Берліну не знайшлося місця серед найбільш динамічно розвиваних німецьких мегаполісів
Міста Федеративної Республіки викликають стабільний інтерес і симпатію в іноземців. Як зазначає «Русская Германия», безліч зарубіжних гостей вважають столицю Німеччини не лише найбільшим, але й найбільш динамічно розвиваним мегаполісом. Однак самим берлінцям, ймовірно, не так приємно усвідомлювати, що місто на Шпрее поступається багатьом іншим, від Мюнхена до Мюнстера, від Рейну до Майну, за більшістю основних економіко-демографічних дисциплін – з точки зору зайнятості, збору податків і зростання чисельності населення.
До однозначного висновку не на користь Берліна прийшли фахівці Федерального інституту будівництва, розвитку міст і територій (Bundesinstitut für Bau-, Stadt- und Raumforschung, BBSR), які підготували детальний аналітичний документ, що досліджує зростання та скорочення німецьких міст і комун. Детальна робота інституту оцінює масштаби та перспективи розвитку мегаполісів, середніх та малих міст і сільських регіонів Федеративної Республіки з точки зору шести основних факторів – від простого приросту жителів до збільшення чисельності здатного працювати та реально працюючого населення, безробіття та збору податків.
На жаль, Берліну не знайшлося місця серед найбільш динамічно розвиваних німецьких мегаполісів: імідж – одне діло, відповідні показники в нудних таблицях – принципово інше. Згідно з класифікацією BBSR, Берлін і Гамбург потрапляють до категорії «зростаючих міст», але помітно відстають у темпах розвитку від Мюнстера, Мюнхена, Ганновера, Штутгарта, Франкфурта-на-Майні, Кельна, Бонна та Кобленца, визнаних «швидко зростаючими містами». «Скорочуваним» став, наприклад, Бремен: хоча чисельність населення з 2008 по 2013 рік тут мінімально зросла, одного цього фактора явно недостатньо для загального зростання. Значне скорочення за той же період податкових зборів з підприємств визначило потрапляння міста на Везері із земельним статусом до категорії відстаючих.
Та ж доля спіткала безліч міст Рурської області – найгустонаселенішої агломерації Європи, левову частку міст Північного Рейну-Вестфалії (крім згаданого Мюнстера, також Дюссельдорфа, Кельна та районів на південь від нього), околиці Штутгарта та Карлсруе в Баден-Вюртемберзі та практично всю федеральну землю Саар.
Найбільш «популярними» містами Німеччини дослідження дозволяє вважати Мюнстер (його населення з 2008 по 2013 роки збільшилося на 8,9%), Франкфурт-на-Майні (+7,6%), Дармштадт (+7,3%) та Мюнхен (плюс 7%). До першої десятки потрапили також три східнонімецьких міста – Лейпциг, Потсдам і Дрезден.
До міст, навколо яких продовжує зростати так званий жировий прошарок (Speckgürtel) – процвітаючі передмістя, населені в основному багатими та успішними громадянами, – дослідження BBSR відносить Мюнхен, Гамбург, Берлін, Штутгарт, Ганновер, Франкфурт-на-Майні та Фрайбург. Інакше складається ситуація на Рейні, а також навколо послідовно розвиваних міст колишньої НДР – Лейпцига та Дрездена, зазначає Антонія Мільберт, автор проекту Інституту будівництва, розвитку міст і територій. Тут передмістя та околиці не відчувають позитивного впливу сусіднього мегаполісу: мабуть, самі ці міста з точки зору балансу між якістю життя та цінами на житло надають умови, що не вимагають перебиратися в передмістя.
Найбільшому скороченню чисельності населення піддаються невеликі комуни, що лежать далеко від великих міст – і не лише на сході країни, де проблема відтоку жителів обговорюється здавна. «Чемпіоном» Німеччини за втратами став округ Остерхайде на південній околиці Люнебурзької пустоші – рівнинного трикутника в Нижній Саксонії, що простягається між Вольфсбургом, Гамбургом і Ганновером: звідси за п'ятирічку втекли 12,8% населення. 12,1% жителів втратив саксонський Йохангеоргенштадт у Рудних горах на кордоні з Чехією, 11,9% – Бюденштедт на сході Нижньої Саксонії.
Серед дрібних міст протистояти стійкій тенденції його скорочення здатні лише деякі курорти, в основному на узбережжі Північного та Балтійського морів і в Баварії.
Загалом дослідники відзначають зміни в міському ландшафті Німеччини. Населення великих міст зросло з 2008 по 2013 роки майже на 3%, але середні та малі міста за той же час помітно «схудли». У нових федеральних землях ця тенденція все ж проявляється набагато сильніше, ніж у старих. Особливо стрімко чисельність населення скорочується в малозаселених сільських регіонах країни.