М'янманські ЗМІ – від офіційного державного телебачення до незалежних газет – навперебій розповідають про труднощі та водночас принади всіх робіт із переїзду зі старої столиці, міста Янгон, до нової – Найп'їдо. Уряд цієї країни ухвалив рішення про переїзд, посилаючись на «необхідність тримати оборону від зовнішніх ворогів». Про «зовнішніх ворогів» не забувають і в Малайзії, де невелике містечко Путраджая перехопило пальму першості у такого мегаполіса, як Куала-Лумпур. А зовсім нещодавно подібний переїзд стався в зовсім уже невеликій острівній державі Палау в Океанії. Там із міста Корор столиця перемістилася до Мелекеоку.
Взагалі-то у світовій практиці перенос столиці – справа досить звичайна, хоча це і принципово важкий крок як у політичному, так і в соціально-економічному плані. Навіть у консервативній, здавалося б, у цьому відношенні Західній Європі не так просто знайти країну, яка б не мала відповідного досвіду. Найвідомішим прикладом є, звичайно, Німеччина, яка лише кілька років тому остаточно перевела всі установи федеральної влади з Бонна до Берліна. А надліберальні Нідерланди зі своєю столицею досі не визначилися остаточно: на цю роль претендують як Амстердам, так і Гаага. Офіційно столиця в Амстердамі, але резиденції різних владних структур знаходяться саме в Гаазі.
Втім, нерідко прагматичні лідери обирають як нові столиці невеликі, але затишні міста. Бразильці в минулому столітті, по суті, на порожньому місці в центрі країни заклали зразково-показове поселення Бразиліа, куди і було переведено федеральний уряд. І в Австралії столичні функції передали не мільйонним Сіднею чи Мельбурну, а крихітній Канберрі. Дещо подібне невдовзі після оголошення незалежності від британської корони зробили й Сполучені Штати Америки. Там, щоб не давати жодному зі штатів переваг над іншими, столицю з Філадельфії перемістили в маленьке містечко Вашингтон, яке відтоді саме по собі утворює окремий «суб'єкт федерації» (Федеральний округ Колумбія).
Щоправда, не завжди такі спроби закінчуються успішно. Наприкінці 80-х років минулого століття в Аргентині активно просувалася ідея перенесення столиці «по-бразильськи» – з гігантського та перенаселеного Буенос-Айреса до невеликого містечка В'єдма, розташованого на малозаселеному узбережжі Атлантики. Але цьому завадили гучні корупційні скандали, що спалахнули, щойно уряд задумався про фінансування проєкту.
Так чи інакше, але до перенесення столиць здебільшого спонукають економічні міркування. У тій же М'янмі влада хоча й оперувала спочатку образом «зовнішнього ворога» (насамперед заокеанського), але вже досить скоро стала рахувати прибутки та збитки від своєї ініціативи. Так, міністерство у справах готелів та туризму цієї країни випустило навіть спеціальний бізнес-план, згідно з яким перенесення столиці з Рангуна до Найп'їдо не позначиться на туристичній галузі країни. При цьому святкових іноземців тепер заманюють спеціальними брошурами, які покликані всіляко поліпшити думку про країну.
У Малайзії опозиційні партії жорстко критикували рішення прем'єр-міністра країни Абдулли Ахмада Бадаві про перенесення столиці з Куала-Лумпура до Путраджаї. На їхню думку, слід було б більш раціонально поставитися до використання держбюджету. При цьому багато хто сходиться на думці, що насправді нове місто вдалося на славу. Старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН В'ячеслав Урляпов, який довгий час працював у цій країні, розповів: «Хоча Путраджая – поки що ще трохи нежитлове, не надто затишне місто, його краса, велика кількість найсучасніших послуг, включаючи прекрасні дороги та авторозв'язки, не можуть не вражати».
У грудні 1997 року столиця Казахстану була перенесена з Алма-Ати до Астани, обласного міста в центрі республіки. Перенесення столиці – явище унікальне в історії пострадянських держав. Рішення про перенесення столиці було ухвалено Верховною Радою республіки 6 липня 1994 року. Переїзд владних структур уже завершено, але ось тільки представники іноземних дипмісій щось не надто поспішають пакувати валізи. Офіційною причиною перенесення стало все те ж географічно та стратегічно незручне розташування Алма-Ати. Плюс екологічні та сейсмічні загрози. До речі, як і у випадку з Путраджаєю, можна сказати, що обдувана всіма степовими вітрами Астана, мабуть, ще не найзатишніше, але досить гарне та сучасне місто.
• Як би там не було, але частіше, ніж столиці держав, переїжджають прості люди. І якою б не була мета переселення – проста зміна місця проживання чи імміграція до нової країни, – послуги переїзду завжди залишаться затребуваними. При цьому бажано заздалегідь вивчити пропозиції на ринку транспортних послуг, щоб у потрібний час обрати для себе найбільш підходящий варіант.