Кількість жертв торгівлі людьми постійно зростає
У хлопця вилучили мобільний телефон, документи і продали за 10 тис. рублів на цегельний завод у Чечню. Там йому погрожували, знущалися, били, заковували в ланцюги і змушували працювати на рабських умовах.
Олег навіть не пам'ятає, скільки часу він пропрацював на заводі. Минали дні, тижні, місяці, і він все більше розумів, що треба тікати з трудового полону. Під час чергового перевезення хлопця на інше робоче місце Олег дивовижним чином втік. Його підібрали на трасі далекобійники, з якими він приїхав до Волгограда. Там же, в машині, Олег почув телефон правозахисної організації. Він зателефонував і дізнався, куди звертатися за допомогою та притулком. Зараз Олег живе з родиною в Україні і закликає людей не бути довірливими та наївними.
Зміна тактики
Також до нововведень у работоргівлі можна додати зміну «рабовласниками» тактики з «обробки жертв». Своїм «рабам» вони частково надають медичну допомогу, не обмежують у свободі і навіть дещо платять за роботу. У результаті в людини створюється відчуття, що вона зовсім і не жертва. 20-річна Анна вирушила до Чехії, щоб заробити грошей для вступу до ВНЗ. Знайшла посередника, який обіцяв їй легальне працевлаштування за кордоном. Після оплати послуг посередник повідомив Анні, що контракт, який вона підписала, потрібен тільки для оформлення візи, а коли вона приїде до Чехії, їй запропонують іншу вакансію. Анну це насторожило, але гроші вже були заплачені…
Після прибуття до Чехії дівчині сказали, що вона працюватиме на «клієнта» у сфері сільського господарства. Робочий день з 7:00 до 22:00 під наглядом, без рукавичок та належного взуття для роботи з хімікатами. Дорога з гуртожитку до місця роботи займала близько 2 годин. Анні та іншим хлопцям із групи дозволялося раз на тиждень купувати продукти. Їли бутерброди, оскільки часу на те, щоб готувати їжу, просто не залишалося. За два тижні дівчина заробила 450 євро, але отримала вона тільки малу частину.
У гуртожитку Анна познайомилася з хлопцем, який потрапив у полон за такою ж схемою, що й дівчина. Сергій провів у трудовому рабстві понад чотири місяці. Втечу вони спланували разом. А щоб роботодавець не одразу кинувся їх шукати, взяли вихідний. На щастя, документи в Анни та Сергія були при собі. Дівчина повернулася додому і таки вступила до педагогічного університету.
Ми теж торговці
Работорговці є не тільки за кордоном, але й в Україні. Вони експлуатують на наших чорноземах жителів Узбекистану, Пакистану та Камеруну, Молдови. 32-річну молдаванку Олену завербували через подругу, яка також планувала їхати в Україну на заробітки. Вербувальники пообіцяли 4-5 тис. гривень щомісячно, сказавши при цьому, що гроші віддадуть після завершення сезону. Харчування та проживання мав забезпечувати роботодавець за власні кошти. Також вербувальником було організовано автобус для перевезення всієї групи молдаван в Україну на сільгосппідприємства.
Однак після приїзду чоловіків та жінок розмістили в одному приміщенні колишньої ферми в абсолютно немислимих умовах: земляна підлога, дерев'яні дошки, вкриті брудними матрацами, без білизни та перегородки між жіночою та чоловічою половинами приміщення. Відсутні душ і туалет. У всіх забрали паспорти нібито для легалізації перебування в Україні. Коли люди йшли працювати в поле, у них забирали мобільні телефони. Територію охороняли, виконання робіт контролювали. Графік – з 4:00 до 20:00 влітку, в сезон збору тютюну.
Олена завагітніла, але медогляду та медичної допомоги ніхто надавати не збирався. Працювала нарівні з іншими чоловіками та жінками. Після закінчення сезону зарплату не отримала. Так, з жовтня 2011 року по лютий 2012 жила в очікуванні обіцяної оплати. Коли батьки дізналися про вагітність доньки і про те, що вона не може приїхати додому, звернулися до «Ла Стради» в Молдові. На вимогу міжнародних організацій правоохоронці Херсонської області порушили кримінальну справу. Олена повернулася на батьківщину, там вже народила донечку. Після пережитого вона і дитина довго хворіли. Україну згадує з жахом.
Щоб вас не продали в рабство, потрібно:
1. Скептично ставитися до оголошень: «Робота для красивих дівчат віком 18—25 років».
2. У жодному разі не виїжджайте за усною домовленістю. Має бути документ, в якому чітко обумовлюються ваші права та обов'язки. Обов'язково має бути вказано: скільки платитимуть, за скільки годин роботи, за яку саме роботу, а також обов'язки роботодавця, за невиконання яких договір анулюється. Перевірте, щоб не було фраз типу «та інші види робіт», або «роботи на вимогу роботодавця». Мають бути прописані моменти, що стосуються оплати харчування, проживання. В іншому випадку із зарплати вирахують гроші за готель, їжу, і ви отримаєте значно меншу суму, ніж планували.
3. Після приїзду в країну одразу стати на консульський облік.
4. Нікому ні під яким приводом не віддавати свій паспорт.
5. Не боятися йти в поліцію.
Ну а якщо ви все ж таки потрапили в біду, телефонуйте: 0 800 500 225 («Ла Страда Україна»), +38 050 195 06 46 («Успішна жінка»).
За матеріалами газети «Сегодня»