Багато мрій британців після виходу країни з ЄС розбилися об торговельні бар'єри
Як нагадує Бі-бі-сі, британці проголосували за брексіт 52% проти 48% у червні 2016 року. А потім довго сперечалися між собою, яким він власне має бути: м'яким, жорстким, напівм'яким. Двічі змінили прем'єрів, двічі переобрали парламент – і нарешті в січні 2020 року Борис Джонсон підписав угоду про розлучення з ЄС після 45 років «спільного життя».
Майже рік усе залишалося, як було, і перехідний період завершився лише в новорічну ніч – рівно рік тому. І то не до кінця. Частково відстрочка ще діє, і багато серйозних обмежень у торгівлі набудуть чинності лише цього року.
Окрім поблажок, чистоту історичного експерименту (адже жодна країна ще не виходила з ЄС) порушила епідемія ковіду, локдауни та корона-криза. Та й часу минуло небагато – всього рік. Однак перші висновки про те, як брексіт позначився на житті британців, їхніх доходах і свободах, уже зроблені. Ось вони.
Британія зіткнулася з дефіцитом
Після брексіту Британія зіткнулася з дефіцитом найнесподіваніших речей. Із супермаркетів періодично зникають то мінеральна вода, то салат, то сир. Не вистачає будматеріалів і запчастин, а на ринку праці взагалі швах: ні кухарів, ні офіціантів, ні сезонних робітників у полях.
Нічого дивного – Британія покинула єдиний європейський ринок 1 січня 2021 року, і на шляху товарів, послуг та робочої сили виникли бар'єри, яких раніше не було. Це підірвало торгівлю та економіку, адже до брексіту Велика Британія імпортувала все це без жодних обмежень.
Наприклад, половина всього продовольства в Британії – імпорт, а 60% всього імпорту до брексіту завозилося з Європи. І не хлібом єдиним: загалом ЄС на момент розлучення був головним торговельним партнером Великої Британії, на нього припадало 53% імпорту та 44% експорту.
Ось лише один приклад: паливна криза. Восени на британських заправках вишикувалися черги, а потім і зовсім зникли і бензин, і дизпаливо. Не вистачало водіїв, тому що європейці роз'їхалися після брексіту, втративши право на роботу.
По інший бік Ла-Маншу, в континентальній Європі жодного дефіциту в цей час не було. Більше того, бензин не закінчувався навіть у Північній Ірландії, яка, звісно, вийшла з ЄС як частина Великої Британії, але митно застрягла в Євросоюзі за згодою Бориса Джонсона (про що нижче).
Згідно з нещодавнім опитуванням YouGov, з дефіцитом їжі в супермаркетах в останні тижні стикалися 6-8% італійців, іспанців і данців. Серед британців таких виявилося аж 56%.
Британці стали біднішими
Брексіт відправив економіку Великої Британії в нокдаун. Навіть офіційні аналітики погоджуються з цим. За оцінкою урядових експертів з Office for Budget Responsibility, у середньостроковій перспективі Британія недорахується близько 4% економічного зростання. Недержавні прогнози ще похмуріші: мінус 6-7%. Нація багатіє, але не такими темпами, як могла б. З двох основних причин.
Перша описана вище – скорочення імпорту товарів, капіталу та робочої сили через вихід з єдиного європейського ринку. Дешевий іспанський салат або польські цвяхи, недорога румунська сиділка, італійський піцайоло або грецький перукар – усе це в минулому.
Друга причина – скорочення експорту. Єдиний ринок ЄС відкривав британцям доступ до кишень півмільярда потенційних клієнтів, від Болгарії та Німеччини до Кіпру та Португалії, ніби вони живуть на сусідній вулиці. Тепер між ними стіна з мит, податків і формальностей.
Брексіт-бар'єри в торгівлі обійшлися Великій Британії майже в 13 млрд фунтів, або близько 16% її колишнього товарообігу, підрахував дослідницький інститут CER. Він дійшов такого висновку, порівнявши успіхи Британії з тим, як поживає її умовний двійник – група країн, у яких динаміка економічного зростання та торгівлі була близькою до британської до референдуму та в перехідний період. Експеримент дозволив очистити ефект брексіту від проблем, спричинених пандемією, яка однаковою мірою зачепила весь Старий Світ.
Замість дивіденду – підвищення податків
Економічна шкода очевидна, однак вона далека від апокаліпсису, яким лякали противники брексіту. Зараз вони (не без підстав) застерігають, що ще далеко не всі зв'язки з ЄС розірвані, а багато торговельних бар'єрів будуть зведені лише у 2022 році. Однак економіка ніколи й не була головним аргументом виходу з ЄС. Кампанія Бориса Джонсона проходила під прапорами суверенітету: політичного та фінансового. І одним із головних її аргументів була відмова платити Євросоюзу членський внесок.
