На світі існує чимало способів так запорошити мізки людині, щоб вона доручила свою долю якимось гороскопам і ритуалам, і була постійно зайнята пошуком позитивних енергій фен-шуй, нових медитацій, ритмів, технік тощо.
Не відаючи, що на них чекає попереду, люди наївно, як сліпі кошенята, намагаються знайти шлях до світла. Наслухавшись про привабливі перспективи, вони готові долучитися до незвіданих культів, чужих нашому менталітету та світогляду. Ми охочіше звинувачуємо у всіх бідах не себе, а щось ззовні, чи то неправильно розставлені меблі, чи «неправильні» люди, які дають «неправильні» поради, чи екологія, чи... список можна продовжити.
Отже, думаємо ми, варто лише усунути цю нібито причину, і все в житті налагодиться. Потрібно лише скористатися вченням фен-шуй, і гроші потечуть рікою, не буде відбою від чоловіків або зустрінеться довгоочікуваний принц, загалом настане безхмарне життя. Ну а якщо не вийде? У всьому вина… читай вищевикладене.
Насправді це своєрідна пастка. Шлях до успіху завжди важкий і потребує постійної уваги та зусиль. Якщо хтось пропонує чарівну пігулку, здатну вирішити всі проблеми, не зайве згадати про безкоштовний сир, що лежить у мишоловці. Допоможуть також старовинні народні мудрості, на кшталт «без труда не виловиш і рибку зі ставка».
«А раптом ці техніки дійсно працюють?» – думаємо ми. Можливо, це й так, і навіть напевно багатьом вони допомагають вирішити деякі проблеми, розібратися в собі. Але це, швидше за все, лікування хвороби, а не усунення її причини. А причини всіх проблем у нас самих. Винне що завгодно, тільки не наша лінь, егоїзм, гордість, жадібність, лукавство, безвідповідальність і повна нездатність (або небажання?) розібратися у своєму житті. Будуємо будинок на піску, а треба б на камені. Думаємо, що ми заслуговуємо на краще, і якщо щось не так, звинувачуємо відсутність удачі.
Насправді у нас є все – і знання, і вміння, і час, і все, що потрібно для щастя. Потрібно не боятися самостійно зазирнути в темний кут і побачити там увесь бруд. Відкрити вікно і впустити світло та свіже повітря, і тоді яснішим стане і наше минуле, і теперішнє, і майбутнє! Можливо, треба нарешті зрозуміти, що все, що не відбувається – нам на благо? Можливо, варто перестати ображатися та ображати інших, пробачити всі помилки близьким і розібратися у своїх. Перестати витрачати час даремно і почати жити повноцінним життям. Перестати лаятися, вести пусті розмови, дивитися пусті передачі, читати непотрібні книжки, слухати погану музику, сліпо гнатися за модою, обманювати інших і себе, робити пусті «важливі» справи... А ще поставити мету всього свого життя й йти до неї.
І наостанок хочеться додати, коли хтось каже, що знайшов шлях до щастя, і може вам цей шлях вказати, варто лише зробити крок і піти за ним, подумай, можливо він зробив крок у прірву і, падаючи, кличе з собою тебе?
PR