За один вечір середній британець може легко випити тижневу винну норму іспанця
Автори доповіді закликають уряд підвищити мінімальні ціни на алкоголь, підняти податки на міцні напої та в обов'язковому порядку писати на етикетках попередження про негативний вплив алкоголю на здоров'я. За попередніми оцінками, лише запровадження мінімальних цін на алкоголь може запобігти передчасній смерті трьох тисяч британців на рік.
Ініціатива парламентського комітету припала до душі, як не дивно, багатьом. Так, її підтримали на рівні регіонального уряду в Шотландії, а також на півночі Англії – в обох регіонах п'ють більше, ніж на більш багатому та сонячному півдні. Опитування громадської думки показують, що ідею встановити мінімальну ціну на алкоголь громадяни сприймають радше прихильно – і це в традиційно ліберальній Британії, де не люблять надмірного втручання держави в роботу ринкових механізмів.
П'ять років «алкогольного експерименту» принесли виключно негативні результати. Нагадаємо, що з січня 2005 року в Британії було скасовано закон, що діяв з часів Першої світової війни, який передбачав закриття пабів та барів рівно о 23:00. Тоді в Лондоні вважали, що вільніші правила призведуть до перенесення в Британію так званої культури кафе у споживанні алкогольних напоїв, характерної для Середземноморських країн. Відтоді британці стали справді пити більше вина, але загалом культура споживання залишилася північноєвропейською – у режимі запоїв.
Ось і п'ятниця
У п'ятницю ввечері центри британських міст стають схожими одне на одного. У Ньюкаслі та Бристолі, Белфасті та Кардіффі, Глазго та Лондоні на вулицях можна побачити групи легко вдягнених – у будь-яку пору року, заради економії на гардеробі, – чоловіків та жінок різного віку, які пересуваються з бару в бар, з пабу в паб. Чим пізніша година, тим вищий ступінь сп'яніння гуляючих, яких не дратують ні холодний вітер, ні дощ, ні сніг – попри відсутність верхнього одягу. За північ легко можна натрапити на хлопців у футболках, що лежать у кучугурі. Або ж на дівчат, які вирішили зняти босоніжки на високих підборах і пройтися по калюжах чи бруківці босоніж попри нульову температуру.
Згідно з даними британської Національної системи охорони здоров'я, 31% британських чоловіків та 21% жінок п'ють «небезпечно». Це означає, що чоловіки споживають 168 і більше грамів чистого алкоголю на тиждень, а жінки – 112 і більше. Ще 9% чоловіків п'ють «шкідливо» – тобто понад 400 грамів чистого алкоголю щотижня. Серед жінок тих, хто п'є більше 280 грамів щотижня, 6%. І це значно вище офіційних рекомендацій: не більше 16 грамів чистого алкоголю на день для жінок та 24 грами – для чоловіків.
Проблему погіршує те, що британці віддають перевагу міцним алкогольним напоям, і те, як вони звикли їх пити. Якщо в традиційно винних країнах – Франції, Італії чи Іспанії – жителі випивають по келиху за обідом і по два за вечерею практично щодня, британці п'ють далеко не щодня. У будні дні більшість із них уникають алкоголю, оскільки робочий день зазвичай починається рано, близько восьмої ранку, що вимагає раннього підйому та ясної голови. Крім того, якщо південні європейці зазвичай п'ють одночасно з прийомом їжі, то британці, як і інші північноєвропейці, як правило, розносять ці процеси в часі.
Але ось настають вихідні, і британці змінюються до невпізнання. Багато хто вирушає до пабів та барів одразу після закінчення робочого дня. І починають пити на порожній шлунок, перекидаючи одну пінту (або келих вина) за одною. У підсумку за один вечір середній британець може легко випити тижневу винну норму іспанця. А в суботу, після того як позбудеться похмілля, – йде на повтор свого п'ятничного рекорду. І потім протягом усієї неділі такий британець намагається прийти до тями, щоб нормально вийти в понеділок на роботу. Важкий понеділок налаштовує британців на тверезість у будні, і цикл повторюється.
