили прямо в лікарні, прописавши їй ліки, які призначалися іншому пацієнтові. Її поклали в палату, на якій забули змінити табличку з ім'ям і призначенням її попередниці. Ще один свіжий випадок – молоду дівчину просто спалили радіацією: помилилися з дозою. Тепер дівчина або помре, або залишиться на все життя ідіоткою, бо опромінювали головний мозок. Іноді в мене виникає питання – навіщо тут взагалі медицина? Напевно, для того, щоб кваліфіковано зареєструвати факт смерті.
До речі, середня тривалість життя в Англії досить висока – така сама, як і в більш благополучному щодо медицини Люксембурзі (78 років). Тож може ну її, цю медицину?