Головний висновок: 92% американців вірять у Бога. При цьому 63% не вважають, що їхня власна віра – єдиний шлях до спасіння. Ця цифра суперечить усталеній думці про те, що глибоко віруючі люди відрізняються нетерпимістю. «Догматики і пуристи ніколи не викликали у американців довіри», - коментує директор Центру з вивчення релігії при університеті Райса Майкл Ліндсі. Судячи з відповідей, більшість американців (70%) вважає, що місце на небесах уготоване не тільки їхнім одновірцям, але й представникам меншин, включаючи юдеїв, мусульман, буддистів і навіть атеїстів.
Опитування підтвердило дані попередніх обстежень про те, що особи, які старанно відвідують молитовні служби, загалом дотримуються консервативних поглядів. Для них суперечки щодо абортів і прав геїв відіграють велику роль у політичних уподобаннях. «Тож спроби демократів відібрати у республіканців голоси консерваторів, роблячи наголос на економічних турботах, навряд чи принесуть плоди. Культурно-соціальні аспекти зберігають для віруючих велику важливість», - каже старший співробітник Pew Forum Джон Грін.
Ще один примітний аспект останнього опитування: понад чверть дорослих американців змінили віру, в якій виховувалися в сім'ї, перейшовши до іншої деномінації або відмовившись від членства в будь-якій релігійній спільноті. «Уважний аналіз останньої категорії свідчить, що люди, які не належать до громади, здебільшого не стали атеїстами; вони негативно ставляться до будь-якої організованої релігії», - продовжує Грін.
Респонденти розділилися приблизно порівну в судженнях про те, чи повинна церква висловлюватися щодо політики. Протестанти-афроамериканці та білі євангелісти впевнені в цьому. Католики, юдеї та мусульмани дотримуються протилежної думки.
Дві третини учасників опитування виступають за розширення допомоги нужденним з боку влади - навіть якщо це означає збільшення податків або державного боргу. Понад 60% підтримують «суворіше екологічне законодавство» та заходи з охорони середовища проживання.
Переважна більшість заявляє, що США повинні звертати більше уваги на вирішення внутрішніх проблем. Що стосується зовнішньої політики, то шестеро з 10 опитаних ратують за дипломатію, а не військове втручання під час криз.