Китай має намір перейти до стимулювання народжуваності
Як повідомляє «Expert Online», у новому проєкті цивільного кодексу, який готується Постійним комітетом Всекитайських зборів народних представників, не буде пунктів, що стосуються планування сім'ї. Публікація про це з'явилася в головній газеті країни, «Женьмінь жибао». Це не лише розворот демографічної політики на 180 градусів, але й цікавий парадокс. Будучи в наші дні соціалістичним хіба що за назвою, Китай щодо народжуваності повернеться до добре забутого старого: часів «великого стрибка» та «культурної революції».
Тоді сам товариш Мао Цзедун закликав обзаводитися якомога більшою кількістю дітей: адже чим більше китайців – тим більше могильників капіталізму. Але вже до кінця життя Великого Кормчого партія почала робити спроби приборкати нестримне зростання населення, що тривало, незважаючи на голод, репресії та безвідповідальні економічні експерименти. А після смерті Мао, з початком реформ, втілення в життя гасла «одна сім'я – одна дитина» стало для держави ідеєю фікс.
Від чисельності населення в підопічному регіоні залежала оцінка ефективності місцевого керівника. Позапланова дитина могла запросто зіпсувати кар'єру будь-якому китайцю, який би високий пост він не обіймав. Наслідком безкомпромісної боротьби керівництва КНР з високою народжуваністю стала поява сучасної системи обліку населення, можливо, не найдосконалішої, але такої, що охоплює безпрецедентну кількість народу. Тим не менш, навіть вона не може до ладу відповісти, скільки мільйонів (два, три, а може й усі десять) склали «люди-привиди» – ніде не зареєстровані діти, уродженці переважно сільської місцевості, факт появи яких на світ батьки приховали від влади.
Демографічна битва призвела до того, що Китай став чемпіоном світу за кількістю абортів: вікову традицію, згідно з якою в сім'ї обов'язково має бути син, щоб піклуватися про батьків і здійснювати обряди духам предків, китайці, незважаючи ні на що, продовжували шанувати. Традиція відгукнулася через деякий час, коли країна зіткнулася ще й з дефіцитом жінок. Статус і значущість дівчат зросли до небес, так само як і значущість неханьських народів.
У минулі роки маньчжури, корейці, мяо та інші нацменшини країни охоче записувалися в китайці. Але коли їхнім сім'ям дозволили мати більше, ніж одну дитину, почався зворотний процес: запис китайців у некитайці. Словом, битва з перенаселенням призвела до маси несподіваних наслідків і до глибокої психологічної травми всієї нації, але була владою виграна. І ось настав час платити ціну перемоги.
Нині Китай посідає перше місце у світі не лише за кількістю населення, а й за кількістю людей похилого віку. Їхня чисельність у 2014 році вперше перевищила 15% населення, а до середини століття, якщо демографічну тенденцію не вдасться переломити, за оцінками ООН зросте до однієї третини. Отже, належить підвищення пенсійного віку (дискусії про це в КНР у самому розпалі), витрати на охорону здоров'я також зростуть.
Все це не може не позначитися на високих темпах економічного зростання – запоруці збереження політичної стабільності в Китаї. Ідеї соціалізму з китайською специфікою, можливо, не користуються в країні загальною підтримкою. Але поки комуністи можуть забезпечити економічне зростання, а отже, і зростання добробуту народу, охочих оспорювати їхнє право перебувати при владі буде не надто багато.
Вихід один: підвищувати народжуваність. Китайцям уже дозволено мати двох дітей, в офіційній пресі серйозно обговорюється ідея карати бездітні пари. Проблема в тому, що середнє китайське домогосподарство вважає тепер за можливе заводити дитину вже за певного, досить високого рівня доходів, часто вище середнього. При цьому китайські сім'ї якщо й хочуть заводити дитину, то лише одну.
А багато хто взагалі не хоче дітей. Вони, як і багато хто в Європі, вважають, що набагато приємніше витрачати гроші на власний комфорт і кар'єру, ніж на покращення демографічної ситуації в країні. До речі, такий стиль життя цілком вписується і в нову лінію партії, спрямовану на стимулювання споживання.