У зоопарках Європи тварин регулярно обливають холодною водою і дають їм охолоджену їжу, людям доводиться шукати порятунку самим. Поки, за відомостями ЄС, найбільшу небезпеку становлять лісові пожежі, але держави Об'єднаної Європи замкнулися у своїх кордонах, відмовляючись допомагати сусідам. Особливо тяжко довелося Португалії, яка перетворилася на оповите димом поле бою. Уряд цієї країни звернувся до НАТО з проханням надати вертольоти зі спеціальними засобами, але отримав відмову. «Держави, які мають подібну техніку, бережуть її для себе», - коментує ситуацію речник НАТО Ів Броде.
Усі ці лиха - лише провісник ще страшніших потрясінь. Як передбачають метеорологи, справжня спека обрушиться на Європу в серпні, і тоді кількість жертв може обчислюватися тисячами й тисячами людей.
Сонце б'є по Старому Світу вже другий рік поспіль. У 2003 році від теплових ударів і захворювань, пов'язаних із перегріванням організму, у Європі померли 45 тис. осіб, з них 20 тис. в Італії та 15 тис. у Франції. Показники минулого року виявилися дещо нижчими, але після 2003 року мало хто вірить в офіційну статистику, оскільки публікація точних даних могла б призвести до політичної кризи. Так сталося два роки тому, коли у Франції - після оприлюднення відомостей про кількість жертв спеки - були змушені піти у відставку багато чиновників, відповідальних за функціонування соціальних служб та органів охорони здоров'я. Їх звинувачували в нехтуванні попередженнями фахівців про небезпеку для пенсіонерів і людей, які страждають на серцево-судинні захворювання, високої літньої температури. Додаткові місця в лікарнях не були підготовлені, значна частина персоналу клінік та екіпажів карет «швидкої допомоги» вирушила у відпустки, не було налагоджено інформацію в ЗМІ про заходи порятунку від перегріву. Італійський уряд, наляканий скандалом, що спалахнув у Франції, спочатку оголосив про 4 тис. померлих, і лише через рік світ дізнався, що їх було в п'ять разів більше.
Влада європейських країн зробила висновки з уроків дворічної давності, зокрема, раціональніше розподіливши літні відпустки медперсоналу, працівників поліції та пожежної охорони, проте цих заходів у боротьбі зі скаженим кліматом явно недостатньо. Згідно з дослідженням, проведеним американською аналітичною організацією Earth Police Institute (EPI), Європі треба готуватися до двократного збільшення кількості смертей протягом найближчих 20 років через незвичайну літню спеку. Розрахунки експертів EPI ґрунтуються на статистиці, згідно з якою середня температура на Землі неухильно підвищується. За останні 25 років вона піднялася на 0,6 градуса, а через 100 років, як передбачають математичні моделі, зросте на 1,4-5,8 градуса.
Особливо небезпечні міста, які перетворюються на своєрідні акумулятори тепла. Через велику кількість теплових джерел, що поглинають сонячну енергію, темних дахів і дорожнього покриття температура в мегаполісах може на 10-12 градусів перевищувати ту, що встановилася в найближчій сільській місцевості. Особливу небезпеку становлять періоди стабільної спекотної погоди в районах із вологим кліматом. Уже на другу добу сорокаградусна спека починає руйнівно діяти на слабкі організми старих, хворих і дітей, не здатні до необхідного «самоохолодження» до температури нижче 37 градусів. «Спека - це тихий убивця, що вимагає більше жертв, ніж усі інші природні катаклізми, включно з ураганами, землетрусами та повенями», - вважають учені EPI.
Окремих гарячкових дій влади щодо зниження кількості жертв неминучої літньої спеки замало. Потрібна комплексна довгострокова програма дій. Поки що з усіх країн Європи лише Швеція, де прямими жертвами «літніх бань» не став жоден мешканець цієї північної країни, виявила бажання озброїтися перед зустріччю з новою кліматичною реальністю. Уряд щойно оголосив про створення комісії під керівництвом губернатора провінції Сконе Бенгта Холгерссона, завданням якої буде «вивчення вразливості суспільства від змін клімату». Фахівці мають дати рекомендації уряду в цілій низці напрямів - від підготовки систем водопостачання до прийдешніх змін клімату до захисту людей від нових видів живих організмів, які вже прийшли в Скандинавію або можуть тут з'явитися найближчим часом. У директиві, наданій комісії, констатується, що навіть різке скорочення викидів в атмосферу газів, що викликають парниковий ефект, уже не в змозі зупинити кліматичні зміни на планеті. І тому треба готуватися до неминучого...
У той час як велика частина Європи знемагає від спеки та посухи, східна її частина бореться з іншою напастю - повенями. Як пишуть «Новые известия», два останні тижні тут не припиняються сильні зливи. Дощі ллють в Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії. Румунам пощастило найменше - країну затоплено. Такого розгулу стихії тут не було понад пів століття. 21 людина вже загинула, десятки зникли безвісти. Знищено тисячі будинків, розмито десятки кілометрів доріг, затоплено сільськогосподарські угіддя. Марадери грабують будинки, залишені господарями. Президент Румунії Траян Бесеску звернувся до Єврокомісії з проханням виділити його країні як допомогу $20 млн. Деякий оптимізм вселяють прогнози синоптиків. За їхніми даними, вже на цьому тижні характер погоди має змінитися - дощів стане значно менше.