При цьому якщо в країнах Континентальної Європи стан сп'яніння вважається соціально неприйнятним, то в Британії «культура запоїв» забезпечує зворотний результат. Метою запоїв по п'ятницях і суботах часто стає «напитися і забутися». Під час питних вечорів британці відчувають соціальний тиск з боку друзів та приятелів – мало пити означає виділитися з групи.
Пристрасть до алкоголю характерна не лише для молоді або для дорослих. Хоча легально споживання алкогольних напоїв у Британії дозволено з 18 років, за офіційними даними, 54% підлітків віком 15-16 років уже знають, що таке тяжке сп'яніння. 46% опитаних підлітків випивали як мінімум протягом останнього місяця.
Як на війні
Згідно з офіційними даними, зловживання алкоголем щороку завдає британській економіці збитків у $88 млрд. До цієї суми включені і тимчасова втрата працездатності, і вчинені в стані сп'яніння правопорушення, і передчасні смерті.
У 2008 році (останньому, за яким доступна статистика) кількість безпосередньо пов'язаних з пияцтвом смертей зросла на 9% і перевищила 9 тис. Ще 40 тис. смертей спричинено алкоголем опосередковано, в основному через розвиток хронічних захворювань, таких як цироз печінки або рак гортані. Більше мільйона звернень до травмпунктів щороку пов'язано зі споживанням алкоголю, а в більшості міст найнапруженішими періодами для служб швидкої допомоги є вечір п'ятниці та суботи.
За даними поліції, понад 80% правопорушень у ті ж вечори також пов'язані з надмірним вживанням алкоголю. Бійки – типове явище для центрів британських міст, а у виняткових випадках доходить до ножових поранень і вбивств. У 2009 році загальна кількість правопорушень, спричинених вживанням алкоголю, за даними поліції, перевищила 970 тис. Чверть опитаних британців вважають, що спровоковані вживанням алкоголю правопорушення створюють небезпечні зони в їхніх містах, яких вони намагаються уникати ввечері у вихідні.
Кількість випадкових смертей внаслідок ДТП, необережності з вогнем та гострими предметами також різко зростає у вихідні, коли значна частина британців йде в запої.
«Хоча уряд інвестує все більше грошей у кампанії, які попереджають про шкідливі наслідки вживання алкоголю, проблема пияцтва в останні десятиліття різко загострилася і продовжує загострюватися», – заявив професор Іен Гілмор з Королівського товариства лікарів.
Пий більше
«Ще в 1970-х Британія була дуже тверезою країною порівняно з іншими державами Європи. Можливо, частково це було спадщиною часів Другої світової: зберігалися відчуття необхідності економити та залишковий ефект руху помірності у споживанні. Пиво пили в пабах, міцні напої були дуже дорогими. Вино теж було дорогим, не дуже хорошим і незвичним для Британії. Але потім британці почали подорожувати до країн Середземномор'я і привозити з поїздок к'янті», – розповів «Експерту» Джеймс Ніл, фахівець з економічної географії Університетського коледжу Лондона.
Втім, на зміну споживання вплинули не лише туристичні вилазки до країн «винного поясу». Зокрема, споживання вина почало зростати після того, як з 1960-х право продавати алкоголь отримали супермаркети (до цього ліцензію на продаж мали лише паби та спеціалізовані магазини). Це призвело до того, що жінки, які займалися закупівлею продуктів на всю родину, почали купувати й алкоголь – до 1960-х випивка розглядалася як виключно чоловіче заняття.
Сьогодні у Британії 70% роздрібних продажів алкоголю припадає на супермаркети, які приваблюють покупців пропозиціями «Дві пляшки за 10 фунтів» або «Купи одну пляшку – отримай другу безкоштовно». «На відміну від спеціалізованих магазинів, супермаркети працюють на масштабі, тому готові демпінгувати, щоб нарощувати обсяги продажів. Особливо це характерно для пива, де вони жорстко конкурують з пабами. Доходить до абсурду – у деяких спецпропозиціях пиво обходиться дешевше мінеральної води», – розповів Джонатан Блейкі, аналітик консалтингової компанії Verdict Research.
