Штирія – один з австрійських виноробних регіонів, добре відомий далеко за національними кордонами своїми чудовими винами та фантастичними краєвидами. Винні краї зосереджені на самому півдні цієї федеральної землі Австрії, вздовж кордону зі Словенією. Виноградників тут трохи менше 1.800 гектарів, а виноробних господарств найвищого рівня – не один десяток.
ШИЛЬХЕР - ЦЕ НЕ ПРІЗВИЩЕ
Гастрономічні подорожі Штирією зазвичай починаються з її столиці. До старовинного міста Грац – з Відня лише півгодини літаком або пару годин машиною. День-два можна витратити на знайомство з штирійським життям: сходити на ринок і з'ясувати, з якою метою місцеві сировари виробляють сири з гарбузовим насінням всередині і як вони їх туди запхають, а також придбати кілька пляшечок фірмової штирійської олії радикального зеленого кольору з тих самих насінин, і перепробувати десяток різних видів шинки різного ступеня копченості. До попередньої програми входить також відвідування кількох ресторанів національної кухні та винних барів, що допоможе зорієнтуватися в реаліях штирійського застілля.
Далі шлях зазвичай лежить у досить велике за місцевими мірками місто Дойчландсберг на південний захід від Граца. Воно відоме насамперед справжнім і дуже старим замком, що стоїть на лісистій височині. З вікон розташованого в ньому готелю та з терас ресторану відкривається захоплююча дух панорама типових штирійських пагорбів з геометричними рядами виноградних лоз. Швидше за все, це особливий пізній сорт темного винограду Blauer Wildbacher, з якого роблять шильхер – то рожеве, то червоне, але досить оригінальне сухе вино. Виходить воно тільки тут, на вузькій і довгій смузі землі, витягнутій з півночі на південь - всього 450 га під виноградною лозою. На місцевих картах і маршрут спеціальний позначений – Schilcher Weinstrasse, тобто «Винна дорога шильхера». Тематичні путівники дають перелік виноробів, до яких можна заїхати (за попередньою домовленістю) на дегустацію червоно-рожевого спеціалітету, і ресторанів, де до нього пропонують традиційну штирійську їжу. П'ють шильхер молодим і встигають випити майже весь ще до наступного врожаю. При цьому на горлечку пляшки обов'язкова особлива наклейка з фірмовим знаком справжнього шильхера – силуетом білого коня. Особлива гордість цих місць – ігристий шильхер, веселий і святковий.
А це лише мала частина винно-гастрономічних ресурсів гостинної Штирії. У цих краях близько десятка «винних доріг», розроблених для зручності мандруючих гурманів, і кожна зі своїми унікальними пам'ятками. Дорожні покажчики на тутешніх роздоріжжях вимагають часу для засвоєння інформації: на стовпах зазвичай укріплені десятки табличок з назвами виноробень, готелів і ресторанів. Любителям активного відпочинку пропонують навіть велосипедні та кінні маршрути винними місцями.
СПОЧАТКУ В МУЗЕЙ, ПОТІМ У ПІДВАЛ
У містечку Кітцек, у самому центрі винного маршруту Sausaler Weinstrasse, у старій сільській садибі XVII століття розміщений Музей виноградарства та виноробства. Сотні рідкісних експонатів дають уявлення про технологічні процеси, винну культуру та традиції. А зовсім неподалік – господарство родини Вольмут, яка займається виноробством вже третє століття. Відома ця виноробня продукцією з винограду Sauvignon Blanc (фірмового, до речі, для всієї Штирії), а також Chardonnay, який у цих краях називають по-своєму – Morillon. У 2001 році Ґергарда Вольмута назвали в Австрії «Виноробом року», тож він-то знає своє ремесло. Будете в гостях у цього винороба – обов'язково спробуйте вино з його виноградника Steinriegel, розташованого на висоті від 450 до 520 м над рівнем моря.
