Втім, практично ніхто з експертів не сумнівається, що Росію також незабаром може накрити нова міграційна хвиля, зокрема, у зв'язку з можливим загостренням ситуації в Афганістані та середньоазіатських республіках. Так, співзасновник берлінського Інституту міграційної політики Ольга Гуліна зазначила, що в Афганістані останнім часом різко збільшилося оформлення громадянами цієї країни закордонних паспортів.
Між тим, на прикладі української кризи вже очевидно, що Росія не впоралася або не захотіла справлятися з потоком набагато культурно та етнічно близьких росіянам біженців. За даними ФМС, озвученими на засіданні, з 1 квітня 2014 року в Росію в'їхало і залишилося тут 1,09 млн осіб. Водночас, російське громадянство з них отримали лише 317 осіб. Статус біженця діє для цього мільйона лише до 1 листопада 2015 року. Тобто, величезна маса людей ризикує перетворитися на нелегальних мігрантів.
Враховуючи катастрофічну ситуацію, що склалася в Росії на ринку праці, хоч би якою трагічною була ситуація війни на сході України, цей мільйон близких етнічно та культурно, висококваліфікованих у своїй масі людей міг би стати для Росії «манною небесною», вважає завідувачка лабораторії міграційних досліджень Інституту народногосподарського прогнозування РАН Жанна Зайончковська. Однак, за висловом президента фонду «Міграція ХХІ століття» В'ячеслава Поставніна, «ми зробили все, щоб відштовхнути їх від себе».
Причиною такого становища, ймовірно, став загальний підхід, який сповідується в РФ щодо міграції. У США виходять з того, що міграція є ресурсом розвитку країни. На чолі кута в цьому питанні там стоїть той принцип, що міграція – це «ресурс розвитку, що вона повинна приносити економічну вигоду, а принципи управління нею повинні бути гуманними, заснованими на дотриманні прав людини», – сказав Поставнін. В основі ж нинішньої російської моделі міграційної політики лежить «законність перебування мігранта на території Російської Федерації». «Тобто, ми сприймаємо мігрантів як якусь небезпеку», – додав експерт.
Зараз цей радянський принцип не працює, вважає Поставнін. За його словами, відстежити всіх неможливо і всі останні заходи у міграційній сфері призвели лише до збільшення кількості нелегальних мігрантів у країні. На підтвердження своїх слів експерт навів дані Федеральної міграційної служби, згідно з якими, на території РФ сьогодні знаходиться 14 млн іноземців, у той час як легально з них працюють лише 2,5 млн осіб.
У свою чергу заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН Євген Гонтмахер зазначив, що Росія нерідко використовує міграційну політику просто як інструмент покарання тих чи інших країн колишнього СРСР за «неправильну» поведінку. «Навіть з близькими нам по спільному минулому і спільній культурі країнами, такими, як Таджикистан, Узбекистан або Україна, звідки йде основний потік мігрантів до Росії, не укладені ефективні договори про трудову міграцію. Часто приймаються ситуативні рішення, іноді на догоду політиці, коли якусь країну треба трохи покарати за те, що вона не дуже добре себе поводить. Вводяться дискримінаційні заходи щодо в'їзду та перебування тут людей», – пояснив він.
Цей підхід до міграції, звісно, не йде ні в яке порівняння не тільки з американською політикою в цій сфері, але й з європейською. Як зауважила Ольга Гуліна, всупереч страхам і жахіттям росіян перед нинішньою міграційною кризою у Старому Світі, «кількість біженців та гуманітарних мігрантів, які прибувають до Європи, не є для нас великою небезпекою, питання в тому, як домовитися про їхній розподіл». Це більше проблема менеджменту, додала вона.
За словами експерта, згідно з останніми дослідженнями, сирійські біженці «освічені, як правило, двомовні, 61% з них мають дипломи західних університетів». Тож якість людського матеріалу тут набагато вища, ніж у, наприклад, мігрантів з Еритреї та Афганістану, серед яких «менше 40% мають навички читання та письма».
Усі експерти, які взяли участь в обговоренні, єдині на думці, що Росії не вдасться залишитися осторонь від глобальних міграційних процесів, що розгортаються в сучасному світі. Жанна Зайончковська нинішню ситуацію з міграцією в Європі та світі назвала «початком великого переселення народів». Вона переконана, що цей процес торкнеться і Росії. Зокрема, експерт підкреслила, що за прогнозами, до кінця століття населення Африки потроїться. «І куди подітися цьому бідному населенню без економічної бази?» – запитує вона.
На думку Зайончковської, держави сьогодні повинні зробити висновки з нинішньої міграційної ситуації в Європі. Одним із головних експерт вважає те, що, окрім інших факторів, «глобальні міграційні потоки провокуються великими війнами».