Жителі промислових міст Німеччини заробляють більше
Як пише «Русская Германия», свого часу заступниця голови фракції Сабіне Ціммерман направила до уряду прохання назвати по чотири міста або округи країни з найнижчим і найвищим брутто-доходом. Федеральне міністерство праці та соціальних питань надало запитані дані – зокрема, й у розпорядження агентства DPA.
Як з'ясувалося в підсумку, середній місячний брутто-дохід жителя Німеччини дорівнює 3084 євро. Але за основу було взято не середній арифметичний показник, який не завжди переконливий: це як поділити навпіл загальний дохід тисячі безробітних і одного мільйонера – справжньої картини не отримаємо. Набагато більше відповідає дійсності так званий медіанний показник, яким населення Німеччини ділиться на дві частини по межі доходу між ними. Тобто рівно половина жителів країни отримує більше певної суми (у даному випадку це якраз вищезазначені 3084 євро), а інша – менше. При цьому, як виявилося, існують досить значні регіональні відмінності.
Згідно з даними міністерства праці та соціальних питань, містами з найвищими зарплатами в Німеччині є «автомобільні столиці» – Вольфсбург (середній брутто-дохід 4610 євро) та Інгольштадт (4545 євро), де виробляють машини марок Volkswagen і Audi. Третє і четверте місце займають Людвігсгафен (4491 євро) та Ерланген (4486 євро). Тут теж усе зрозуміло: у місті на Рейні знаходиться штаб-квартира найбільшого у світі хімічного концерну BASF SE, а в баварському Ерлангені виробляють свою складну медичну (і не тільки) апаратуру підприємства Siemens.
На іншому кінці шкали доходів розташовані найбідніші комуни Німеччини. «Рекордсменом» тут є саксонський округ Ерцгебірге, де населення отримує в середньому 2036 євро – більш ніж у два рази менше жителів Вольфсбурга. Трохи краща ситуація в округах Передня Померанія-Рюген (2057 євро), Ельба-Ельстер (2060 євро) та Герліц (2068 євро).
Вирішальним фактором для такої диспропорції стає частка жителів з низькою зарплатою – що становить менше двох третин від середньої. Якщо в багатих містах вони становлять 8-12%, то в найбідніших комунах це фактично кожен другий, тобто близько 50%. Середній по Німеччині показник дорівнює приблизно 20%.
«Беручи до уваги настільки явну регіональну різницю в зарплатах, не можна говорити про рівноцінні умови життя в країні, – робить свій висновок Сабіне Ціммерман. – Адже в окрузі Ерцгебірге продукти в супермаркеті чи машини аж ніяк не вдвічі дешевші, ніж у регіонах з високими зарплатами».
Депутатка від «лівих» звинувачує уряд у тому, що він випустив з уваги один із найважливіших напрямків своєї діяльності – створення рівноцінних для всіх комун побутових умов життя. Вона закликає виправити подібний перекіс за рахунок посилення тарифних договорів, які на сході меншою мірою захищають права найманих працівників, ніж на заході країни.