У ній змішані найрізноманітніші кулінарні традиції - від китайських до португальських. До того ж у цій космополітичній країні можна скуштувати кухню всіх народів Південно-Східної Азії, а за бажання - і всіх інших народів світу.
БУДЬ-ЯКА ПОЇЗДКА ДО Малайзії незмінно перетворюється на гастрономічну подорож. Ще б пак: у Південно-Східній Азії їжа - одне з найгостріших відчуттів і найсвіжіших вражень для туристів. А якщо говорити про їжу в Малайзії, то можна скласти цілу енциклопедію місцевих страв, багато з яких виявляться традиційними для найрізноманітніших куточків цього регіону. Вони прийшли сюди разом із переселенцями - індусами, китайцями, філіппінцями, індонезійцями, бірманцями. Зробили свій внесок у раціон малайців і європейці - португальці та англійці. Тим не менш таке поняття, як «малайська кухня», існує. Вона виросла на тій же основі, що й у сусідніх країнах - на основі рису, риби та морепродуктів, тропічних фруктів і овочів. На відміну від сусідів, малайці додають у страви набагато більше перцю чилі, який називається тут «ломбок». Тому малайська кухня - найгостріша в усьому регіоні. Однак це зовсім не проблема: якщо ви не любитель пожежонебезпечних страв, просто не забувайте просити офіціанта зробити страву не гострою.
Два головні гастрономічні місця в Малайзії - її столиця Куала-Лумпур та острів Пінанг. Перший ресторан у столиці відкрили китайці. За ними прийшли малайці, англійці та представники різних інших народів, які теж почали відкривати ресторани. Так і вийшло, що тепер у Куала-Лумпурі є італійські піцерії, іспанські бодеги, американські стейк-хауси, англійські паби, латиноамериканські клуби, «Макдоналдси», «Планети Голлівуду, «Хард Рок кафе» і навіть російський бар.
У малайських ресторанах варто спробувати ікан-бакер - печену рибу та аям-перчик - смажену курку зі спеціями. Вегетаріанські страви часто подаються не на тарілках, а на бананових листках. Головний шедевр - смажений рис із прянощами, який подається в ананасі.
Китайський рис
У географічному та кулінарному центрі міста знаходиться китайський квартал - Чайнатаун. Щовечора вулиця Джалан-Петалінг відгороджується зеленими смугастими занавісками від усього іншого світу і перетворюється на нічний ринок і ресторан. Уздовж вулиці вишиковується нескінченна низка візків із жаровнями. Щоправда, їсти можна тільки ті страви, інгредієнти яких очевидні: місцеві малайці кажуть, що вічно голодні китайці не гребують собаками та кішками, а як делікатеси вживають зміїне м'ясо і мізки живих мавп. Але це стосується лише вуличних візків. У маленьких ресторанчиках Чайнатауну можна без жодного побоювання скуштувати китайську лаксу, теочжоуську кашу, хайнаньських курчат із рисом, хаккське м'ясо з бобовою пастою «іон тау», хок'єнське мі - це смажена вермішель зі шматочками м'яса, креветками та молюсками.
Звісно, у Куала-Лумпурі є й китайські ресторани високого класу. Більшість кухарів у цих ресторанах - вихідці з Кантона, тож в абстрактно-китайському закладі, найімовірніше, буде представлена кантонська кухня. Найласіші місцеві страви - абалони з грибами та тушковані акулячі плавники.
Перанакан і португезес
У Малайзії обов'язково потрібно скуштувати страви, які можна знайти тільки в цій країні. Вони належать кухням неіснуючих народів. Щоб простежити їхнє походження, потрібно на хвилинку зазирнути в історію Малайзії. Ця історія складається з безперервної низки завоювань і переселень. Місцеві жителі ніколи ні з ким не сперечалися, тому завойовники з'являлися, швиденько всіх завойовували і розчинялися в місцевому населенні. Крім завойовників, приходили біженці та шукачі пригод: китайські кулі, індійські торговці, суматранські принци, португальські мореплавці, голландські любителі спецій, англійські колонізатори.
Кухню іноземців, що є дивною похідною середземноморських страв з малайськими прянощами, можна скуштувати в основному в Малакці, у ресторанах «Де Лісбон» і «Сан-Педро», у харчевнях біля Португальської площі. Тут подають смажену на грилі рибу, дари моря, чудову печеню з яловичини та свинини, рис із креветками.
Найоригінальніша малайська кухня називається «ненья». Вона з'явилася завдяки перанаканам. Китайці-хок-кії, що стали «перанаканами», брали за дружин жінок-немусульманок різних національностей, яких називали «ненья». Саме в цьому середовищі й народилася «кухня ненья» - синтез традиційної хоккієнської локшини, гострих малайських прянощів і португальських солодощів. Найвідоміша її страва - понг-тех. Це курка зі смаженою свининою, соєвим соусом і картоплею. Не менш смачною є айям-горенг-лада - смажена курка з білим перцем. У кухні ненья дари моря використовуються в химерній формі. Наприклад, великі креветки печуться з прянощами, а лобстери прикрашаються найскладнішим соусом і обкладаються шматочками ананаса.
Райські острови
Друге після Куала-Лумпура гастрономічне місце Малайзії - острів Пінанг. Тут так само, як у столиці, перемішалися різні народності, тому на Пінангу місцева кухня найрізноманітніша: китайська, індійська, тайська, бірманська. Іноді трапляється малайська. Власне пінангські малайські страви можна скуштувати в маленьких сімейних закладах. Головними делікатесами вважаються суп із черепах і смажений варан із травами.
