За даними Бюро перепису населення, найпопулярнішими в США є такі назви вулиць: Друга, Парк, Третя, Четверта, П'ята, Перша (на п'ятому місці!), Шоста, Сьома, Вашингтона та Кленова. Показово, що числові найменування переважають, передусім тому, що подібним чином називають вулиці у більш-менш великих містах. Американські передмістя та села віддають перевагу гарним назвам вулиць. На яскравості назви зазвичай наполягають девелопери та місцеві мешканці, оскільки жити на подібних вулицях психологічно приємніше, а будинки з подібними адресами продаються краще.
Цікаво, що американська традиція давати вулицям числові назви має релігійне походження. Ця практика була встановлена відомим квакером Вільямом Пенном. Наприкінці XVII століття вулиці в північноамериканських колоніях називали за іменами найбільших домовласників (саме їхні будинки були найпомітнішими орієнтирами). Пенн виступив проти цієї практики, вважаючи, що вона є вираженням нерівності, і запропонував замінити особисті імена цифрами.
Ця практика зазнала багатьох змін, але традиція збереглася. Наприклад, у Вашингтоні «вертикальні» вулиці мають числові позначення, а «горизонтальні» - літерні. Як і в будь-якого правила, тут є винятки. При позначенні горизонталей використано всі літери англійського алфавіту, за винятком трьох останніх - X, Y та Z. Крім того, з невідомих причин відсутня вулиця J, однак вона називається Джей-стріт, на честь колишнього голови Верховного суду США Джона Джея.
Вулиці періодично перейменовують. Наприклад, Мелбон-стріт у Нью-Йорку було перейменовано на бульвар Емпайр. Причиною цього стала страшна залізнична катастрофа 1918 року, яка увійшла в історію як «Аварія на Мелбон-стріт».
Іноді підстави для перейменувань пов'язані з політикою. Після вступу США в Першу світову війну в країні значно посилилися антинімецькі настрої. Один із результатів: нью-йоркська Гамбург-авеню стала Вілсон-авеню (на честь тодішнього президента США Вудро Вілсона), а в місті Цинциннаті Джерман-стріт (Німецька вулиця) перетворилася на Інгліш-стріт (Англійську вулицю).
Причинами перейменувань ставали й адміністративні зміни. Місто Вашингтон як столицю США будували на порожньому місці. Неподалік від нього знаходилося старовинне містечко Джорджтаун, яке було включено до складу нової столиці США, але залишалося окремим населеним пунктом. До середини XIX століття Вашингтон розрісся та поглинув Джорджтаун (особливе рішення про скасування міста Джорджтауна прийняв конгрес США у 1871 році). Результатом цього стало масове перейменування джорджтаунських вулиць, які були продовженням вулиць Вашингтона.
Інша вашингтонська історія сталася в 2005 році. Тоді, після смерті президента Рональда Рейгана, до муніципалітету надійшла пропозиція групи громадян перейменувати 16-ту вулицю на бульвар Рейгана. Міська влада спершу відмовилася це робити, щоб не витрачати гроші на масову заміну дорожніх покажчиків, карт тощо. Однак компроміс було знайдено: вулиця отримала другу назву: її називають 16-та вулиця, в дужках - бульвар Рейгана.
Кумедна історія сталася в 1998 році в містечку Конкорд (штат Нью-Гемпшир). Тоді виявилося, що на карті міста значаться дві вулиці Грецьких горіхів. Це викликало серйозні проблеми в діяльності комунальних служб, поліції, швидкої допомоги тощо. Муніципалітет запропонував мешканцям однієї з вулиць обрати нову назву. Дебати тривали досить довго, але жоден із варіантів не подобався більшості місцевих мешканців. Однак соломонове рішення було знайдено: вулиця стала Вулицею чорної собаки, тому що за дивним збігом обставин на ній жили численні любителі собак, які віддавали перевагу тваринам чорного кольору. Однак тут в дію вступила меншість - люди, які не люблять собак, зажадали перегляду рішення. Кілька тижнів потому нова назва все-таки задовольнила всіх - Стежка Оріона.
Сполучені Штати неможливо уявити без надзвичайно розвиненої мережі швидкісних магістралей - хайвеїв. Переважна більшість із них мають особисті імена.
Вже на початок 20-х років у США було побудовано понад 250 так званих «іменних магістралей», названих на честь історичних осіб та подій. Найвідомішою з них був Лінкольн Хайвей, який перетинав усю територію США – від Нью-Йорка до Сан-Франциско. У 1925 році прийняли закон «Про федеральну допомогу в будівництві доріг», за яким створювалася нова система швидкісних магістралей, підпорядкована штатам, а не приватним компаніям. Причому кожна магістраль отримала номерний код.
