IGRA по-індійськи
Американці, народ хоч і прагматичний, але надзвичайно запальний, віддають богу азарту (якщо такий існує) майже $100 млрд на рік, причому половина цієї суми програється під дахами казино. У США зареєстровано понад 500 казино, більшість із них відкрилися в останні два десятиліття. У штаті Нью-Йорк казино – штуки чотири, вони невеликі, та й розташовані десь на індійських виселках, мало не біля канадського кордону. Але де пограти мешканцю великого міста, скажімо, такого, як Нью-Йорк? Є два шляхи – на захід, в Атлантик-Сіті, гральну столицю Нью-Джерсі, і на схід, у Коннектикут, де розташоване найбільше казино світу. На машині відстань до обох цих порочних місць приблизно однакова – три години їзди. І ще, звісно ж, Лас-Вегас, куди від Нью-Йорка, правда, треба летіти літаком годин п'ять. Лас-Вегас був і поки залишається символом доступного епікурейства та демонстративного потурання порокам, а також анекдотичної за своєю несмакою американської культурної всеїдності. З моменту легалізації Невадою грального бізнесу в 1931 році цьому найвідомішому у світі «місту гріха» були свідомо делеговані компенсаторні повноваження громовідводу. У країні, заснованій пуританами, грішити слід було у спеціально відведеному для цього місці, бажано на відшибі. Однак сьогодні для любителів азарту в США дуже швидко з'являються нові місця, які обіцяють легко обійти за популярністю навіть Лас-Вегас...
Найбільше у світі казино «Фоксвудс» розташувалося в сусідньому з Нью-Йорком штаті Коннектикут. У гущі лісів, зовсім недалеко від Атлантичного узбережжя, в околицях містечка Машантакет діють шість залів, 400 столів для 17 типів ігор, включаючи стіл для покеру, понад 7 тис. слот-машин, вони ж «однорукі бандити», три готелі, десятки ресторанів. Розмах навіть для Штатів небачений. Щодня сюди приїжджають приблизно 40 тис. відвідувачів. Номери шикарні, просторі, з масою примочок, такі в Мангеттені та Москві коштуватимуть $300-400, аж ніяк не менше, тут же в будні ціна більш ніж скромна - доларів 100-120. Аби тільки приїхав дорогий гість, аби тільки сів, годувальнику, грати. Тому-то з найближчих мегаполісів, насамперед з Нью-Йорка та Бостона, сюди регулярно ходять спеціальні дешеві автобуси-човники, пасажирам яких дають гральний кредит доларів на 15-20, щоб розпалити азарт. Уся арифметика казиношного дебету-кредиту на цій приманці й побудована, без жодних особливих хитрощів.
Визираю з вікна номера. Поряд з махіною «Фоксвудс» приліпився рифлений хмарочос MGM Grand. Цей грально-розважальний монстр відкрився у травні і вже заманює публіку новітніми слот-машинами в кількості 1.400 та понад 50 столами для карткових витівок і рулетки. А зовсім неподалік, у сусідньому містечку, діє дуже успішне казино під красивою, майже майн-рідівською назвою «Сонце могікан». Могікани в назві – не для красного слівця. Вони співвласники «Сонця», спорудженого на території їхньої резервації. Комплекс «Фоксвудс» також побудований на індійській землі, але племені пекотів, про яких я не чув раніше. У місцевому етнографічному музейчику мені розповіли, що пекотів було до XVII століття тисяч вісім, але війни з колоністами та епідемія віспи скоротили їхню чисельність до кількох сотень. У 70-ті роки минулого століття вони успішно судилися з владою і відвоювали – вже мирним процесуальним способом – значну територію під резервацію.
Федеральний закон делегує повноваження щодо гральних закладів адміністраціям штатів, залишаючи Вашингтону лише одну специфічну сферу відносин – з індійськими племенами. І саме ця сфера раптом подібно до флюсу розрослася у гігантську індустрію. За чинним законом всі визнані федеральним урядом індійські племена – а їх налічують понад 560 – володіють суверенітетом і мають право на своїй землі відкривати на пільгових умовах практично будь-які підприємства. А який бізнес найприбутковіший і не клопітний? Правильно – гральний. 20 років тому, в 1988 році був прийнятий доленосний для них федеральний закон Indian Gaming Regulatory Act, скорочено IGRA. Дивно, як англійські слова пророчо склалися в абревіатуру з російською семантикою. Завданням федеральної влади було пригасити соціальну нерівність і спокутувати історичну провину перед корінним населенням континенту. Федерали гуманно вирішили, що знемагаючим у злиднях племенам легкі гроші стануть у пригоді для боротьби з безробіттям та фінансування освіти і соціальних програм. План, як то кажуть, перевиконали з лишком, зробивши з індійців раптових багатіїв-рантьє.
