Ось уже 15 років я очолюю в Чикаго компанію Foreign Consultants, Inc., яка займається імміграційними питаннями: конвертуванням документів про освіту та можливостями працевлаштування. Я знаю життя українських жінок за кордоном не з чужих слів: до нашої компанії часто звертаються люди з найрізноманітнішими проблемами. І це дає мені підставу поділитися деякими спостереженнями щодо сучасних заморських «принців», про яких іноді так мріють українські «попелюшки».
Порада №1. Запам'ятайте, заморські «принцы» не такі вже й розумні, освічені та багаті
Як правило, за рівнем освіти «принцы» значно поступаються українським дівчатам. У багатьох американських наречених за плечима 3-4 роки звичайного коледжу або взагалі лише шкільна освіта. Та й за загальним розвитком вони програють слов'янським жінкам: усе, що люблять стандартні американці, - це багатогодинне просиджування перед телевізором за переглядом досить слабких комедійних шоу та спортивних програм.
Крім того, вони небагаті. Звісно, за українськими мірками вони цілком заможні, але врахуйте, що жити доводиться в Америці. Вони не схильні фінансово підтримувати дітей своєї слов'янської дружини чи її батьків, які залишилися в Україні. На жаль, більшість зарубіжних наречених жадібні та самолюбні. Вони суворо підраховують кожен цент, обмірковують усі свої витрати і звикли жити, дотримуючись поширеного в Америці заклику: «Save your money!» («Бережи свої гроші!»). Збирай і бережи гроші на випадок втрати роботи, для виходу на пенсію, на купівлю будинку чи квартири, на ремонт машини - словом, на всі випадки життя.
Порада №2. Будьте готові до того, що сімейне життя може не скластися
Як зазвичай живуть наші «попелюшки» за океаном? Як правило, вони не працюють. Основне заняття - прибирання в домі та приготування їжі. Єдина розвага - щотижневий похід до продуктового магазину, де всі покупки робляться під контролем «принца». Жодних театрів, кінофільмів, концертів - лише телевізор. Більшість «принців» живе в приміській та сільській місцевості, де немає громадського транспорту. Але, як вважають американські чоловіки, слов'янській жінці не потрібні ні машина, ні водійські права: їхати ж їй особливо нікуди.
Телефонні розмови з друзями та родичами, які залишилися на батьківщині, не заохочуються: нема чого даремно витрачати гроші. А буває, чоловіки не бажають оплачувати навіть курси англійської мови. На особисті витрати жінці виділяється приблизно $20-30 на місяць. Якщо її чоловік має будинок, машину, інше майно та заощадження, вона повинна підписати угоду, за якою повністю відмовляється від усього того, що в нього було до одруження.
А ось деякі життєві історії. Анна, філологиня з Москви, кілька разів приходила до нашого офісу і скаржилася, що її б'є чоловік. Валентина, вчителька з Мінська, втекла від свого голлівудського сценариста, бо не змогла змиритися з його жадібністю. Галину з України прив'язували до ліжка щоразу, коли її китайсько-американський чоловік ішов з дому. Ольга, юристка з Києва, втекла від свого чоловіка, доктора наук, бо він усіляко знущався з її сина... На жаль, такі сумні історії зафіксовані в нас у багатьох містах, 90% таких шлюбів розпадаються в перші рік-два спільного життя.
Багато американських наречених, приїжджаючи в Україну за нареченою, цілком щиро вважають, що вони неймовірно облагодіють нашу жінку, забравши її з бідної та відсталої країни. І, звісно, вона повинна бути вдячна своєму «рятівнику», як то кажуть, до кінця життя.
Як правило, всі документи дружини знаходяться у чоловіка. Це дає йому підставу постійно погрожувати їй депортацією, не маючи для цього жодних підстав. Смішно, але американські «принцы» не знають імміграційних законів власної країни. Вони лякають своїх дружин твердженнями: «Я можу позбавити тебе грін-карти так само легко, як ти її отримала! Американська поліція за першим же моїм дзвінком тебе депортує!» Нічого подібного - не дозволяйте себе залякувати. Свої основні документи (паспорт, грін-карту, картку Social Security, дипломи, свідоцтва про народження, про шлюб, про розлучення та інші) намагайтеся тримати в надійному, тільки вам відомому місці.
Запам'ятайте телефонні номери ваших друзів у цій країні, до яких за потреби ви могли б звернутися. Негайно телефонуйте в поліцію у разі насильства - вартові порядку приїдуть за кілька хвилин. Вас відвезуть у притулок для бездомних, де вам забезпечать нічліг і харчування, а ваш чоловік буде засуджений і отримає від трьох днів до трьох років ув'язнення - залежно від завданої вам фізичної та моральної шкоди. Нещодавно реорганізована американська Служба імміграції та натуралізації прийняла спеціальну інструкцію Battered Wife’s Law (закон про дружин, які зазнали фізичного насильства), згідно з якою вам дозволяється залишитися в країні та самій оформити всі необхідні імміграційні документи, якщо ви постраждали від чоловіка-американця. У вас є можливість отримати матеріальну допомогу та медичну страховку, а також право безкоштовно займатися на курсах англійської мови.
Порада №3. Залишайтеся самими собою і знайте собі ціну
Однією з найпоширеніших помилок наших «попелюшок» є низька самооцінка. Американські чоловіки всіляко звеличують свій спосіб життя і досить-таки зневажливо ставляться до освіти та життєвого досвіду слов'янської дружини. Часто вони просто не розуміють, яку освіту вона отримала і чому вона відповідає за американськими стандартами.
Пам'ятайте, що навіть без жодного долара в кишені у вас є те, що дуже цінується в цій країні. І це найцінніше - ваша освіта. По-перше, всі навчалися у вишах в середньому по п'ять років і отримали освіту, еквівалентну Master Degree у Сполучених Штатах. А щоб отримати її там, треба витратити від $80.000 до $100.000. По-друге, якщо у вас є освіта, еквівалентна американській, і якщо є документи, що підтверджують це, то й ставлення до вас буде зовсім іншим. Коли ви є спеціалістом із професійною освітою, з боку нареченого сприймаєтеся зовсім по-іншому: перед ним - жінка з реальною професією. Чоловік розуміє, що суспільство буде виявляти до вас повагу, а це підніме і його престиж.
По-третє, зі своєю освітою за наявності диплома ви можете піти на роботу. Можливо, не одразу на повну ставку, але згодом, добре вивчивши англійську мову, отримаєте можливість працювати за своєю спеціальністю. У цьому випадку ви не будете відчувати економічної залежності від чоловіка, а це, повірте, дуже важливо.
Для того щоб прирівняти український диплом до американського, виконується Evaluation. Для багатьох країн це стало вже цілком звичною процедурою, оскільки американський стандарт освіти відомий і зрозумілий роботодавцям усього світу. І якщо наші наречені візьмуть із собою за океан свої українські дипломи, конвертовані, прирівняні до ступенів Bachelor’s, Master’s, PhD у США, вони одразу ж перейдуть зі статусу гарненьких, бідних, придатних тільки для дому слов'янських «попелюшок» у статус жінок, які викликають повагу, спеціалістів, які високо цінуються за кордоном.