До періоду Мейдзі існував різний вік повноліття для японських хлопчиків і дівчаток. У хлопчиків у 10-16 років стригли чубчик, а решту волосся заплітали в кіску і закріплювали на тімені. Це була зачіска не хлопчика, а чоловіка, самурая. Юнак отримував нове ім'я замість дитячого.
Церемонії у дівчаток проходили в 12-16 років, їм вперше надягали доросле кімоно і чорнили зуби фарбою. Але зараз День повноліття, або свято Сейдзін-но хі, відзначається у другий понеділок січня. Цього дня всі ровесники, які досягли 20 років, одночасно стають дорослими, вони отримують право голосувати, вживати алкоголь, вступати в офіційний шлюб і псувати життя собі та оточуючим.
Основні заходи торжества проводяться в мерії, церемонія має назву сейдзін сікі, після цього проводиться синто (обряд) під назвою момоте сікі (Momote Shiki) – ритуальна стрільба з лука.
Це храмова церемонія, до наших днів дійшли і збереглися в різноманітних варіантах багато обрядів, такі як моління про мир і багатий урожай, вигнання духів, церемонія очищення, кінна стрільба ябусаме, ритуал Омато, коли лучники стріляють у підвішену 160-сантиметрову мішень з відстані близько 20 метрів. До цього ряду належить і ритуал момоте сікі, під час якого десятки лучників випускають одну за одною сто стріл.
Ритуал момоте сікі – це піша стрільба стоячи. Канонічним вважається спосіб проведення церемонії, прийнятий в сім'ї Огасавара, однієї з найстаріших шкіл японського стилю стрільби з лука. Клан Огасавара вже давно асоціюється з бойовими мистецтвами, особливо зі стрільбою з лука. Засновник династії Огасавара жив у середині XII століття, а сам клан служив сьогунату Токугава до 1868 року. До цього часу стрільба з лука була закритим мистецтвом, лише зі скасуванням самурайства як класу з'явилися в кінці XIX століття школи, що навчають цьому мистецтву.
Сьогодні школа Огасавара виконує ритуальні стрільби з лука протягом року в ряді храмів, в тому числі на День повноліття в храмі Мейдзі. На початку ритуалу два священники, одягнені в біле, роблять постріл у повітря. Використовується стріла зі спеціальним наконечником, що видає виючий звук, який приваблює божества камі і відганяє зло. Пізніше такі стріли використовувалися також перед початком битви.
Потім десять лучників одночасно стріляють двічі по мішені. Momote означає «сто рук». Лучники випускають у мішень по дві стріли – хайя (чоловічу, що закручується в польоті за годинниковою стрілкою) і отойя (жіночу, що закручується в польоті проти годинникової стрілки).
Лучники носять кімоно під назвою kariginu, це був повсякденний одяг самураїв періоду Камакура, його надягали на полювання. На їхні голови одягнені ебосі – тип капелюха, який носила придворна знать. Ліва частина грудей у лучників оголена. Традиційний одяг кімоно вільний і плавний, що не зовсім зручно для стрільби з лука. Лучниці, правда, не розкривають свої плечі та груди, вони просовують свої руки в спеціальні отвори на рукавах жіночого кімоно, потім перев'язують рукава.
Основне в ритуалі стрільби з лука не точність влучання в ціль, а духовний спокій, який лучник досягає і зберігає протягом усієї церемонії.
Після того як всі лучники розстріляють необхідну кількість стріл, церемонія вважається закінченою. Що означає – у поточному році подорослішалих юнаків та дівчат чекає здоров'я та удача.