У перший рік індійські казино принесли $100 млн доходу, а зараз щорічно заробляють приблизно $22 млрд, що перевищує спільний дохід Лас-Вегаса та Атлантик-Сіті. У племені семінолів, що живе в одному з округів Флориди, близько 400 душ. Прибуток належного їм казино становить приблизно $75 млн на рік. Отже, на кожну душу припадає по $187.5. У роду рамзі племені вінтунів, що живуть на північ від Сакраменто в Каліфорнії, всього 44 людини. Їхнє казино отримало $150 млн прибутку на рік. Отже, кожен індієць, включаючи дітлахів, – двічі, тричі мільйонер. Сьогодні 220 суверенних племен управляють 360 казино. І ще не всі заявили про свої гральні амбіції. Існує безліч племен, які домагаються визнання суверенітету і, можливо, його доб'ються.
Солодкі мрії
Крім індіанських казино та двох оспіваних Голлівудом суперцентрів азарту, Лас-Вегаса та Атлантик-Сіті, є ще багато місць, де американці з великим задоволенням полегшують свої гаманці. Якщо у 80-ті роки тільки Невада та Нью-Джерсі приймали комерційний гемблінг*, то сьогодні казино та інші форми побутування комерційних ігор дозволені у 48 штатах з 50. Скажімо, гравцю з Нью-Йорка можна взагалі нікуди не їхати й потішитися, смикаючи «однорукого бандита» на іподромі в приміському Йонкерсі. А незабаром вже у Квінсі, на іподромі «Акведук», з’явиться гігантський зал ігрових автоматів. За законом штату слот-машини, куди треба вкладати гроші й які набагато рідше, але все ж видають виграші, дозволено встановлювати тільки у спеціально відведених місцях. Нещодавно в Рочестері, на півночі штату, відбулася торгова виставка, де публіка стрімко розкупила ігрові автомати. Народ, який не дуже розбирається в тонкощах юриспруденції, тягнув автомати собі в домівки.
У Баффало, іншому місті цього ж штату, розташований офіс фірми з Атланти, яка сподівається отримати дозвіл місцевої адміністрації на встановлення в барах, тавернах і приватних клубах своєї електронної гри Moxie Mania. В Огайо 4 тис. таких автоматів приносили приблизно $1 тис. на тиждень кожен, поки в жовтні минулого року влада штату їх не заборонила. Поліцейські, що чергували в барах і клубах, регулярно доповідали начальству, що деякі люди, починаючи грати начебто жартома, на малі ставки, програвали суми до $2-3 тис. При ближчому розгляді Moxie Mania виявилася відеоваріантом відомої шкільної гри в хрестики-нулики, тільки на гроші. Експерти в Огайо кваліфікували їх як комерційну азартну гру, а таким затіям за законом штату місце лише в казино. Представники фірми-виробника відчайдушно лобіюють у коридорах влади Нью-Йорка, прагнучи довести, що могутній розум у цій грі важливіший за випадкову удачу.
Американська ігорна асоціація визнає кілька категорій ігор, зокрема карткові, благодійні, бінго, легальний букмекерство, лотереї, навіть парі. Ігри, де вирішальне значення для перемоги мають інтелект і майстерність, у Нью-Йорку азартними не вважаються й ліцензуванню не підлягають. Наприклад, брідж, шахи чи нарди. Але в слот-машину ти просто кидаєш монету або жетон, смикаєш за важіль і отримуєш виграш - якщо пощастить. У цьому випадку править бал його величність випадок. Такі ігри - з автоматом чи з круп'є за картковим столом і рулеткою - вважаються в Нью-Йорку, як і в багатьох інших штатах, чистим гемблінгом і є, якщо говорити про конкретний район Баффало, винятковою привілеєм місцевого індіанського племені сенека.
Прихильники гемблінгу серед головних його плюсів називають зростання податкових надходжень до скарбниці та створення нових робочих місць. Казино - чарівне слово, воно обіцяє легкі й швидкі гроші, наче зіткані з повітря. Так, Канзас нещодавно легалізував гемблінг, щоб фінансувати занепадаючу сферу освіти. Детройт теж будує казино з прицілом на відновлення старого даунтауна. Коннектикут мотивував «зелену вулицю» для казино необхідністю створення нових робочих місць.