Багато штатів поряд із номерним кодом продовжували давати імена різним частинам цих шосе на своїй території, оскільки існувало і продовжує існувати переконання, що безіменний хайвей приносить невдачу. Прикладом такої магістралі може слугувати хайвей імені Джона Кеннеді, який нині є 100-кілометровою частиною магістралі I-95, що простягнулася на відстань понад 3 тис. км, від Флориди до Канади. Цей хайвей знаходиться на території штату Меріленд і названий на честь президента Кеннеді, який урочисто відкрив рух на даній ділянці траси. Як з'ясувалося незабаром, це була остання поява Кеннеді на офіційній церемонії - через кілька днів його вбили. У першу річницю вбивства, у 1964 році, магістраль отримала ім'я Кеннеді.
У 1953 році президентом США став Дуайт Ейзенхауер - гарячий прихильник створення національної магістральної системи. У 1990 році, на знак визнання заслуг Ейзенхауера, тодішній президент США Джордж Буш-старший підписав закон, згідно з яким мережу національних хайвеїв перейменували в Систему магістралей імені Ейзенхауера.
Цікаво, що нині в США налічуються десятки доріг з назвою «Хайвей пам'яті ветеранів». Існують також шість хайвеїв Пам'яті Перл-Гарбора.
Імена отримують і американські будівлі, причому не лише значущі, але й цілком звичайні. Часто таким чином відзначають зусилля благодійників, які жертвують значні суми на фінансування установ у системі освіти, соціального забезпечення тощо.
Школам також зазвичай дають знамениті імена. За даними Міністерства освіти США, найпоширеніші школи імені президентів Абрахама Лінкольна, Томаса Джефферсона, Джона Кеннеді та борця за громадянські права Мартіна Лютера Кінга.
Американські конгресмени і сенатори часто займаються «свининою». В американському політичному сленгу «свинина» (pork) — це здійснюване з малозрозумілих причин федеральне фінансування локальних програм або структур. Та чи інша стаття видаткової частини державного бюджету визнається «свининою», якщо відповідає хоча б одному з наступних критеріїв: її ініціатором є один конгресмен; у процесі затвердження бюджету дана стаття бюджету публічно не обговорювалася; фінансування служить лише цілям жителів одного виборчого округу тощо. «Свинина» поширюється нерівномірно територією США — її кількість залежить від авторитету та політичного мистецтва конгресменів і сенаторів, які представляють той чи інший виборчий округ. Іноді, як подяка від виборців, ім'я конгресмена або сенатора дають великій споруді, побудованій на «свинячі» гроші.
Подібних прикладів безліч. Наприклад, аеропорт міста Анкоридж отримав ім'я сенатора Теда Стівенса. Стівенс очолював Комітет з асигнувань і вибив федеральні гроші на модернізацію аеропорту. Сенатор Беннет Джонстон протягом 1980-1990 років успішно вносив до федерального бюджету статтю про фінансування будівництва серії каналів, дамб і причалів на річці Ред-Рівер — він домагався успіху, незважаючи на те, що йому доводилося боротися з адміністраціями п'яти президентів США. В результаті, ця транспортна артерія називається Водний шлях ім. Беннета Джонстона.
Впливового сенатора Роберта Берда преса іноді називає «принцом свинини». У його штаті Вірджинія на честь Берда названо понад 40 мостів, доріг, дамб і будівель. Сенатор Тед Кокрейн домігся виділення значних федеральних коштів штату Міссісіпі. Результат: його альма-матер Університет Міссісіпі назвав на його честь два дослідницькі центри, а штат дав ім'я Кокрейна бізнес-парку.
Однак подібні почесті можуть бути й недовговічними. На початку 2005 року штат Північна Кароліна прийняв рішення прибрати ім'я колишнього віце-губернатора Ерла Морріса з дороги, яка носила його ім'я майже 30 років. Причиною стало банкрутство компанії, якою він керував після відходу з державної служби. Морріса викрили у шахрайстві. Аналогічна доля спіткала спортивний зал імені Боба Нея. Університет Огайо прийняв це рішення після того, як конгресмена Боба Нея визнали винним у корупції. Іноді увічнення імені політика навіть не встигає відбутися. Університет Теннессі будував новий корпус, який у 2005 році мав отримати ім'я сенатора штату Варда Кратчфілда — цю ідею переглянули після того, як сенатору пред'явили звинувачення у хабарництві.
Деякі штати і міста США намагаються змінити цю практику. У 2003 році штат Джорджія встановив правило, згідно з яким подібні найменування можливі лише щодо людей, які визнані на національному або регіональному рівні і не перебувають на державній службі протягом щонайменше двох років.