У Фінляндії можна знайти величезну кількість мёккі, що приймають на відпочинок іноземних туристів
Є у фінській мові слово mökki, нудно перекладене як «невеликий котедж» або «маленький будиночок». Насправді ця маленька хатинка має в житті фінів величезне значення (але про це фінсько-російські словники замовчують). Про те, чим же відрізняються mökki від звичних нам дач, розповідає у своєму матеріалі кореспондент STOP in Finland.
ВЕЛИКА ФІНСЬКА МРІЯ
Якщо й існує на зразок американської мрії велика фінська мрія, то мёккі – це її невід'ємна частина. «Рано чи пізно кожному потрібна своя мёккі», – філософсько зауважив мій фінський колега, який купив ділянку землі в Лапландії. І додав: «Чим далі, тим краще».
Перебування в загубленій у глушині фінських лісів хатині можна назвати національним видом відпочинку. Близько півмільйона охайних хатинок розкидані по території Фінляндії, приблизно по одній на кожен десяток жителів країни.
Звичайно, змінюються часи, і разом із ними змінюються мёккі: сьогодні лісові будиночки все більше нагадують комфортабельні котеджі, але «класикою жанру», картинкою з сімейного фотоальбому, як і раніше, залишається kesämökki – чарівний літній будиночок темно-червоного кольору з білими віконними рамами, невеликим ґанком і воістину спартанськими умовами проживання. Ні водопроводу, ні опалення, ні електрики плюс повна (і, зауважте, добровільна!) ізольованість від суспільства – ось до чого прагне загадкова фінська душа.
Намагаючись зрозуміти самих себе, фіни періодично вивчають «феномен мёккі». Одне з досліджень, проведене спільно університетами Гельсінкі та Лапландії, було присвячене тому, що саме жителі країни говорять про свої другі будинки. За словами соціологів, «отримані описи сповнені романтичних деталей, поетичних відступів і спогадів дитинства; крім очевидної рекреативної функції мёккі, в них підкреслюється зв'язок поколінь, природна гармонія людини і природи, ритуали та традиції, що дають відчуття захищеності та сталості».
Більше того, виявилося, що для багатьох мёккі – це одухотворений співрозмовник, до якого звертаються на «ти»: «Ми виросли разом, і ти знаєш про мене все, як і я знаю кожну твою тріщинку. З тобою мені ніколи не треба прикидатися». Повірте, для жителів Фінляндії, налаштувати на ліричний лад яких, скажімо так, непросто, це дуже прониклива мова.
ПАЛАЦ ЧИ ХАТИНА?
Судячи з обкладинок популярного журналу Meidän mökki («Наша мёккі»), до XXI століття фіни все-таки віддали перевагу «дикій» романтиці комфорт. Причин перетворення будиночків на двоповерхові котеджі декілька: на сьогодні зростає не лише рівень доходів населення, але і його середній вік, тому якщо перспектива вечерь при свічках ще не так лякає, то ось щоденно носити воду з озера під силу вже не всім власникам. До того ж, за даними Helsingin Sanomat, кількість фінів, які працюють безпосередньо зі своїх «резиденцій», за останні п'ять років зросла вдвічі.
А раз мёккі стає не просто другим будинком, але й офісом, то, звичайно, вона вимагає більшої уваги як у фінансовому, так і в технічному плані: 14% будиночків мають пральну машину, 11% – посудомийну, у 6% kesamökki проведений інтернет (ці дані не включають з'єднання з Мережею за допомогою мобільних пристроїв). І більше половини власників зізналися, що в них є телевізор. Часто ностальгічний чорно-білий. З антеною, яка нічого не ловить. Так чи інакше, приблизно третина всіх існуючих хатинок готова прийняти своїх господарів і взимку, і навесні, і восени.
У сезон фінські сім'ї періодично здають мёккі іншим фінським сім'ям або туристам, а фінські компанії – своїм співробітникам, щоб ті могли провести на березі одного з 188 тисяч озер законні тижні відпустки.
