1200 євро роздають суто заради науки
Як повідомляє Deutsche Welle, сайт з пошуку добровольців, які бажають взяти участь в унікальному експерименті в Німеччині, за першу ж годину роботи зібрав понад 20 тисяч заявок. Це й не дивно, якщо придивитися до умов експерименту.
Тим 120 щасливчикам, яких організатори відберуть для участі, протягом трьох років виплачуватиметься по 1200 євро на місяць, що не оподатковуються і не передбачають виконання жодних додаткових зобов'язань. Більше того, брати участь в експерименті можуть абсолютно всі повнолітні жителі Німеччини, незалежно від рівня доходу і без жодних умов щодо освіти та соціального становища.
Цей експеримент унікальний у всіх відношеннях. По-перше, фінансується він не з державного бюджету, а за рахунок краудфандингу. Майже 140 тисяч приватних жертводавців у Німеччині переказують щомісяця загалом 618 720 євро на рахунок берлінської громадської організації Mein Grundeinkommen e.V., яка координує проект. Вона була заснована у 2014 році і з тих пір займається тим, що збирає гроші, які виплачуються 650 випадково відібраним отримувачам протягом року.
По-друге, в якості партнера виступають імениті наукові організації – Німецький інститут економічних досліджень (DIW) у Берліні, а також Університет Кельна і Товариство Макса Планка (Max-Plank-Gesellschaft).
По-третє, експеримент спрямований не на допомогу соціально незахищеним верствам населення (безробітним та отримувачам допомоги), а на найширші верстви населення. Так, автори проекту не виключають, що серед отримувачів щомісячного подарунка у розмірі 1200 євро можуть опинитися й ті, кому додатковий дохід особливо й не потрібен.
Цей «аукціон небаченої щедрості» триватиме три роки, з 2021 по 2024-й, за цей час кожен із 120 учасників отримає загалом по 43 200 євро «чистими». Натомість їм потрібно буде регулярно звітувати про зміни у своєму житті, про свої звички та вподобання.
Наприклад, авторів проекту хвилює питання, чи будуть учасники експерименту витрачати більше часу на соціальну роботу, чи більше грошей на благодійність, чи просто віддадуть перевагу проводити більше часу на дивані перед телевізором. Крім цього, у деяких із них візьмуть проби волосся – щоб встановити, чи змінюється, і якщо так, то як, рівень гормону стресу в організмі.
Одна з координаторів дослідження, доктор Сюзан Фідлер (Dr. Susann Fiedler), керівник наукової групи в Інституті ім. Макса Планка з дослідження суспільної власності, бачить мету проекту у відході від традиційних для західного суспільства суперечок про продуктивність людей і спробі знайти відповідь на питання, чи можуть подібні виплати знизити витрати на охорону здоров'я або згладити нерівність шансів у сфері освіти, спричинену часто низькими доходами батьків. Як психолога її цікавлять психологічні зміни, спричинені зростанням доходів – чи зростає задоволеність життям. Як критерії для оцінки ефекту виплат вона наводить, зокрема, зниження кількості депресій або зростання кількості громадян, які присвячують свій час благодійним проектам.
Подібні експерименти проходять і в інших європейських країнах. У Фінляндії, наприклад, у рамках дворічного проекту (з 2016 по 2018 рік) дві тисячі безробітних отримували по 560 євро на місяць, які не оподатковувалися. Перші підсумки експерименту показали, що зі зростанням доходів у людей зростала впевненість у собі та своєму майбутньому, а також зміцнювалася довіра до державних інститутів.
Особливо актуальним автори дослідження вважають його в контексті пандемії коронавірусу, в результаті якої зросла не лише безробіття, а й роль держави в економіці.
Чим відрізняється безкоштовна роздача немалих сум громадянам Німеччини від соціалістичних експериментів у Східній Європі у XX столітті? Професор Юргер Шупп, який координує пілотний проект з боку DIW, відповідає так: «Дійсно, у минулому було чимало схожих експериментів з розподілом грошей, та й зараз у країнах, що розвиваються, проводяться експерименти з роздачі грошей нужденним. Унікальність нашого проекту в тому, що він проводиться в розвиненій країні з високим рівнем життя та соціальних гарантій – тобто виплати отримають і ті, хто в них не потребує. І питання, яке нас цікавить, полягає в тому, чи веде зростання доходів до зростання соціальної активності».
Те, що отримувачі «безкоштовних» грошей стають «ситими та лінивими», він рішуче називає «стереотипом».