У висновку суду сказано, що наречена ввела в оману нареченого, сказавши, що вона незаймана. При цьому в даному конкретному шлюбі незайманість дівчини була необхідною умовою. Релігійне підґрунтя в цьому випадку, на думку багатьох, очевидне.
Правозахисники тут же в один голос заявили, що подібний вердикт перекреслює десятиліття боротьби жінок за свої права і весь досягнутий в цьому питанні прогрес. Укладення шлюбу зведено до рівня комерційної угоди, в якій чоловік цілком може відмовитися від продукту під назвою «жінка», заявивши, що у «виробі» виявлено дефект.
Даний епізод особливо болючий для Франції, тому що уряд цієї країни вже досить давно проводить політику посиленого насадження «світськості»: у країні з 64-мільйонним населенням проживають 5 млн мусульман – це найбільша мусульманська громада в Європі.
У 2004 році Франція ухвалила закон про заборону носіння в школах хіджабів та інших релігійних атрибутів, що викликало бурю протестів у мусульманському світі. Тепер аналітики передрікають вихід нового закону, який би захищав права жінок, які вступають у шлюб не незайманими, і позбавляв їх від принизливої необхідності доводити свою незайманість.
Між тим, 180 стаття Цивільного кодексу Франції говорить: якщо при вступі у шлюб один із подружжя ввів іншого в оману щодо своїх «важливих якостей», інша сторона має право вимагати скасування шлюбу. На думку Ксав'є Лаббі, адвоката молодого чоловіка, який вирішив анулювати шлюб, ключові слова тут – «ввести в оману», тобто збрехати. «Зауважте, у рішенні суду немає слів «мусульманин», «релігія» або «звичай», - каже адвокат. – Справа не в тому, що дівчина не була незайманою, а в тому, що вона збрехала».
Про те, що дівчина могла збрехати, побоюючись саме традиційного жорсткого підходу, прийнятого серед її одновірців, юрист не говорить ані слова - сталося те, що сталося, і закон в даному випадку не на боці дівчини.