«Я не можу вилетіти до Криму, тому що рахунок заблоковано не тільки в мене, а й у всіх моїх родичів. У всіх, навіть у мами», – каже Цитович з нотками розпачу в голосі. До редакції газети він звернувся з власної ініціативи, залишивши для зв’язку свій тайський номер телефону. За політичним протистоянням Москви та Києва чоловік спостерігав здалеку. Настільки стрімкого розвитку подій навколо рідного півострова він, як і багато обивателів по обидва боки російсько-українського кордону, не очікував.
У день референдуму з питання приєднання Криму до Росії з’ясувалося, що банківська картка з особистими коштами Цитовича заблокована, а родичі з тієї ж причини не можуть зробити грошовий переказ. Вичерпавши всі способи врегулювати справу з банком, кримчанин з українським громадянством насамперед звернувся за допомогою до російського консульства.
«Я міг, звичайно, і до українського звернутися, але по факту Крим контролюється Росією», – пояснює своє становище Цитович. У російському посольстві йому «в хамовитій формі» відповіли, що допомогти нічим не можуть. Тоді чоловік зателефонував до довідкової телефонної служби МЗС Росії. Там йому порадили знайти роботу.
«Нам уже дзвонила ця людина. У нас ніхто цими питаннями не займається. Він має заробити грошей! Росія за ним літак не посилатиме!» – підтвердив кореспондентові «Газети.Ru» слова кримчанина розлючений співробітник дипломатичного відомства.
Прес-аташе російського посольства в Таїланді Олександр Мрикін виявився набагато стриманішим і висловив розуміння складної ситуації, але не зміг пояснити, чим Росія може в такій ситуації допомогти своєму потенційному громадянину. «Ми поки не отримували жодних інструкцій, як діяти в таких ситуаціях. Якщо такі звернення будуть, ми звернемося за роз’ясненням до МЗС, щоб нам дали чіткі вказівки, – пояснив Мрикін. – Самі розумієте, ініціативу в подібних ситуаціях ми на себе брати не можемо. Приєднання Криму до Росії відбулося відносно недавно, об’єктивно ще якийсь час виникатимуть подібні ситуації. Поки я навіть не знаю, як ми можемо допомогти таким громадянам».
Такі, як Цитович, за словами дипломата, все-таки ще не є громадянами Росії, і формальних підстав допомагати їм немає. «Будь він у Криму й отримай там російський паспорт, тоді була б надана йому відповідна допомога», – припустив Мрикін.
В українській дипмісії прохання свого громадянина про допомогу також відхилили. Співробітники консульства просто пояснили йому, що не може бути такого, щоб найбільший у країні «Приватбанк» не обслуговував рахунки жителів Криму, який, на думку дипломатів, залишається частиною України. «Є, звичайно, такий момент, що коли кажеш: „Я з Криму“, відчувається ставлення: „Ах, з Криму, ну ви там самі з Путіним розбирайтеся“», – уточнює Цитович. – Мені зараз дуже важко: я наче ще й не громадянин Росії, а громадянин України, але там належність Криму лише декларується, а по факту вони вже визнали його чужою територією».
Співробітники «гарячої лінії» МЗС України всі питання кореспондента переадресували до Нацбанку, який контролює кредитні установи країни. Додзвонитися до прес-служби Нацбанку в понеділок не вдалося.
Докладніше про ситуацію, що склалася, розповіли в «Приватбанку». Там підтвердили, що всі рахунки клієнтів банку в Криму заморожені. Пояснюється це відсутністю юридичних документів, що регламентують роботу кредитних установ на півострові.
«Що відбувається з банками в Криму? А нічого не відбувається, у прямому сенсі слова. Банківська система фактично відсутня, – розповів співробітник прес-служби „Приватбанку“. – Є величезна кількість заяв, але немає жодного документа, який би визначав роботу банків».
Між тим кількість клієнтів банку в Криму оцінюється в 790 тис. приватних і 12 тис. корпоративних – майже половина жителів республіки. У заяві на офіційному сайті «Приватбанку» зазначається, що кредитна установа тимчасово припиняє роботу своїх відділень та операції з рахунками клієнтів через невизначеність юридичного статусу банківської системи півострова. «На сьогоднішній день юридично філії українських банків не можуть працювати на іноземних територіях, якою Російська Федерація оголосила Республіку Крим», – йдеться в повідомленні.
Як поводитися «в нових умовах», не знає і Цитович. «Тут я займаюся освітою. У мене студентська віза», – розповідає він. За освітою кримчанин психолог, що спеціалізується на реабілітації наркозалежних. У Криму заробляв дайвінгом. Продавши нерухомість, він вирішив на час поїхати до Таїланду. Тепер він сумнівається, чи варто йому повертатися на стару нову батьківщину.
Згідно з підписаним 21 березня Володимиром Путіним федеральним конституційним законом про прийняття до Російської Федерації нового регіону, громадянами РФ стають усі «громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають на території Республіки Крим». Виняток становлять ті, хто протягом одного місяця після підписання документа «заявлять про своє бажання зберегти наявне у них і (або) їхніх неповнолітніх дітей інше громадянство або залишитися особами без громадянства».
Цитовичу для прийняття остаточного рішення про громадянство необхідно для початку потрапити до Криму. «Я спочатку був проти, а моя сім’я була за, – міркує він про приєднання Криму до Росії. – Брат працює в міліції, брав участь у подіях у Києві. Збирається на службу в поліцію. Я трохи по-іншому дивлюся. 17-й рік вийшов такий, розумієте? У мене в Криму жили сім поколінь, починаючи ще з греків. Мій батько був номінований на премію „Букер-Дебют“. Я справжній кримчанин і сприймаю те, що відбувається, дуже болісно.
У 2005 році, коли почалася вся ця «помаранчева революція», я прийшов у російське консульство в Сімферополі та попросив громадянство. Батько у мене російський, мати російська, народився я, так сталося, на території Російської Федерації, але мені було відмовлено. Сказали, щоб отримати російський паспорт, я п'ять років повинен жити на території Росії. Громадянство мені дадуть на загальних підставах, як узбекам. Мене це образило. Не чув, щоб німець звернувся до посольства Німеччини і йому ось так відмовили. А зараз, коли ми стали потрібні, нас прийшли і «звільнили від бандерівців».