Якщо вірити соціоніці, то серед нас чимало «Наполеонів»
Так важко знайти споріднену душу, – що там казати про всю Землю! Часто трапляється так, що в повсякденному житті ми не знаходимо спільної мови з колегами по роботі або сусідами по сходовій площадці. Погодьтеся, але це ж не привід міняти місце проживання чи шукати нову роботу. До всього можна звикнути, і з усіма можна, і навіть необхідно знаходити спільну мову. І не треба винаходити велосипед! Не варто експериментувати, адже існує спосіб вирішити нагальні проблеми спілкування з оточуючими.
Навчитися розбиратися в людях, знаходити спільні точки дотику навіть з вашими антиподами допоможе соціоніка. Довіртеся досвіду великих вчених і психологів, – завдяки їхнім багаторічним спостереженням і народилася ця наука. Світ познайомився з соціонікою на початку 1970-х років. Її появі ми зобов'язані литовському економісту і соціологу А. Аугустинавічюте, а також роботі Юнга «Психологічні типи» і теорії А. Кемпінського про інформаційний метаболізм.
Соціоніка – це наука, головними предметами вивчення якої є людина і навколишній світ. Соціоніка вивчає процес сприйняття людиною інформації про все, що її оточує в повсякденному житті. А ми ж з вами буквально купаємося в величезному нескінченному потоці інформації – починаючи від погоди за вікном, і закінчуючи спілкуванням з людьми. І від того, як та чи інша людина сприймає цю інформацію, залежать взаємовідносини між людьми.
Таким чином, соціоніка займається, насамперед, аналізом людських взаємовідносин. Завдяки підходам і висновкам соціоніки, кожен навчиться розбиратися в людях, правильно підбирати своє оточення, освоїть принципи саморегуляції, а також зможе змінювати свою поведінку залежно від конкретної ситуації, що склалася.
Як згадувалося вище, соціоніка займається інформацією, а відповідно проникає у всі сфери нашого життя. Наука величезна і не знає кордонів, однак, щоб зрозуміти, як вона «працює», немає необхідності роками вивчати її основні принципи та теорії. Достатньо розуміти той факт, що соціоніка ділить весь інформаційний потік, що нас оточує, на вісім каналів (аспектів). Сам процес сприйняття, відбору та обробки психікою людини інформації про навколишній світ називають інформаційним метаболізмом.
Соціоніка займається побудовою моделі інформаційного метаболізму. У процесі побудови цієї моделі відбувається аналіз властивостей 16 можливих типів інформаційного метаболізму. Ці властивості зіставляються з поведінкою, характером і звичками людей, що дозволяє нам розібратися в людських взаємовідносинах. Кожна людина являє собою один із шістнадцяти типів інформаційного метаболізму, тобто сприймає та обробляє отриману інформацію одним із шістнадцяти способів. Неважко здогадатися, що люди з однаковим типом інформаційного метаболізму сприймають інформацію однаково. Варто, звичайно, зробити поправку на індивідуальні особливості кожного з нас. Однак отримане знання допоможе вам правильно підбирати манеру поведінки з представниками кожного з шістнадцяти типів інформаційного метаболізму.
Соціоніка – не просто гарна наука про людські взаємовідносини. На сьогоднішній день вона знайшла широке практичне застосування, особливо в західних європейських країнах та в Америці. При працевлаштуванні за кордоном роботодавці вже давно пропонують пройти спеціальні тести на професійну орієнтацію. Згодом це значною мірою допомагає заощадити витрачений час і гроші роботодавців. Адже, як усім відомо, людина з технічним складом розуму досягне менш високих результатів на гуманітарній ниві, і навпаки – гуманітарій не зможе стати хорошим фахівцем у технічній галузі.
Крім визначення цього факту, при працевлаштуванні за кордоном соціоніка застосовується і для визначення ваших основних рис характеру. Це дозволяє зрозуміти, наскільки ефективно ви зможете працювати в уже сформованій команді, чи зможете ви знайти з колегами по роботі спільну мову, наскільки ви конфліктна людина, чи не будуть ваші риси характеру та манера поведінки шкодити роботі фірми. Тобто, узагальнюючи вищесказане, соціоніка спрощує підбір персоналу і допомагає вибрати саме такого працівника, який принесе велику користь та вигоду фірмі. При працевлаштуванні за кордоном соціоніка стає просто незамінною, адже не варто забувати, що всі типи інформаційного метаболізму не діляться на погані та хороші типи. Завжди і скрізь існують типи, які підходять і не підходять для конкретної роботи. Соціоніка чудово справляється з поставленим завданням, допомагаючи підбирати потрібних людей.
У свою чергу соціоніка допомагає не тільки роботодавцю, але й працівнику. Людина, знайома з основними принципами та підходами соціоніки, зможе скоригувати свою поведінку залежно від ситуації, що склалася, навчившись саморегуляції, кожен з нас здатний досягти високих результатів.