Зекономлені гроші нинішній прем'єр обіцяв спрямувати на фінансування національної системи охорони здоров'я NHS. Однак у підсумку його міністр фінансів оголосив, що на ці цілі мають скинутися громадяни та бізнес – з квітня на них підвищують податки. Уряд розраховує зібрати додатково близько 30 млрд фунтів до 2025 року. Ця оцінка практично ідентична консенсус-прогнозу втрат Великої Британії від брексіту за цей час.
Перемога над імміграцією
Де брексіт виявився успішним, так це в обмеженні імміграції. Загальна кількість приїжджих різко скоротилася, оскільки європейці більше не можуть просто приїжджати та жити в країні – їм потрібно знайти роботу протягом трьох місяців, і не будь-яку, а високооплачувану. І хай через брексіт зросла кількість нелегальних мігрантів, які перепливають на гумових човнах Ла-Манш, а на полях гниє врожай і нікому водити фури, загалом одна з головних вимог прихильників припинення свободи пересування виконана – кордон на замку.
Правда, є дві проблеми. Перша – доводиться робити винятки. Хоум-офіс погодився видати тимчасові візи водіям і живодерам, оскільки з'ясувалося, що нікому забивати свиней, обробляти птицю та розвозити товари по магазинах на вантажівках. Через нестачу рук Британія вперше за останні десятиліття не змогла виростити і забити свою індичку до Різдва – довелося завозити з Польщі та Франції.
Правда, з'ясувалося, що вигнані європейці повертатися не поспішають. У них достатньо роботи на континенті, зарплати порівнянні, а паперової тяганини менше. У підсумку на 5 тисяч тимчасових віз для птахофабрик попит виявився вдвічі нижчим, на 5 тисяч водійських віз знайшлося лише пара сотень охочих, а з 800 необхідних живодерів вдалося залучити лише пару десятків.
Друга проблема – відповідь ЄС. Британці не тільки відгородили свій ринок від іммігрантів, але й самі втратили свободу пересування і право працювати, де заманеться, в будь-якій з 27 країн Євросоюзу. У результаті англійський архітектор більше не може будувати в Німеччині, а модель – з'їздити на пару днів на зйомки в Італію. Їм потрібен дозвіл на роботу, а це довго і дорого. Більше сотні музикантів у відкритому листі звинуватили владу в тому, що вони «ганебно зрадили» галузь, яка приносить Британії понад 100 млрд фунтів на рік.
Єдність королівства чи об'єднання Ірландії
Брексіт поставив під загрозу не тільки доходи Великобританії, але й єдність королівства. З чотирьох націй, що його утворюють, лише Англія та Уельс поки тримаються разом. У Шотландії та Північній Ірландії брексіт пробудив відцентрові сили.
Джонсон прийшов до влади через три роки після референдуму завдяки обіцянці домовитися нарешті з ЄС про умови розлучення. Його попередниця Тереза Мей довго не могла цього зробити, тому що не знала, як вирішити головне питання – ірландське.
Справа в тому, що частина острова – Північна Ірландія – входить до складу Сполученого Королівства. Там довго було неспокійно, і угода, яка поклала край кровопролиттю, передбачає відсутність кордону з Ірландією, яка входить до ЄС.
Поки Британія була членом ЄС, проблем не було. Брексіт повернув кордон, і питання було лише в тому, де вона опиниться. Щоб не зводити бар'єрів на острові, потрібно було або залишити всю Великобританію в митному союзі, або прокласти митний кордон по морю між Північною Ірландією та рештою Великобританії.
Тереза Мей відмовлялася від першого варіанту, оскільки він суперечить духу брексіту, а від другого – тому що він передбачає зведення кордонів всередині країни. Вона була впевнена, що жоден прем'єр-міністр Великобританії ніколи не піде на це.
Борис Джонсон виявився іншої думки. Він погодився прокласти кордон всередині країни і підписав на цих умовах угоду з ЄС. Він представив угоду як прорив, виграв з нею вибори і оголосив, що брексіт успішно завершено.
Однак незабаром з'ясувалося, що ЄС не жартував. Угода, під якою підписався Джонсон, вимагала митного оформлення товарів всередині Великобританії, всупереч клятвеним обіцянкам Джонсона, що жодних перевірок ніколи не буде. Результат – довгі пререкання з ЄС, спроба переглянути щойно підписану угоду, провал, дезертирство головного переговірника Девіда Фроста і часткова капітуляція на переговорах.
