За дорученням Європарламенту міжнародна група експертів за підтримки швейцарського фонду Клауса Якобса (Jacobs Foundation) провела перше у світі широкомасштабне опитування 53 тисяч підлітків віком від 8 до 12 років з 15 країн світу. Як повідомляє «Русская Германия», опитування проводилося серед жителів Алжиру, Великої Британії, Німеччини, Ізраїлю, Іспанії, Колумбії, Непалу, Норвегії, Польщі, Румунії, Туреччини, Естонії, Ефіопії, Південної Африки та Південної Кореї. Завданням дослідження, названого «Світи дитинства. Міжнародний огляд дитячого благополуччя», було отримання чітких даних про життя дітей та їхню повсякденну діяльність, а також про їхні уявлення та оцінки свого благополуччя.
Метою дослідження було також вироблення рекомендацій щодо покращення дитячого благополуччя для їх поширення як серед самих дітей, їхніх батьків, фахівців та широкої громадськості, так і серед осіб, які приймають рішення та впливають на формування громадської думки. Як сподіваються вчені, зібрані дані допоможуть державним діячам ЄС та всіх інших країн світу покращити освітню та соціальну молодіжну політику.
Вивчивши такі основні аспекти життя дітей, як сім'я, друзі, гроші та майно, шкільне життя, середовище проживання, використання дозвілля, особисте благополуччя, дитячі права, дослідники дійшли несподіваних висновків. Загалом діти дивляться на своє життя позитивно і не бачать серйозних проблем. Однак розкид у числі щасливих і нещасних школярів різних країн виявився дуже значним.
Так, більше 70% дітей з Румунії, Колумбії та Ізраїлю виключно позитивно дивляться на своє дитинство – вони виставили йому максимально можливу оцінку (10 з 10), тоді як їхні однолітки з Південної Кореї поставили такий бал лише у 40% випадків. Південна Корея та Південна Африка виявилися також лідерами антирейтингу: кількість дітей, які поставили одиницю своєму дитинству, виявилася більшою, ніж в інших країнах, у два та три рази відповідно.
Підліткова «туга» характерна лише для дітей з країн Європи – їхні однолітки з інших куточків планети не відчували невдоволення своїм теперішнім життям. Європейські діти більше радості отримують від особистої дружби, тоді як діти з африканських країн почуваються щасливими у шкільному житті. Діти в північних країнах Європи особливо невдоволені своєю зовнішністю та недостатньо впевнені в собі.
Найбільш явними виявилися відмінності дітей різних країн у проведенні вільного часу. Наприклад, в Естонії діти більше уваги приділяють читанню, домашнім заняттям та інтернету, ніж їхні однолітки в Південній Кореї та Великій Британії. Діти в Польщі, Норвегії та Ізраїлі більш спортивні. Алжирці, непальці та південноафриканці приділяють догляду за своїми братами, сестрами та іншими членами сім'ї більше часу, ніж німецькі, турецькі та південнокорейські підлітки.
За сумою показників німецькі підлітки в оцінках свого, здавалося б, щасливого дитинства опинилися лише на дев'ятому місці з п'ятнадцяти. «І це не дивно, – пояснює член Асоціації німецьких психологів Клаус Зайфрид. – Діти, які ростуть у достатку, дуже вимогливі і, як наслідок, швидше впадають у невдоволення. У нашому суспільстві багато уваги приділяється багатству, споживанню та різноманітності дозвілля, тоді як у дітей у бідних країнах інші умови існування. Діти в Африці та Азії часто щасливі вже тому, що їм вдається поїсти щодня, а також відвідувати школу.
У Німеччині багатьох дітей слід вчити, як себе мотивувати на зниження своїх потреб. У нашій країні телевізор з великим екраном, або ігрова приставка в дитячій кімнаті, або новий велосипед у більшості дітей викликає лише короткочасний сплеск радості».
На думку одного з керівників проекту Children’s Worlds професора Єврейського університету Єрусалиму Ешера Бен-Аріе, «висновки дослідження Children’s Worlds слід взяти на замітку всім політикам, які турбуються про майбутнє нових поколінь».