Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Просто життя

Заморожений ковчег

Зникаюча натура <\/strong><\/p>

Швидкість, з якою зараз на Землі вимирають види живих істот, можна порівняти з часами найбільших катастроф в історії планети. Як зазначає Lenta.ru, причиною нинішньої катастрофи є діяльність людства. Галопуюче збільшення людської популяції та багаторазово випереджаюче зростання нашої чисельності розвиток індустрії призводить до того, що розвиток Homo sapiens змітає на своєму шляху екосистеми по всій планеті.<\/p>

За даними ООН, в найближчі десятиліття з лиця Землі зникне чверть видів ссавців, порівнянних втрат зазнають й інші біологічні царства. Екологічні організації, устроителі заповідників та національних парків нічого не можуть протиставити невблаганному походу технологічного прогресу.<\/p>

Милу панду готова рятувати півсвіту, а хто, окрім вузьких спеціалістів, пожуриться про зникаючого черв’ячка чи рідкісну плісняву? Втративши надію на збереження всього різноманіття живого в його природному середовищі існування, вчені запускають проекти «архівації» біосфери, плануючи передати прийдешнім поколінням хоча б зразки колишніх процвітаючих видів. Біологи сподіваються на мале – що колись із охолодженого насіння та заморожених яйцеклітин вже зниклі види зможуть відродитися після глобальних катаклізмів, що нас чекають.<\/p>

Останній оплот <\/strong><\/p>

Раніше на цих островах у землю вгризалися в основному радянські вугільники, з сумнівною економічною вигодою займаючись видобутком антрациту в заполярній сніговій пустелі. Тепер рух спрямовується в протилежний бік: Global Crop Diversity Trust має намір закласти в надра Шпіцбергену не менше півтора мільйона зразків насіння, а в перспективі це число збільшиться в кілька разів. Зберіганню також підлягають зразки ДНК видів, що вимирають, та істот, яким зникнення загрожує найближчим часом, – у глибокому заморожуванні спадковий матеріал збережеться, можливо, вічно. У вічній мерзлоті, принаймні, виявлено цілком збережений генетичний матеріал віком до ста тисяч років.<\/p>

Норвежці називають Шпіцберген Свальбардом, тому сховище офіційно називатиметься Svalbard International Seed Vault. У березні на майданчику розпочнуться активні будівельні роботи, які мають завершитися у 2008 році. Норвезький уряд виділяє на будівництво $5 млн. На роботу комплексу знадобиться $125 тис. на рік - сущі копійки порівняно з «іграшками» фізиків чи аерокосмічних агентств. Збереження для нащадків геному одного виду живих істот обійдеться всього в $500. Сама споруда належатиме уряду Норвегії, але біологічний матеріал, як кажуть керівники проекту, – «це дар людству».<\/p>

Сховище планується повністю автоматизованим, люди відвідуватимуть його лише з регулярними перевірками. Цього не промовляють вголос, але очевидно, що споруда розрахована на те, що в якийсь момент людям стане, як мінімум, не до того, щоб піклуватися про колекції якихось там сільськогосподарських культур. Тим не менш, автори проекту виходять з того, що на Землі залишиться хтось, кому знадобиться цей ретельно замурований скарб і хто буде готовий клонувати збережену ДНК, щоб відтворити зниклі види.<\/p>

Відлюдність північного архіпелагу спрощує його охорону від терористів та інших зловмисників. Його приполярне положення дає надію, що навіть у разі масштабного потепління сховище залишиться в зоні вічної мерзлоти, яка збереже колекцію. Головний міжнародний склеп сховають на глибину 120 метрів. Метрові бетонні стіни бункера розраховані на ядерну війну, удар астероїда, катастрофічну зміну клімату.<\/p>

Для ковчега підібрали місце з мінімальною сейсмічною небезпекою. Згідно з розрахунками, у разі танення льодових шапок на полюсах та зникнення льодовика Гренландії, сховище залишиться на 80 метрів вище рівня моря. Тунель, що веде до самого сховища, оснастять кількома масивними гермозатворами, які забезпечують повну ізоляцію «корисного навантаження» від агресивного зовнішнього середовища.<\/p>

Фонд сховища регулярно оновлюватимуть, саме тому, як стверджують експерти, особливий інтерес виявляється до компаній, які реалізують посівний матеріал кукурудзи<\/a>, пшениці та багатьох інших культур. Деякі культури, пояснюють біологи, можуть зберігати свою схожість лише протягом 20-30 років, інші - десятки і навіть сотні років. Спеціальна система підтримуватиме всередині сховища постійну температуру між -10 та -20 градусами Цельсія.<\/p>

Активну наукову роботу зі збору та організації матеріалів продовжать регіональні ДНК-банки. Але й з ними може всяке трапитися. Так, банк сільськогосподарських культур Філіппін був знищений тайфуном у жовтні минулого року. Страховкою від таких нещасть і має стати замурований у скелю архів. «Я думаю, Ной дуже пишався б цим проектом», - каже Енн Макларен, керівник керуючого комітету «Замороженого ковчега».<\/p>

Спасіння на небесах <\/strong><\/p>

Є, втім, на Землі вчені, які не довіряють нашій цивілізації настільки, що найближчим «затишним куточком» для організації подібного сховища вважають Місяць.<\/p>

Ще кілька років тому голова Відділу місячних проектів європейського космічного агентства Бернард Фоінг запропонував влаштувати на поверхні нашого супутника базу, де зберігалися б законсервовані зразки ДНК усіх існуючих видів.<\/p>

Якщо життя на Землі буде практично знищено в результаті ядерної війни чи космічного інциденту (якщо в неї, наприклад, вріжеться астероїд), то єдиною можливістю відновити життя може стати місячний банк ДНК. За словами вченого, в бібліотеці необхідно зберегти також зразки ДНК людини.<\/p>

Поки цей проект знаходиться на початковій стадії, його серйозна розробка розпочнеться після того, як європейці здійснять посадку автоматичної станції на Місяць.<\/p>

Вперед, до витоків

У V столітті до нашої ери грецький філософ Анаксагор припустив, що життя виникло із насіння, яке існує «завжди і всюди». Ця концепція, нині звана «теорією панспермії», не суперечить фундаментальним законам еволюції.

У сучасному вигляді теорія панспермії сформувалася в другій половині XIX століття Германом Ебергардом Ріхтером, Сванте Арреніусом, Германом фон Гельмгольцем. Згідно з цією гіпотезою, життя на Землі походить від спор рослин або мікроорганізмів, які якимось чином перенесені з інших планет. Сьогодні очевидно, що жодне насіння або спори не можуть самостійно пережити космічну подорож.

Один із батьків сучасної біології, першовідкривач подвійної спіралі ДНК, лауреат Нобелівської премії Френсіс Крік у 1973 році виступив (у співавторстві з Леслі Оргелом) з ідеєю «направленої панспермії», згідно з якою живі організми спеціально відправлені на Землю іншою цивілізацією.

Якщо ми не самотні у всесвіті, а розвиток цивілізацій йде хоча б якоюсь мірою схожим шляхом, то в даній концепції залишається лише одне питання: чому це раптом якійсь цивілізації знадобилося «заражати» своїми формами життя інші світи? Чи не тому, що на своїй власній планеті існування стало неможливим?