Америка сьогодні переживає бум натуральності у всьому. В одязі віддають перевагу бавовні та льону, автомобіль не повинен пхати в атмосферу брудним вихлопом, у дієті безсумнівний фаворит - їжа без хімії. Досить сказати, що за останні п'ять років продаж екологічно чистих продуктів харчування в США подвоївся, досягнувши $16,9 млрд. І це тільки початок, передрікають експерти.
Жити корисно
Причин у нинішнього буму принаймні три. Перша: Америці, здається, набридло бути нацією товстих. Адже в США огрядність стала в останні два-три десятиліття справжнім лихом, перетворивши на товстунів більше половини дорослого населення. Звинувачують у потовщенні середнього американця висококалорійну, напхану харчовими добавками, диявольськи смачну та жахливо некорисну їжу з «Макдональдсів», «Бургер-Кінгів» та інших закладів фастфуду. Друга причина - культ довголіття остаточно утвердився як магістральна життєва філософія. Благополучне післявоєнне покоління американців масово виходить на пенсію і хоче дожити свій вік, щоб не було болісно боляче. І померти від «природних причин». Саме таке екологічно чисте формулювання все частіше фігурує у вердиктах лікарів, які ставлять крапку в історіях хвороби померлих пацієнтів. І нарешті, при всіх успіхах офіційної медицини відчутне поголовне розчарування в її традиційних методах. Альтернатива - стати ближче до природи і споживати тільки «натур-продукт».
Сьогодні триває постійна боротьба, так би мовити, навколо семантики. Що означає словосполучення «органічний продукт»? Чи повинно в ньому бути все суцільно натуральним? Звісно, коли конвеєрно ліплять етикетки на розфасовані продукти, банки та пляшки, то за поліграфічний базар виробник відповідає перед загальнонаціональними наглядовими інстанціями та численними перевіряльниками різних рівнів влади - від місцевої до федеральної. Теоретично можливо, що хтось видає звичайний продукт за органічний. Але на практиці покарання за вільності настільки суворі - величезні штрафи та адміністративні санкції аж до зупинки виробництва і закриття фірми, - що ймовірність шахрайства вкрай невелика. Є непорушне правило: щоб продукт харчування мав право називатися органічним, всі його компоненти повинні вироблятися та вирощуватися без хімічних добрив, пестицидів, біоінженерії та іонізуючої радіації. Тварин не можна годувати антибіотиками та гормонами росту, крім того, вони повинні утримуватися в щадних умовах. Тільки в цьому випадку інспекція міністерства сільського господарства видає спеціальний сертифікат.
За чинними нормами стовідсотково органічним (Organic) має право називатися продукт, в якому взагалі відсутні будь-які хімічні компоненти. Просто «органічні» продукти можуть містити менше 5% хімдобавок із затвердженого списку, який лобісти весь час намагаються розширити. Ось зараз, наприклад, вони проштовхують через мінсільгосп додатковий список із 38 приправ, барвників, підсилювачів смаку та інших ненатуральних інгредієнтів. Ідея проекту в тому, щоб головний харчовий дозор країни дозволив їх «трішечки» додавати в органічні продукти. Адвокати чистоти протестують. На кону мільярди доларів, і поки неясно, хто переможе.
А ось на ярлик natural експерти радять реагувати критично і обов'язково читати «розбивку» компонентів, яку виробники зобов'язані друкувати на упаковці. Справа в тому, що шкідлива для здоров'я їжа нерідко буває цілком натуральною, як, наприклад, кукурудзяний сироп, який вважають головним винуватцем американського ожиріння. І вказівка на його стовідсоткову натуральність не повинна вводити в оману.
Телеканали та газети таврують аграрні фірми та харчові корпорації, коли ті постачають до магазинів неякісні або заражені продукти. До ганебного стовпа публічно прибивають рестораторів та торговців, які підсовують осетринку другої свіжості. За даними Центру з контролю та запобігання захворюванням, у США щорічно понад 76 млн жителів хоча б раз отруюються продуктами харчування.
