І все-таки, як зазначає «DE magazine Deutschland», нинішній стрітфуд – це щось більше, ніж просто смажена ковбаска, з'їдена біля стійки. Нинішнім відродженням інтересу до стрітфуду ми завдячуємо США. Спочатку фудтраки або «їжа на колесах» буквально заполонили Нью-Йорк, а з 2013 року подібну картину вже можна було спостерігати в Берліні-Кройцберзі: «Street food Thursday», щотижневий захід у дев'ятому ринковому павільйоні, збирає зараз кілька тисяч гостей. Те саме можна спостерігати і під час гамбурзьких «Street Food Sessions» або кельнського «Street Food Festival» – невибаглива, але якісна їжа в громадському просторі.
Точки стрітфуду та «їжа на колесах»
завойовують німецькі міста
Звичайний стенд з гарячою їжею дає кухареві свободу, мобільність і незалежність. А прості страви гарантують гостям регіональну специфіку та дбайливе приготування вручну. Чудові приклади – «Banh Mi» з В'єтнаму – багет із пшеничного та рисового борошна, наповнений злегка обсмаженим м'ясом, овочами та приправлений коріандром. Або «Gua Baos» – тайванський варіант бургера. Макарони з сиром «Käsespätzle», втім, користуються не меншим попитом, ніж свинина, що коптиться протягом 14 годин.
Під час ярмарків стрітфуду люди не лише їдять, але й показують, як це треба робити. Зрештою, фірми з виробництва бутербродів, «похідні кухні» та регіональні лавочки з бургерами існують у містах Німеччини з початку 2000-х років. Але на відміну від простого фастфуду, стрітфуд не просто споживається, а служить для того, щоб провести обідню перерву з користю або швидко підкріпитися на шляху з точки А в точку Б. Головне – це свідоме отримання задоволення під час їжі.
Не менш важливу роль відіграє і спілкування під час їжі та на тему їжі. Багато в чому з цієї причини багато ринків зі стрітфудом працюють до пізнього вечора. По суті, вони виконують функцію барів або ресторанів. Тільки набагато більш демократичних, тому що зовнішній вигляд клієнта та обсяги його гаманця не мають тут жодного значення. На вулиці важливе лише одне – почуття голоду.