У столиці Пінанга Джорджтауні теж є китайський квартал із візками-жаровнями, які називаються «буї-буї».
Найбільше ресторанів на Пінангу знаходиться в Джорджтауні та на пляжі Бату-Феррінгі. Вони стоять уздовж усієї дороги між цими пунктами, уздовж усього пляжу. Тут можна знайти розкішні ресторани, шикарні ресторани та прості ресторанчики місцевої кухні. В останніх усе буде не менш смачно, ніж у розкішних, тільки антураж простіший.
Найдорожчий і найвідоміший місцевий ресторан називається «Еден». Це величезна, яскраво освітлена будівля у формі корабля знаходиться біля готелю «Холідей Інн». Спочатку ви потрапляєте в океанаріум середнього розміру. У стінах-акваріумах плавають і повзають усі морські істоти, які зустрічаються в тутешніх водах. Кожен акваріум забезпечений табличкою, де подано малайські, англійські та латинські назви мешканців. І все це зовсім не для загального розвитку. Все це - для втіхи шлунка, оскільки будь-який експонат за вашим бажанням буде миттєво виловлений кухарчуком і з'їдений вами.
Наприкінці пляжу Феррінгі, у рибальському селі округу Телук-Баханг розташовані чудові ресторани морської кухні. Вони відчиняються о шостій вечора, коли рибалки повертаються з уловом. На стіл потрапляє найсвіжіша риба, лобстери та інші дари моря.
Острів Лангкаві також завжди готовий потішити своїх гостей найсмачнішою їжею. Цей острів оголошено безмитною торговельною зоною, тому алкогольні напої тут дешевші, ніж на Пінанзі. На Лангкаві можна пообідати по-малайськи, по-китайськи, по-індійськи, по-тайськи, по-європейськи. Більшість ресторанів розташована на південному сході острова, між аеропортом і Куахом. Найвідоміші з морських - «Коко-Біч Сифуд» на Коко-біч і «Акваріум Сифуд Гарден» в Акваріумі. В Орієнтал-Вілладж є чудовий китайський ресторан і ресторан з китайською оперою.
Найкрасивіші заходи сонця на Лангкаві бувають на пляжах Коко-біч і Пантай-Тенгах. Для милування заходами там влаштовані чудові ресторани морської кухні з місцевим колоритом. Але найромантичніший ресторан - «Келонг Сері Мелаю». Туди треба плисти на човні, тому що він стоїть прямо в морі, за 200 м від берега. Цей знаменитий ресторан знаходиться на південному узбережжі, навпроти готелю «Берджайя». Не менш романтична вечеря в ресторані готелю «Танджунг Ру»: там влаштовують барбекю на пляжі: столик на двох ставлять біля самої води, у відкритому шатрі-альтанці, осторонь палає багаття. Усе як належить: крохмальні серветки, високі келихи, свічки та квіти. Тільки під ногами замість паркету - пісок, а над головою замість стелі - феєрія заходу, вогняні переливи, що поступаються місцем зоряному шатру нічного неба.
Їжа в Куала-Лумпурі
Найкращі малайські ресторани: «Донданг Саянг» у готелі «Мінг Порт Віста»; «Раса Утара» у торговому центрі «Букіт Бінтанг Плаза»; «Перун Емас і кафе» у туристичному інформаційному комплексі МАТІС; «Сечья» у торговому центрі «Сурія» в хмарочосі КЛСС; «Сері Ангкаса» на телевежі.
Найкращі китайські ресторани: «Бун Хуа» і «Лай По Хін» у готелі «Мандарин»; «Селестіал Корт» у готелі «Шератон Імперіал»; «Старий Пітай» у Чайна-тауні (кухня ньонья); «Тай Тхонг» і «Оверсі» на вулиці Джалан Імбі; «Мінг Палас» у готелі «Мінг Корт Віста»; «Оверсі» на Центральному ринку.
Японські ресторани: «Генкі Суші» і «Ніппон Теі»н в хмарочосі КЛСС; «Тай Йо» і «Мійоші» в «Центрі життя»; «Едо Кірін» у готелі «Регент»; «Ханатей Джапанезе» у вежі «Шахзан»; «Кіока» в готелі «Істана».
Індійські ресторани: «Банглес» на вулиці Джалан Райя Лаут; «Бхаратх» у торговому центрі «Сурія» в хмарочосі КЛСС; «Бомбейський палац», «Пасаж Тхру Індія» і «Хан» на вулиці Джалан Тун Разакю.
Ягня каррі по-малайськи
Баранину (800 г) наріжте на кубики приблизно по 4 см. Якщо це не ягня, а баранова нога, попередньо ретельно зріжте з неї жир. Нагрійте олію (1/4 склянки) у каструлі з товстим дном, додайте кардамон (зелений, товчені стручки - 6 штук), чилі 1 ч. л., кмин 1 ч. л., паприку 3 ч. л., коріандр 1 ч. л., кору ротанга (без неї можна обійтися). Обсмажуйте суміш прянощів, помішуючи, 2-3 хвилини, потім додайте йогурт (1 склянку), пасту червоного каррі (можна замінити зеленим або жовтим, якщо червоний для вас надто гострий) і помідори (400 г), все перемішайте і доведіть до кипіння. Додайте дрібно нарізану цибулю (1 цибулину) і тушкуйте 4 хвилини. Додайте шматочки баранини, все ретельно перемішайте і накрийте кришкою. Знову доведіть до кипіння, потім зменшіть вогонь і тушкуйте 30-40 хвилин, періодично помішуючи, поки баранина не стане м'якою, а соус не загусне.