Що ж стосується райдужних вістей з полів, то в Америці такий пропагандистський позитив ніколи не культивувався. З одним винятком: коли йдеться про органічні ферми, ранчо та плантації. Наприклад, у штаті Вашингтон п'ять років тому було лише дві «натуральні» молочні ферми, а сьогодні їх 45. Але ось проблема: попит у США на органічні молочні продукти щороку зростає приблизно на 20%, а виробництво екологічно чистих кормів - лише на 4%. Ентузіасти «зеленої» їжі закликають різко збільшити посівні площі під люцерну та соєві боби. Останні доводиться імпортувати аж з Китаю, а там складно перевіряти їх відповідність американським нормам.
Хризантема-лайт
Якби незабутній Коров'єв потрапив до одного з супермаркетів мережі «Хоул фудс» (Whole Foods), у нього були б усі підстави, як у торгсині, вигукнути: «Чудовий магазин! Дуже, дуже хороший магазин!» Останні кілька років я протоптав стежку в один із цих новомодних сезамів здорової їжі, розташований у респектабельному містечку Монтклер у штаті Нью-Джерсі. Закуповуватися там - ознака не тільки гарного тону, але (і це головне!) занепокоєності своїм здоров'ям. Адже все, що тут продається, вирощено без пестицидів та хімдобрив. Принаймні, це декларується на сайті магазину, на його вітринах та стендах. Набір продуктів такий самий, що й у звичайному супермаркеті, щоправда, коштує все в два-три рази дорожче. Навіть квіти є органічні, хоча за зовнішнім виглядом та запахом не відрізниш від звичайних.
Вперше, пам'ятаю, я зайшов у «здоровий» магазин у Бруклайні, районі Великого Бостона, в середині 90-х. Називався він досить виразно - «Хліб і видовища». І багато хто туди справді заходив в основному подивитися. Його, як і багато інших магазинів натуральної їжі, поглинула мережа «Хоул фудс». А сама вона гордо веде свою родовід з 1978 року, коли недоучка в коледжі 25-річний Джон Маккей та його 21-річна подружка Рене Лоусон позичили у рідних та друзів $45 тис. і відкрили магазинчик в Остіні, штат Техас. Через три роки сталася повінь, яка буквально змила всі товари, а страховки на той момент господарі ще не завели. Але магазин вже настільки полюбився місцевим жителям, що ті єдиним поривом вийшли на серію суботників, склалися разом із постачальниками, і магазин відкрився як новенький. З 1984 року почалася всеамериканська експансія «Хоул фудс», а в 2004 році мережа купила сім магазинів у Великій Британії.
Звісно ж, цією мережею американський ринок натурпродуктів не вичерпується. Є миленькі немережеві магазинчики. Там, як у сільпо, начебто все є, але в обмеженому асортименті. І ще дорожче. Тому на стратегічний шопінг більшість прихильників здорового способу життя мешканців мого містечка вважають за краще їздити в згаданий сезам у Монтклері. У нього є ще одна перевага: персонал підбирають з числа ентузіастів, і якщо запитаєш про невідомий бренд, тобі влаштують цілу лекцію. А продукти можна принести назад без пояснення причин.
Гігантські мережі «нормальних» супермаркетів на кшталт «Шопрайт» або «Стоп енд шоп» збагнули, що почали втрачати покупців, і стали в останні рік-два лихоманково заводити власні сезами у вигляді спецвідділів натуральних продуктів. Навіть у Лас-Вегасі, місті гріха, де клуби тютюнового диму огортають казино, а гравці поглинають багатошарові гамбургери, з'явилися ентузіасти органіки. Преса днями повідомила про зразково-показовий кооперативний магазин-склад, який там відкрила 49-річна Кеті Гарньє. «У нас є практично все, що любить публіка: від замороженої піци та італійської пасти до копченої яловичини та шоколадного сиропу, - гордо каже вона. - І все органічне».