Тим часом ірландці слідом за шотландцями все більше бажають розлучення з Англією. Згідно з останніми опитуваннями, у Північній Ірландії 67% вважають, що брексіт наблизив возз'єднання острова, а 53% – що референдум про це відбудеться в найближчі 10 років. На європейському півдні 62% підтримують об'єднання з Північною Ірландією.
Місце Британії у світі
Брексіт був заявлений як позбавлення від пут Євросоюзу заради відновлення провідної торгової та дипломатичної ролі Британії у світі. Що ж вийшло?
У торгівлі Британії не вдалося укласти жодної вигідної угоди з іншими країнами, яка б хоч мінімально компенсувала втрату доступу на її найближчий, до того ж найбагатший і найнаселеніший ринок у світі – європейський. Підписані за цей час торговельні угоди були або точною копією європейських, або капітуляцією перед неминучістю. Якщо раніше Британія укладала торгові союзи від імені другої економіки світу з півмільярдним високооплачуваним населенням, то тепер її емісари ходять по світу від імені 66 млн осіб на околиці Європи.
У результаті нові торгові угоди сповнені поступок, на які раніше Британія ніколи б не пішла. Тому британські фермери не можуть без сліз і тривоги за майбутнє читати нещодавно підписані угоди з Австралією та Новою Зеландією. Новозеландські фермери готуються наводнити британський ринок своєю відомою на весь світ преміальною продукцією. Британські скотарі чекали від брексіту трохи іншого.
А головний зовнішньоторговельний приз брексіту – вільна торгівля зі США – навіть не обговорюється. В Америці тепло ставляться до союзника і колишньої метрополії, але Ірландію шанують не менше, про що неодноразово нагадував президент Джо Байден. Поки не вирішено вищезгадане ірландське питання, торгова угода зі США неможлива. Та й після цього вона навряд чи буде вигідною, знову ж таки, з вищезгаданих причин. Американська економіка в сім з лишком разів більша за британську, а в торгових переговорах розмір має значення.
Розлучення з ЄС змінило і роль Британії у світовій політиці. Вона, як і раніше, ядерна держава і один з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Однак тепер вона більше союзник англомовних, але далеких США та Австралії, у яких головні загрози – в Азії. А на європейському фронті голос Британії звучить все тихіше.
Внутрішня політика
Якщо на світовій арені неважливо, може, брексіт приніс дивіденди у внутрішній політиці?
Спочатку – безсумнівно. Він зробив із журналіста та мера Джонсона прем'єр-міністра з переважною більшістю в парламенті. Однак поступово виборці втрачають інтерес до зведень про уявні перемоги на європейському фронті і все більше звертають увагу на внутрішні справи. А тут у Бориса Джонсона серйозні проблеми. Ковід, скандали, підвищення податків, інфляція, програші на виборах.
Навіть ті, хто голосував за вихід з ЄС, втрачають віру. Нещодавнє опитування показало, що вперше з моменту перемоги на референдумі більшість євроскептиків незадоволені Джонсоном. Влітку 2019 року задоволених було 74%, коли прийшла пандемія – 86%. А тепер – лише 38%. А серед тих, хто голосував проти брексіту, і зовсім у рази менше.
Стратегія перманентного брексіту та нескінченної битви із зовнішнім ворогом в особі ЄС приносить дедалі менше очок на внутрішньому фронті. А збитки через скорочення торгівлі, навпаки, б'ють по доходах населення і множать ряди незадоволених.
Що далі?
Економічні наслідки брексіту тільки починають позначатися. У наступному році з'являться нові бар'єри в торгівлі, що неминуче скоротить доходи британського бізнесу та населення.
«Минув рік, і збитки від брексіту для британської економіки все очевидніші, – пише голова дослідницького центру The UK in a Changing Europe Ананд Менон, один із головних експертів у цьому питанні. – Однак всупереч твердженням Джонсона, багато деталей брексіту, так само як і остаточний розмір збитків чи вигоди, далеко не ясні».
Частково картину змащує ковід, частково – відстрочка багатьох обмежень у торгівлі. Але це тимчасово.
«Вплив пандемії відносно швидко зійде нанівець, а от наслідки брексіту – ні. А в деяких сферах, таких як торгівля та міграція, вони з часом тільки посиляться», – попереджають економісти The UK in a Changing Europe.
Борис Джонсон привів свою партію до впевненої перемоги на виборах 2019 року завдяки обіцянці завершити брексіт – «Get Brexit Done». «Брексіт далеко не завершений», – підвів Ананд Менон підсумки першого року вільного плавання Британії. Найцікавіше – попереду.