Оломоуцькі сирки – аромат для сильних духом
Після того, як ви відкриєте пакетик із сирками, зачекайте кілька секунд, дайте їхньому аромату краще поширитися. Не лякайтеся їхнього різкого запаху, адже саме він є тим, що робить цей чеський делікатес настільки унікальним. У 2010 році Європейська комісія присвоїла оломоуцьким сиркам статус PGI (Захищене географічне зазначення).
Як повідомляє «Радіо Прага», свою назву продукт отримав завдяки базарам у моравському місті Оломоуц, де сирки – а чеською вони називаються тваружками – раніше продавалися. Сучасне виробництво сирків здійснюється в містечку Лоштиці, що знаходиться за 30 км на північний захід від Оломоуца. Є тут і цілий музей, присвячений цьому чеському пікантному «золоту».
Яна Шілберська завжди готова провести для вас захопливу екскурсію: «Сирки дозрівають під жировим шаром, який має в'язку жовтувату поверхню. Процес починається зовні, і поступово переходить всередину сирка. У музеї ви можете ознайомитися з історією виготовлення оломоуцьких сирків у нашому регіоні. Хто саме розпочав їхнє виробництво – точно не відомо, однак перші згадки відносяться вже до XV і XVI ст. Насамперед сирки виготовлялися тут, в області Гана, для місцевих жителів. Називали їх тоді сільськими».
Також в експозиції музею ви можете оглянути традиційні старовинні інструменти – наприклад, дерев'яні калатала, що надавали сиркам характерної округлої форми. Тоді ще все виробництво здійснювалося вручну.
Про те, звідки береться настільки різкий і ні з чим не порівнянний запах оломоуцьких сирків, розповідає голова Чеськоморавського молочного союзу Іржі Копачек: «При виготовленні продукту відбувається згортання молочного білка під впливом бактеріальних культур. Сичужні ферменти, що використовуються зазвичай при виготовленні натуральних сирів, тут відсутні. А це величезна різниця. Творог ми поділяємо на кілька категорій: м'який, жирний, ніжний та промисловий, який, по суті, не містить жирів, і використовується виключно як сировина для виготовлення сирків. Відсоток сухого залишку в нього вищий, а головне – він більш кислий. Словом, це один із продуктів молочної промисловості».
У кожного жителя Чехії, Моравії та Сілезії є свій погляд на оломоуцькі сирки. Однак які емоції він викликає в іноземців, які вирішили вперше в житті їх спробувати? Своїми незабутніми враженнями поділилася Хелен Ранкін з Лондона, яка познайомилася з їхнім ароматом ще в 90-ті роки.
«Запах дійсно не дуже привабливий. Одного разу я взяла з собою сирки в довгу дорогу. Спочатку я їхала автобусом, потім – літаком, знову автобусом і, нарешті, поїздом. Через деякий час я відчула, що мені терміново потрібно прийняти душ. На щастя, вже скоро я усвідомила, що настільки неприємний аромат виходить не від мене, а від сирків, що знаходяться в рюкзаку – і це незважаючи на те, що загорнуті вони були десь у десять шарів поліетиленової плівки».
Як зізнається Хелен, любові з «першого погляду» не сталося, однак зараз для неї оломоуцькі сирки – справжній делікатес, від якого вона вже ніколи не зможе відмовитися.
Оломоуцькі сирки є єдиним «вітчизняним» сиром Чехії. Пережили вони не одне покоління. Можливо, що «чеських» сирів колись було більше, однак сьогодні вони вже не виготовляються. Саме тому сирки – унікальний продукт, який, до всього іншого, містить у собі особливі харчові цінності: він нежирний, низькокалорійний, підходить для людей, які дотримуються розвантажувальної дієти, легко засвоюється організмом. Таким чином, з цієї точки зору він дуже і дуже корисний.