Органічна жінка
У порівнянні з чеховськими часами «товстий» і «тонкий» помінялися статусами. Сьогодні в Америці худорлявість - ознака успіху. Ну, трапляються винятки, але вони лише підтверджують правило. Культ фітнесу, звісно, насаджують за допомогою зірок кіно та шоу-бізнесу. Вони ж найгучніші ентузіасти органічних продуктів. Моя знайома, манекенниця та актриса Керол Алт, - ходяча реклама суворої натуральної дієти, якою вона користується вже років п'ятнадцять. Керол 46 років, але легко можна дати років на 10-15 менше, що суттєво, враховуючи, що вона одружена з відомим хокеїстом НХЛ Олексієм Яшиним, який молодший за неї на 13 років. У списку «10 супермоделей світу за всі часи» Керол займає п'яте місце, пропустивши вперед тільки Кеті Айрленд, Крісті Брінклі, Жизель Бундхен та Сінді Кроуфорд. Більше двох десятиліть Керол Алт була однією з найвпізнаваніших персон у світі. У 18 років вона стала наймолодшою моделлю фірми «Ланком». Її точене обличчя прикрашало обкладинки понад 700 журналів. Крім того, вона зіграла у 65 фільмах та телесеріалах.
Я прийшов до Керол у її офіс у Трайбеку, модному районі Нижнього Манхеттена. Вона напоїла мене натуральним чаєм, природно, без кофеїну. Розповіла, як років у 34 її почали дошкуляти різні хвороби, вона почала повніти і з'явилися - о, жах! - зморшки. Знайшовся в Лос-Анджелесі лікар, який не став пічкати її антибіотиками, що згідно із загальновизнаною методикою робить більшість американських лікарів, а порадив перейти на органічну дієту. Так Керол і зробила, наступивши на горло своїм звичкам - пити міцну каву вранці та щільно обідати. Вона захопилася сироїдінням, стала завсідником магазинів натуральних продуктів. Написала книгу-бестселер «Сироїдіння» про свої помилки, омани та про методи оздоровлення.
«Ви можете запропонувати мені трильйон доларів, але я не погоджуся їсти термічно оброблену їжу, - сказала Керол. - Я зовсім не вегетаріанка, їм м'ясо та рибу в сирому вигляді, звісно, сашімі, тартар, карпаччо, навіть стейк, злегка обсмажений, але всередині обов'язково сирий. Їм жири - кокосову, оливкову, горіхову олію. Їм багато, як маніяк. Не боюся олії, не боюся жиру, як багато інших поборників здорового харчування. Вони не розуміють різницю між сирими та термічно обробленими жирами, тобто трансжирами. Трансжири - це отрута, це баласт, який відкладається навколо попереку та в області живота».
А якби вам, Керол, запитав я не без лукавства, запропонували російські млинці з ікрою? Відмовилися б? «Навіщо? - перепитала вона. - Млинці можна не смажити, а ікра сама по собі сира. Від чого я не збираюся за жодних обставин відмовлятися - так це від принципів здорової дієти».
Таких фанатів organic, як Керол, в Америці все більше й більше. Їх тут називають health freaks, тобто чокнутими на ґрунті турботи про здоров'я. Для такого виду божевілля потрібно окрім бажання мати немалий достаток. Органічний овес нині дорогий. Втім, у багатьох випадках йдеться просто про перерозподіл бюджету, наприклад відмову від куріння та забігів до бару.
Зайшовши в американський магазин, навіть не обов'язково в органічний рай, бачиш за вивісками та етикетками, куди вітер віє. Сьогодні в моді низькокалорійне, знежирене, «ноу холестерол», стовідсотково натуральне, без солі та цукру тощо. У всього достатку тепер завівся молодший братик-вундеркінд, і звуть його «лайт». Почалося все з прохолодних напоїв та сигарет, потім був підкорений продуктовий ринок, а тепер модний тренд, схоже, поширюється вшир і вглиб. Уже поговарюють про лайт-політику, лайт-релігію, лайт-економіку, лайт-журналістику.
Я і хотів закінчити на легкій ноті, але згадав про нереалізовану досі персональну американську мрію, хоч вона й дещо сміховинна. Адже за 12 років життя в США я так і не знайшов тут огірків, помідорів і зелені, які б ароматно пахли, як їх аналоги з нашої звичайної дачі, із саморобного, вкритого поліетиленом парничка. Будь то типові супермаркетівські, або стовідсотково органічні, або фермерські ринкові прямо з грядки. Вони не пахнуть взагалі, і все тут! Мені пояснили, що загвоздка в насінні, селекції, аграрних методах. Мабуть, це неминуча плата за достаток, але, як співається в романсі, «щось головне пропало».
Олег СУЛЬКИН.
Підсумки