Першопричиною такої ситуації є не стільки мовний бар'єр, скільки різниця менталітетів. В першу чергу переселенцю необхідно вчити місцеву мову, а потім вже пристосовуватися до нової лінії поведінки. Неправильний підхід до адаптаційного процесу може викликати депресію і навіть запій.
Трохи простіше справа стоїть із переїздом до слов'янських країн, але все ж і тут присутні деякі особливості. В першу чергу – нерозуміння та неприйняття місцевого менталітету. Це пов'язано з тим, що, потрапляючи в країну, хоч і чужу, але схожу на батьківщину, людина почувається комфортно. В місцевому населенні він бачить схожість зі своїми співвітчизниками. В даному випадку не доведеться проходити лікування панічних атак, оскільки ви ніби перебуваєте у своєму звичному середовищі. Але все не так просто.
З огляду на свою зовнішню схожість люди вважають, що повинні бути схожі й думки. Але як тільки вони потрапляють у певну ситуацію і бачать нестандартну для них поведінку, їх може спіткати шок або нервовий зрив. Адже в іноземців з самого дитинства може бути інша шкала цінностей, інша ієрархія вчинків. І судити їх за це не варто, просто вони – інші для нас, як і ми для них.
Варіантів для адаптації всього два. Перший – це прийняття і поступове входження в контакт з місцевим населенням, другий – повне обмеження спілкування з чужинцями і контакт лише з земляками. Звісно ж, кращим є перший варіант, який і варто розглянути.
В першу чергу потрібно свідомо мінімізувати контакти зі своїми колишніми земляками. Це буде досить болісно, але дасть позитивний кінцевий результат. Чим більше спілкування з місцевим населенням, тим швидше ви адаптуєтесь. Також варто записатися в який-небудь гурток, секцію – там ви знайдете хороших знайомих, а в подальшому, можливо, і друзів.
Якщо ж ви не змогли подолати перешкоди, пов'язані з відмінністю менталітетів, то з ситуацією допоможуть впоратися професійні психологи та центри соціальної допомоги населенню.
PR*