Південно-Східна Азія
Коли наступного разу перед від'їздом ви будете зачиняти свої бронедвері в Києві, забудьте про домашню їжу. Тому що в'єтнамська кухня вважається однією з найздоровіших у світі, значною мірою завдяки тому, що продукти не піддаються тривалій термообробці. Але при всіх її плюсах, пахнуть деякі страви дуже різко. Одним із найпахучіших можна назвати рибний соус «ниок мам». Любителі азійської кухні знають, про що йдеться. Соус дуже смачний, але ось запах - це випробування.
Загалом за кількістю морських страв у національній кухні В'єтнам цілком може змагатися з Японією. Судіть самі: смажений рис зі шматочками риби, суп із крабового м'яса «куа», суп із морепродуктів «лау», креветки, обсмажені в соусі «мам том», і безліч комбінованих страв, у яких дари моря змішують із звичайним м'ясом.
Основа тайванської кухні - також риба та інші морепродукти. На перше віддають перевагу супам з устриць або акулячих плавців, причому свій рецепт можна знайти чи не в кожному домі. Далі йде вугор, приготований у соусі з перцю, або відварна риба, смажені креветки з горішками кеш'ю або дрібна рибка, обсмажена в арахісовому соусі, салат з медуз або омлет з молюсками тощо. Рецептів приготування багато. Принципова різниця полягає, мабуть, у спеціях, які додаються в ту чи іншу страву.
Коли мова заходить про приготування морепродуктів, дивовижну винахідливість виявляють індонезійці. Звісно, у місцевих ресторанах можна замовити просто смажену рибу або варені креветки. Але набагато цікавіше спробувати рибу, запечену в банановому листі, або креветкові оладки, посипані ароматними прянощами, або пюре з тунця, яке гордо називають «президент». Макрель в Індонезії віддають перевагу коптити, акул (точніше, їхні плавці) варити, крабів запікати, жаб'ячі лапки смажити в тісті. Участь каракатиць - бути звареними та поданими із сиром і зеленню. Не пройшли (а вірніше, не пропливли) повз індонезійських кухарів і великі морські черепахи. З них тут варять суп, роблять печеню та готують рагу. Найсмачнішим вважається рагу під соєвим соусом.
Загалом, соуси тут дуже шанують. Без соусів, нерідко непривично гострих для європейця, не обходиться жодна страва. Найчастіше в ресторанах подають соус з імбиру, «каррі» або соєвий, а найпопулярніші приправи - з кориці, мускатного горіха, гвоздики, різних перців, арахісу, часнику.
Африка
З погляду кулінарії, ПАР здатна вразити уяву навіть найвибагливішого гурмана. Тут поєднуються традиції Сходу, країн Європи і, звісно, місцевого населення. Причому, з якої б частини світу не прийшов рецепт, з часом у його приготуванні починають з'являтися явні «африканські нотки».
Дари моря мешканці ПАР беруть одразу з двох океанів: Атлантичного та Індійського. Тож тут можна спробувати розібратися, чим відрізняються мідії, омари, кальмари, устриці та різні види риби, спіймані в різних водах. У прибережних районах однією з головних місцевих страв вважається вугор по-малайськи та знаменита риба кінгкліп. Дуже оригінально готують палтуса: його коптять у диму з ароматних трав, а морепродукти подають ще й у вигляді паштету.
Все в тій же Африці кенійці, наприклад, пишаються своїм умінням готувати черепахову юшку. І не дарма, бо вона й справді дуже смачна. Улюбленець місцевих кухарів - восьминіг. Туристам найчастіше пропонують рагу з нього.
Австралія
Національною австралійською рибною стравою вважається баракуда, і у великій пошані – форель. Її, звісно, вживають у різних видах, але в ресторанах найчастіше пропонують запечену на вугіллі та в травах. Цей рецепт вважається класичним і традиційним.
Втім, австралійці готують не лише форель і баракуду, а й рибу бараманди, і лососевих із Тасманії, і безліч інших видів, які варять, смажать, в'ялять, коптять, запікають. Особливо смачно тут подають рибу під соусом «чатні». Його готують із яблук, винного оцту, імбиру та гвоздики.
Не залишаються поза увагою креветки, устриці, краби, гребінці, мідії та інші дари моря. В австралійців існує безліч способів їх приготування, але останнім часом вони все частіше і частіше віддають перевагу азійським рецептам, які передбачають дві крайнощі: продукт подається або майже сирим, або готується так, що не одразу вдається зрозуміти, які ж інгредієнти лягли в основу приготування.