Чому все ж представникам ігорного бізнесу вдається пробивати проекти? Тому що вони витрачають на це коштів у 75 разів більше своїх опонентів. Передусім, на лобістів. Скажімо, нещодавно просочилася інформація, що Альянс гравців у покер найняв як головного лобіста впливового екс-сенатора Альфонса Дтамато, якому заплатили $900 тис. Інші ігорні асоціації та групи відстібають мільйони доларів, пробиваючи вигідні для себе законодавчі та адміністративні рішення. І політикам дають щедро. За даними американської преси, за останній виборний цикл 905 кандидатів у Палату представників, 102 кандидати в Сенат і 22 кандидати в президенти отримали «ігорні» гроші у вигляді пожертв у свої фонди.
Нема спокуси!
Однак, коли грошові інтереси значні, а механізм взаємовідносин не налагоджений, обов'язково спалахують конфлікти. Характерний судовий спір давно триває в Алабамі. Там рід індіанців порч, що входять до племені криків, керує трьома місцевими казино, які приносять їм $130 млн на місяць. Цього здалося мало, і крики попросили міністерство внутрішніх справ дозволити їм встановити нову партію «одноруких бандитів». Але втрутилася влада штату Алабама, оскарживши в судовому порядку право федералів так безцеремонно розпоряджатися на їхній території. «Дії міністерства становлять цілковиту неповагу до фундаментальних принципів і прав штату та гордовиту неувагу до народу Алабами, - йдеться в заяві генерального прокурора штату Троя Кінга. - Федеральні бюрократи не мають повноважень всупереч волі народу Алабами дозволяти наповнювати наш штат ігорними закладами».
У 2000 році з гри - буквально - вийшла Південна Кароліна, де прийняли закон, що забороняє володіння та користування відеопокерними автоматами. Єдиним видом легального гемблінгу в цьому штаті залишилася державна лотерея, надходження від якої йдуть на потреби освіти. Влада штату змогла довести, що ігорний бізнес неминуче супроводжують корупція, злочинність та психологічні проблеми, що виникають у доволі великої кількості гравців.
Рішучу «ні» ігровому спокусі сказав нещодавно Массачусетс, завдавши дзвінкої ляпаса своєму губернатору Девалу Патріку. Той пробивав проект будівництва трьох казино, щоб залатати діри в бюджеті. Передбачалося, що гральні заклади приноситимуть кожне по $400 млн на рік у вигляді податків і створять 20 тис. нових робочих місць. Але законодавці втопили губернаторський план, вважаючи, що опускатися до таких спекуляцій штату, який вважає себе Афінами Америки, не годиться. Спікер нижньої палати легіслатури (законодавчого органу штату) Сальваторе Дімасі переконаний: соціальні мінуси переважають податкові плюси губернаторського проекту. «Є більш ефективні та правильні способи створення нових робочих місць і збільшення дохідних статей бюджету, - заявив він. - Відмовившись від проекту, ми перемогли. Інтереси людей виявилися вищими за інтереси приватних корпорацій».
Ставки зростають
...На шляху з Нью-Йорка до «Фоксвудс» я потрапив у жахливий дорожній затор, що суттєво подовжило подорож. Звісно, далеко, особливо для регулярних відвідувачів. Ось уже півтора десятка років нью-йоркська влада б'ється, щоб виклопотати федеральний дозвіл на будівництво серії індіанських казино в Катскіллських горах, що за годину-півтори їзди на північ від мегаполіса. Йдеться про район поблизу іподрому в Монтіселло, де вже встановлено слот-машини. Федерали поки що опираються, оскільки йдеться не про індіанські, а про штатні землі, дуже далеко розташовані від резервації племені могавків. Та й самі могавки відчайдушно торгуються з бізнесменами, ініціаторами проекту, за підвищені відрахування від доходів.
За цими пертурбаціями уважно стежать Дональд Трамп та інші неіндіанці, які володіють казино в Атлантик-Сіті. Адже це пряма конкуренція! Якщо ньюйоркці нададуть перевагу близьким Катскіллам, то Атлантик-Сіті впору закривати за непотрібністю. Влада Нью-Джерсі дуже серйозно ставиться до небезпеки втратити податкову дійну корову. Якщо федерали дадуть хід військовому плану могавків, вони пригрозили побудувати гральний дім на своєму боці Гудзона, прямо біля виїзду з Лінкольн-тунелю, що з'єднує два штати. Адже гра на такі гроші - це не іграшки.
* гемблінг (англ. gambling) - організація азартних ігор, вид злочинного промислу.