Після візитів до музею та винного погреба напевно захочеться пообідати. Це можна зробити неподалік, у ресторані Steirerland. Особливо гарні там різноманітні страви зі штирійським гарбузом – від супу до десерту. При ресторані є готель, де можна переночувати, а стоїть весь цей комплекс на високому пагорбі, з якого відкривається чудова панорама на багато-багато кілометрів.
Центральним пунктом винної дороги Південної Штирії вважається маленьке містечко Гамліц і, знову ж таки, з винним музеєм. Зупинитися на нічліг тут можна в готелі з типовою для цих місць назвою Weinlandhof, що можна перекласти як «Виноробна садиба». До стандартного для чотиризіркового закладу набору послуг постояльцям пропонують ще й різноманітні пакети на 4, 6, або навіть 8 днів, куди входить, наприклад, велосипедна екскурсія місцевими виноградниками, відвідування виноробних господарств і винних ресторанчиків, дегустаційне меню з місцевими винами, а також ряд загальнозміцнювальних процедур на кшталт масажу та інфрачервоної сауни, адже винно-гастрономічний туризм передбачає і певний рівень витривалості.
У господарстві Sattlerhof на південь від Гамліца роблять чудові білі вина. Особливо славиться місцевий Sauvignon Blanc. А ще це гарний приклад гармонійного поєднання виноробства та туризму: гостей тут приймають з середини березня до середини грудня, надаючи їм усі можливості для вдумливого знайомства з технологією виноробства взагалі та своєю продукцією зокрема. До невеликого готелю та ресторану не просто національної, а регіональної штирійської кухні додаються чудові краєвиди на типові штирійські горбисті виноградники. Гастрономічних мандрівників приймають тут за повною програмою: екскурсія, дегустація, закупівля вподобаних зразків.
НІЧ НА ВИНОГРАДНИКУ
Ще південніше знаходяться володіння братів Польц. Відоме це господарство зокрема тим, що його виноградники розташовані на найкращих в окрузі схилах з правильними ґрунтами та винятково мальовничим краєвидом. Називаються вони Grassnitzberg і Hochgrassnitzberg. Віднедавна тут можна і переночувати: прямо серед виноградника, на самій вершині унікального пагорба брати Польц збудували розкішний готель. А вранці з нього можна пішки вирушити на розташовану неподалік виноробню Tement. Помилуватися на місцевий виноградник Zieregg, ефектним амфітеатром, що спадає в бік словенського кордону, знаючі люди спеціально приїжджають здалеку. Дивитися зручно: для цього в новенькому виноробному комплексі, вдало вписаному в горбистий ландшафт, передбачена спеціальна відкрита тераса.
На самому півдні Штирії, майже на кордоні зі Словенією, є невелика винна дорога з кумедною назвою Klapotetz-Strasse. Слово «клапотець» прижилося в німецькій мові, хоча воно словенського походження і по обидва боки кордону означає одне й те саме: величезну тріскачку-флюгер на високому стовпі, яка відлякує птахів на виноградниках.
А ось знавцям і любителям міцніших напоїв пряма дорога до містечка Wernersdorf, на сімейне підприємство Jobstl, відоме своїми шнапсами далеко за межами Австрії. Вже багато років ним керує Вальтрауд Йобстл. Ця тендітна жінка при необхідності легко переливає відро свіжого шнапсу в металеву бочку, попутно пояснюючи основні принципи купажування фруктово-ягідних спиртів. Барна стійка на цьому підприємстві зробила б честь багатьом пафосним ресторанам всього світу, а колекція золотих медалей, отриманих на найпрестижніших алкогольних конкурсах у різних частинах світу, взагалі унікальна.
P.S. Маленька, але корисна порада. У кожного зустрінутого вами винороба чемно запитайте про вино з винограду Gelber Muskateller. Навіть якщо в якомусь конкретному господарстві такого вина і не виявиться, штирійці все одно оцінять вашу обізнаність: це сорт дуже старий, але зустрічається він рідко і вельми примхливий. Зате наявність такого вина в асортиментній лінійці – вірна ознака висококласного винороба.