За іронією долі жителі американської столиці виявилися обділеними у правах
Федеральний округ Колумбія був утворений у 1790 році спеціально для того, щоб на його території створити столицю країни та розмістити вищі федеральні органи влади. Батьки-засновники Сполучених Штатів побоювалися, що якщо права столиці набуде одне з великих міст, що входить до складу того чи іншого штату, то права інших штатів США будуть ущемлені, оскільки корінні жителі матимуть надто великий вплив на діяльність вищих органів влади.
Для створення округу територією поділилися два сусідні штати – Меріленд і Вірджинія. Нова столиця країни отримала назву на честь першого президента – Джорджа Вашингтона. Колумбією – на честь Христофора Колумба – округ став, оскільки подібним чином у ті часи іноді називали територію Північної Америки. Це був гарний синонім, популярний серед літераторів романтичного напряму.
Як і жителі решти 50 штатів США, жителі Вашингтона платять федеральні та місцеві податки, служать у збройних силах, входять до складу суду присяжних тощо. Однак вашингтонці не мають повноправних представників в обох палатах Конгресу США. Де-факто, і в Палаті представників, і в Сенаті є представники Вашингтона, але вони не мають повноправного статусу: у Палаті представників вони можуть голосувати у складі комітетів та комісій, але не на загальних засіданнях (тобто вони мають дорадчий голос); у Сенаті вони виконують лише функцію спостерігачів. Парадоксально, але постійний житель Вашингтона, який виїхав за кордон, може голосувати на виборах до Конгресу – при поверненні додому він втрачає це право. У 2000 році Верховний суд США підтвердив, що жителі округу не мають конституційного права мати повноправних представників у Сенаті та Конгресі, і що цей закон може змінити лише Конгрес. Важливо зауважити, що жителі залежних від США територій – Американського Самоа, острова Гуам, Пуерто-Ріко та Віргінських островів – також не мають права обирати конгресменів та сенаторів. Однак «пігулку» підсолоджує те, що вони не платять федеральних податків.
Лише у 1961 році жителі округу отримали право брати участь у президентських виборах (для цього була прийнята спеціальна поправка до Конституції США – 23-тя). Тоді ж Вашингтон отримав три голоси в Колегії виборників, яка формально обирає президента США.
До 1974 року вашингтонці також не мали права мати виборного мера та легіслатуру. До цього моменту всі рішення, що стосувалися міських справ, приймали чиновники, призначені Конгресом. Тим не менш, досі верховну владу у Федеральному окрузі Колумбія має не муніципалітет, а Конгрес США. Зокрема, мерія Вашингтона не має можливості повністю розпоряджатися міським бюджетом. У багатьох випадках нормативні акти, прийняті міською легіслатурою, скасовувалися Конгресом, а різні соціальні програми закривалися або кардинально модифікувалися. Муніципалітет Вашингтона не має права оподатковувати установи федеральних органів влади – ця стаття доходів дуже важлива для інших міст країни. Право Конгресу на втручання в міське життя було призупинено у 2001 році, однак досі офіційно не скасовано.
Стаття, в якій встановлюються межі та юридичний статус округу, входить до основного тексту Конституції США (Стаття 1), що робить дуже проблематичною зміну юридичного статусу столиці країни. Будь-які аргументи прихильників зміни становища натикаються на не менш серйозні аргументи їхніх противників. Суть спору досить фундаментальна: прихильники розширення прав жителів Вашингтона стверджують, що Конституцію необхідно змінювати у випадку, якщо вона застаріла, противники ж декларують, що будь-які зміни здатні поховати всю юридичну систему США. Крім того, багато фахівців сумніваються в тому, що Конгрес має юридичне право проводити подібні зміни (до цього висновку, зокрема, у 2007 році дійшла Дослідницька служба Конгресу).
Опитування, що періодично проводяться в Сполучених Штатах, показують, що прихильників надання вашингтонцям тих самих прав, які мають інші громадяни країни, має більше прихильників, ніж противників: наприклад, за даними опитування газети Washington Post, за це виступають 61% жителів США.
Крім того, незважаючи на непорушність Конституції, вона де-факто була порушена. У статті 1 пункт 8 Конституції США зазначено, що розміри округу визначаються квадратом зі сторонами довжиною 10 миль (приблизно 16 км) кожна, що в сукупності становить 100 кв. миль (260 кв. км). Однак сучасна площа округу становить 68,3 кв. милі (177 кв. км), причому приблизно 10% з них припадає на воду (зокрема, на річку Потомак).
Вже стало традицією, що 15 квітня кожного року – останній день надсилання податкових декларацій у США – відзначається у Федеральному окрузі Колумбія як день боротьби за виборчі права. Крім того, всі автомобільні номерні знаки жителів Вашингтона прикрашені написом «Taxation Without Representation» («Оподаткування без права представництва») – саме ця фраза була одним з перших гасел Американської Революції, в результаті чого США здобули незалежність від Великобританії.
За даними Міністерства торгівлі США, у 2007 році розміри валового внутрішнього продукту Федерального округу Колумбія склали $93,8 млрд. Для порівняння, за даними Світового банку, ВВП Гонконгу оцінюється в $190 млрд., а ВВП Болівії – в $11 млрд. Якби Вашингтон був штатом, то за цим показником він зайняв би 35-те місце (з 51-го). У той же час, за рівнем доходу на душу населення Вашингтон би зайняв перше місце в США.
За оцінками мерії Вашингтона, на федеральні органи влади США припадає 27% робочих місць міста. У столиці країни базуються лише дві компанії, що входять до числа 500 найбільших фірм США (за версією журналу Fortune), найбільша з них – Danaher.
Матеріали по темі:
Реформа «останньої колонії»
За матеріалами Washington ProFile.