Загальновідомо, що наші туристи економлять насамперед на їжі, однак у Туреччині це була б неприпустима помилка. Адже турецька кухня - одна з найрізноманітніших і найбагатших у світі. Тому, озброївшись кулінарним путівником, ми з чоловіком вирушили досліджувати місцеві кафе та ресторани.
Традиції в Туреччині передаються з покоління в покоління, і сьогодні тут можна скуштувати страви, рецепти яких були створені понад 700 років тому. У Стамбулі, зголоднівши після цілого дня екскурсій, ми попрямували до kebabevi (кебабеві), невеликої шашличні, щоб скуштувати справжній турецький kebap (кебаб). У Туреччині налічується близько 50-ти різновидів кебабів - їх печуть, смажать, запікають або тушкують. Кебабами тут називають і шашлики на рожні, і м'ясо, смажене в глиняній печі, і печеню з м'яса ягняти, і знайому нам шаурму doner kebap (денер-кебаб). Ми довго думали, яку зі страв обрати, і зрештою зупинилися на «Іскендер кебабі» (iskender kebabi), названому на честь Олександра Македонського. Це м'ясо, спеції, томатний соус, викладені на турецький корж pide (піде), аналог лаваша. Такі коржі використовують у Туреччині і для приготування бутербродів з гострою ковбасою та вареними яйцями і подають з халвою на десерт, а в Центральній Анатолії прийнято їсти їх зі шматочками шашлику.
Турецькі страви мають гучні та привабливі назви - «Солов'їне гніздечко» (bulbul yuvasi) або kadinbudu kofte - «Жіноче стегенце», які самі по собі здатні пробудити апетит у будь-якого чоловіка. Саме з жіночим стегенцем стався невеликий курйоз. В Анкарі в турк локантаси (turk lokantasi), ресторані традиційної турецької кухні, ми запитали офіціанта, яку страву він порадить скуштувати. Офіціант, усміхаючись, відповів: «Жіноче стегенце». Ми були здивовані, сприйнявши відповідь за жарт, але погодилися. Усе з'ясувалося лише при вигляді соковитої запашної баранячої котлети з корицею та приправами.
Під час екскурсії до султанських палаців Топкани, розглядаючи приміщення колишнього гарему та багату колекцію коштовностей і одягу, ми дізналися цікаву історію. Коли в цих палацах гостювала імператриця Євгенія, дружина Наполеона III, їй дуже сподобалася страва з баклажанів з бараниною. Вона навіть відрядила свого кухаря до шеф-кухаря султана вчитися готувати. Сьогодні цю страву подають під назвою hunkar begendi («Султану сподобалось») у багатьох lokanta (локанта) - турецьких ресторанах. Тепер я готую її і вдома - смію запевнити, це безпрограшний варіант. На будь-які зауваження чоловіка я сміливо заперечую, що якщо вже сподобалося султану, то має сподобатися й усім іншим.
А баклажан у Туреччині можна назвати «королем овочів» - у який би ресторанчик ми не заходили, там обов'язково була страва з баклажанів. Найбільше мені припали до смаку баклажани, фаршировані цибулею, помідорами та зеленню. Привабила й назва - «Імам знепритомнів» (imam bayildi). Спробуйте приготувати його самі, і якщо їдоки й не знепритомніють, то напевно будуть вражені вашими кулінарними здібностями.
Вам знадобиться: 6 великих баклажанів, 8 зубчиків часнику, пучок петрушки, 3 помідори, 1 ч. л. цукру, 250 мл оливкової олії, сік половини лимона.
Очистіть баклажани від шкірки, зробіть у них глибокі надрізи, не прорізаючи наскрізь і залишивши по 2 см від кожного краю, на 20 хв. замочіть у солоній воді, потім відіжміть. Цибулю пропасеруйте в олії протягом 5-ти хв. Додайте до неї подрібнені часник, петрушку, нарізані шматочками помідори, сіль, цукор, лимонний сік. Баклажани злегка обсмажте з усіх боків, потім викладіть у каструлю розрізом догори. Начиніть їх підготовленою сумішшю, залийте 0,5 л води та накрийте фольгою. Тушкуйте баклажани під кришкою 45 хв. на середньому вогні. Остудіть, викладіть на велику страву.
Справжньою спокусою, перед якою неможливо було встояти, стали для мене pastane (пастане) - турецькі кондитерські вироби. Смію запевнити, що вибором буде задоволений найвибагливіший ласун. Чого там тільки немає! «Солов'їне гніздечко» - тістечко з фісташками та сиропом або освіжаючий напій із пелюсток троянд з лимонним соком і цукром, каштани в шоколаді та традиційний турецький пудинг із молока та рисового борошна, без яєць і масла. Я порушила дану собі обіцянку схуднути, тим більше що до пудингу запропонували безліч солодощів з горіхами та горіховою пастою. Горіхи взагалі користуються в Туреччині особливою любов'ю. Ними фарширують овочі та рибу, додають у соуси, халву та тістечка. А ось порада мамам, стурбованим худорбою свого чада, - давайте йому на сніданок ложку подрібнених кедрових або волоських горіхів, змішаних з родзинками та посипаних корицею.
І, звісно, не можна не згадати про meyhane (мейхане) - традиційний питний дім, куди приходять цілими сім'ями не лише випити чашечку кави, а й обговорити новини, подивитися телевізор, пограти в нарди. Тут ми припустилися помилки, зайшовши помилково до залу, призначеного лише для чоловіків, а не для сімейних пар та одиноких жінок. А здивувало нас те, що каву в Туреччині варять без цукру і подають у маленьких чашечках без ложечки та цукорниці.
Звісно, сказане - лише частина прочитаного та пережитого, але й на вас, безсумнівно, чекають захопливі пригоди та несподівані сюрпризи. Не забудьте тільки взяти з собою в дорогу книжку «Туреччина. Кулінарний путівник» від видавництва «Жива мова».