В останні роки супермаркети почали збільшувати пропозицію продукції з вищим вмістом алкоголю. Якщо в 1993 році середня пляшка столового вина містила 11,4% алкоголю, то в 2008-му – вже 12,1%.
Бари не відставали від супермаркетів в агресивному маркетингу. Практично в будь-якому британському пабі буває «щаслива година» – кілька годин раннім вечором, коли напої подаються за півціни. Щоб привабити відвідувачок, деякі бари пропонують навіть безкоштовний алкоголь для представниць слабкої статі. Крім того, багато закладів збільшують порції алкогольних напоїв – у результаті відвідувачі не усвідомлюють, що перебирають.
Влада також сприяла зростанню споживання, роблячи алкоголь більш доступним. Податок на міцні алкогольні напої в 1947 році становив 60% тижневої зарплати середнього некваліфікованого робітника. До 1983 року він впав (в основному за рахунок різкого зростання зарплат і рідкісної індексації податку) до 11%, а до 2002 року – і зовсім до 5%.
А з 2005 року в Британії було скасовано режим суворого регулювання продажу алкоголю, що діяв з 1914 року. Згідно із законом, спрямованим на те, щоб у воєнний час люди приходили на робочі місця вранці тверезими, всі бари та паби в країні закривалися рівно о 23:00. Уряд лейбористів вважав, що усвідомлення швидкого закриття бару психологічно змушує відвідувачів пити швидше (і, отже, швидко напиватися). А одночасне закриття пабів, з яких на вулиці вивалюються п'яні компанії, веде до зростання насильства.
Сьогодні бари закриваються в різний час – деякі по-старому о 23:00, деякі опівночі, а деякі глибокої ночі. Тим не менш, ні культура споживання алкоголю, ні ситуація з насильством так і не покращилися.
Кінець запоям?
І ось парламентський комітет закликав встановити мінімальну ціну на алкоголь. Зокрема, фахівці називають ціну в $0,8 за кожні 8 грамів чистого алкоголю (у перерахунку на пляшку вина це означає ціну в $9). Такий захід заборонив би супермаркетам продавати алкогольні напої за смішними цінами. Пропозицію підтримали головний лікар Британії та безліч неурядових організацій. До ідеї з розумінням поставився уряд автономної Шотландії, де п'ють у середньому на 25% більше, ніж в Англії. Як заявила міністр охорони здоров'я регіону Нікола Стерджен, «ключовим питанням у дискусії про мінімальну ціну має стати здоров'я громадян, а не інтереси галузі».
«Якби кожен британець пив відповідально, то алкогольна галузь втратила б 40% своїх продажів або навіть більше. Формуючи свою стратегію, уряд має скептично ставитися до заяв галузі, яка стверджує, що вона зацікавлена у відповідальному споживанні алкоголю», – зазначається у звіті парламентського комітету.
Крім встановлення мінімальної ціни, автори звіту закликають заборонити промоакції барів (включаючи безкоштовний алкоголь для відвідувачок), зобов'язати виробників розміщувати на упаковці попередження про небезпеку вживання алкоголю та переглянути час продажу алкоголю в магазинах і барах.
Боротися з проблемою пияцтва найактивніше обіцяють консерватори, які, згідно з опитуваннями, мають відмінні шанси перемогти на травневих парламентських виборах. Торі вважають, що лібералізація питних закладів у 2005 році не привела ні до чого хорошого і потрібно вживати термінових заходів. Консерватори обіцяють підвищити податки на алкоголь і відмовитися від ліберальної політики лейбористів. «Настав час повернути контроль над центрами наших міст у вечірній час п'ятниці та суботи і знову зробити їх такими місцями, де можна приємно проводити час, не стикаючись з культурою насильства та хуліганства», – заявив консерватор Кріс Грейлінг, якого прочать на посаду міністра внутрішніх справ у новому уряді.
Очевидно, напередодні виборів багато британців вирушать до магазинів – закуповувати алкоголь за старими цінами.
Олександр КОКШАРОВ.
Експерт