Одна медсестра обслуговує приблизно 40 пацієнтів на день. У мініклініці відбувається те саме, що й у звичайному медичному центрі: вимірюють тиск, температуру, слухають серце та легені, роблять щеплення, уколи, проводять деякі тести. Тут же можна придбати той самий інгалятор і виписати рецепт. Усе задоволення коштує від $25 до $70. Зараз такі клініки працюють у дев'яти штатах, до кінця поточного року вони з'являться ще в 17-ти.
В обідню перерву Джулія забігла в мініклініку зі скаргою на кашель, через 15 хвилин їй підібрали ліки. За її словами, вона дуже задоволена: не треба півдня виділяти на похід до лікаря, не треба сидіти в черзі, безцільно гортаючи глянцеві журнали в очікуванні доктора. 46 млн американців не мають медичної страховки, для них мініклініки - просто порятунок і явна економічна вигода: якщо вони звернуться до звичайного медичного центру, зустріч із лікарем обійдеться в $150.
Прихильники мініклінік вважають, що така система береже час, гроші та сили. На їхню думку, у сучасних людей немає часу ходити по лікарнях, вести довгі розмови з лікарем, набагато зручніше заїхати в улюблений магазин і за покупками, і за «здоров'ям». Крім того, захисники нових клінік посилаються на результати опитування Фонду співдружності (Commonwealth Fund), згідно з якими жителі США незадоволені своєю медичною системою більшою мірою, ніж громадяни Австралії, Нової Зеландії та Великобританії. Зокрема, дві третини американських пацієнтів прагнуть «миттєвої допомоги, хочуть бачити лікаря в день, коли захворіли, а не чекати два-три дні». Цікаво, що Штати порівняно з іншими розвиненими країнами витрачають на медицину більше - два трильйони доларів на рік.
У рекламі мініклінік говориться: «Тут пацієнтам не треба бути терплячими» (в англійській мові слова «пацієнт» і «терплячий» пишуться однаково), а також: «Ви хворі, а вони швидкі». Але й у критиків мініклінік є свої логічні аргументи. Вони вважають, що за 10-15 хвилин медсестра не може надати серйозну допомогу, точно поставити діагноз, через відсутність звичайної медичної картки неможливо повністю визначити стан хворого. Одна з важливих претензій опонентів такої системи - швидке обслуговування порушує і поступово вбиває необхідний зв'язок «лікар-пацієнт», довіру між медиком і хворим. Крім того, критики вважають, що лікар у госпіталі чи клініці, знаючи, що бачить хворого не вперше і не востаннє, відчуває відповідальність перед ним. Співробітники американської академії сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians) застерігають американців: швидко не означає якісно і добре. До того ж, чимало симптомів, які можуть бути викликані різними хворобами. Скажімо, нудота буває ознакою шлункового грипу, гастриту та виразки шлунка.
Нерідко черги до лікарів бувають викликані тим, що медики підходять до лікування та надання допомоги з величезним почуттям відповідальності. Таке почуття буває викликане не лише настановами Гіппократа, а й тим, що в Штатах лікарі часто відповідають перед судом. І не завжди за явні помилки, як неправильний діагноз, неправильно розрахована доза ліків, а й за дії, які не можна навіть назвати помилками. Так, у провінційному місті хворий на діабет не послухався свого лікаря і не почав приймати необхідні ліки, через півроку він практично осліп. Доктора оштрафували і позбавили його на кілька років ліцензії. Суд вирішив, що пацієнт осліп не через своє легковажне ставлення до здоров'я, а через те, що лікар «не достатньо наполегливо і переконливо вмовив хворого» розпочати курс лікування.
Поширені випадки, коли штрафують госпіталі за те, що медики насильно рятують життя. Як правило, це стосується релігійних фанатиків, яким не можна переливати кров, оскільки, за їхніми вченнями, з чужою кров'ю переходить і чужа душа. У медбригади немає виходу: вона надає допомогу всупереч опору пацієнта. Потім врятований клієнт подає до суду з вимогою великої грошової компенсації за моральну шкоду і найчастіше виграє, тому що лікарі не поважили чужі релігійні почуття. Але цікаво, що, якби медики дослухалися до побажань хворого і не перелили кров, а пацієнт потім загинув, то госпіталь все одно б оштрафували, але вже за ненадання допомоги.