«ЗЕЛЕНА» МЁККІ
Не секрет, що кожен фін, який себе поважає, трепетно ставиться до питань екології. Один з важливих пунктів фінського законодавства – це Jokamiehenoikeus, або Право кожного: кожна людина має право гуляти будь-якими лісовими стежками, повалятися в снігу. Але, скориставшись правом, фіни, у свою чергу, негласно зобов'язуються залишити все це в первозданному вигляді – і не тому, що вони вважають за краще ніколи не порушувати закони, а тому що дійсно щиро люблять і цінують природу. Мёккі ідеально вписується у фінський пейзаж, не руйнуючи і не змінюючи його, адже турбота про навколишнє середовище – це одна з важливих особливостей справжньої «мёккі культури».
Ще плануючи будівництво, фіни стикаються з безліччю вимог, прописаних у Rakennuslaki (законі про будівництво): на якій відстані від озера або моря має знаходитися будинок, де правильне місце для сауни, а де – для компосту. В особливо мальовничих місцях можуть і фасад попросити перефарбувати, щоб був у тон морському пейзажу. Ну і, звичайно, жодних несанкціонованих звалищ, жодних багать – тільки мангал і електрогриль. Та й посуд після цього гриля бажано мити натуральним милом, щоб вода, вилита на землю, не отруїла ґрунт.
На сьогодні один з десяти будинків обладнаний сонячними панелями, а деякі власники мёккі почали експериментувати з тепловими насосами, що концентрують безкоштовну енергію землі, води та повітря і не виробляють шкідливих викидів в атмосферу – фінською зимою така система опалення навряд чи допоможе, але влітку це ідеальне екологічне рішення.
ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ!
Якщо вам досі здається, що фінська мёккі і російська дача – це одне й те саме, то повірте, у цих двох культурних понять трохи різна філософія і різні атрибути.
По-перше, меккі – це усамітнення. Жваві дачні бесіди через хвіртку з сусідами просто неможливі: хвіртки, огорожі та паркани фінами не вітаються, а сусіди відсутні в радіусі кількох кілометрів (зараз, звісно, з усамітненням трохи складніше – все-таки берегова лінія не нескінченна). Але, як і раніше, на думку жителів країни, не в красотах північної природи, а саме в унікальній можливості нарешті ні з ким не спілкуватися і полягає неповторна принадність меккі.
По-друге, меккі не передбачає наявності саду-городу, закочування доброго десятка банок з маринованими огірками (як ви, мабуть, уже зрозуміли, там часто й погребу немає). На відміну від російської трудотерапії, меккі – це виключно відпочинок душі та тіла.
По-третє, меню відпочиваючих взагалі нехитре: makkara (традиційні сосиски на грилі, які не подають хіба що лише на різдвяний стіл), картопля, житній хліб.
До речі, якщо вас запросили в гості власники хатинки, то питати «А що там робити?» практично неввічливо. У цьому ж і криється глибокий сенс справжньої меккі – не робити нічого! Сауна, гриль, мовчазне споглядання природи, читання, можливо, навіть гра в mölkky (спрощений варіант рідних «містечок»). Вам для щастя потрібно щось ще?
ОБЛИЧЧЯМ ДО ОЗЕРА, СПИНОЮ ДО ЛІСУ
«Ми всі вийшли з лісу», – з гордістю додав мій колега, той самий, що став щасливим володарем землі під будівництво меккі. Цю фразу від жителів Фінляндії можна почути досить часто. Урбанізація в країні почалася лише в середині минулого століття, і приблизно в 60-х роках фіни стали переїжджати до міст. Але серцю не накажеш, і зараз за кермом від Еспоо до Гельсінкі, у швидкісних поїздах від Котки до Рованіємі, в офісах у Тампере, Турку чи Оулу фіни мріють про те, щоб сісти на дерев'яні містки обличчям до озера, спиною до лісу і відчути себе вільними.
Тут можна додати, що фінське слово «природа» (luonto) має друге значення – «дух, даний людині від народження». Вважається, що, втративши його, людина втрачає себе і стає нещасною. Що ж, населення Фінляндії знає секрет, як можна здобути цей дух знову. Треба лише відчинити двері меккі.