Данте Аліг'єрі зі своєю «Божественною Комедією»
«Божественна комедія» – плід титанічної праці всієї другої половини життя поета. Недарма починається поема саме з таких рядків: «Nel mezzo del cammin di nostra vita…» (у перекладі з італійської на російську – «Земную жизнь пройдя до половины…»)
Праця автора воістину безприкладна. Взяти хоча б той факт, що «Комедія» побудована за принципом симетрії. Вона складається з трьох частин («Пекло», «Чистилище», «Рай»), кожна з яких, у свою чергу, складається з 33 пісень. Разом із вступним віршем загальна кількість віршів дорівнює ста.
Схильність поета до оперування цифрами, зокрема цифрою «три», пов'язана з тим, що Данте надавав своєму творінню містичного сенсу. І «трійка» наштовхувала глибоко релігійного читача тієї епохи на Божественну Трійцю, а число «33» відсилало до земних років життя Христа. «Троїстість» поеми закладена і в її віршованому ладі – «Комедія» написана терцинами – тривіршами з наскрізною римою.
Також примітно, що у фіналі кожної частини Данте ставить слово «stelle», тобто в перекладі з італійської – «зірки».
Безсумнівно, «Божественна комедія» – найвеличніший зразок світового мистецтва, який повною мірою розкриває перед нами цілий зріз європейської історії, феодального суспільства на межі Епохи раннього Відродження – «Кватроченто».
Твір пережив століття, зазнав безліч публікацій і перекладів. За ілюстрування «Комедії» бралися прославлені живописці та графіки, найвідомішими з яких є гравюри Гюстава Доре.
Неодноразово робилися спроби перекладу з італійської на російську: переклад А.Фьодорова в 1892–1894-х роках; Д.Мінаєва (1874–1876); більш пізні (початок XX століття) О.Чюміної, Д. Міна та Н.Голованова. Але найвідомішим і визнаним перекладом Дантової «Божественної комедії» з італійської на російську є переклад Сергія Михайловича Лозинського, за який він був удостоєний у 1946 році державної Сталінської премії.
Труднощі перекладу поеми з італійської на російську полягали в тому, що, незважаючи на суворі правила віршування та силабічний лад італійської поезії, твір «дихає» живою мовою. Він рясніє народними говірками, живою мовою вулиць і площ Флоренції.
Останній переклад з італійської на російську «Божественної Комедії» був здійснений Олександром Анатолійовичем Ілюшиним, опублікований у 1995 році видавництвом Московського Університету. Новий переклад цього великого твору високо оцінили на батьківщині поета, у Флоренції: автор перекладу був удостоєний почесної золотої медалі міста. На жаль, у Росії публікація не отримала такого резонансу і належної рівню твору оцінки.
Підготовлено Бюро перекладів «Прима Віста»