Уряд кантону Цюрих вважає, що фонд не займається нічим протизаконним. Адвокат Людвіг Мінеллі заснував Dignitas у 1998 році. За 10 років існування в цьому фонді допомогли розпрощатися з життям майже 800 клієнтам. Нещодавно його засновник пояснив в інтерв'ю Le Monde, що Dignitas дуже ретельно відбирає клієнтів і на кожні 100 звернень погоджується допомогти лише 10-12 безнадійним хворим.
У Швейцарії активна евтаназія заборонена, але допомагати вчинити добровільне самогубство закон дозволяє з 1942 року. Для цього потрібні лише довідка лікаря, що підтверджує добровільне бажання хворого вчинити самогубство, і відсутність у помічника будь-якої фінансової вигоди. І, судячи з усього, саме через діяльність фонду Dignitas німецьке слово Sterbetourismus, що означає «смертельний туризм», було обране з понад 2 тис. пропозицій «Словом року-2007» у німецькомовній частині Швейцарії.
Спочатку фонд розташовувався в непоказному житловому будинку на околиці Цюриха. До Мінеллі везли невиліковних хворих. Найбільше, понад 50% з них, - німці. На другому місці серед добровільних самогубців - британці, на третьому - французи. Після сплати €3,5 тис., які, за твердженням Мінеллі, йдуть на покриття витрат фонду, та оформлення необхідних паперів клієнти самі (це обов'язкова умова) випивають склянку води, в якій розчинено 15 грам пентобарбіталу. Відбувається це в присутності двох свідків - співробітника фонду та родича клієнта. Через кілька хвилин клієнт міцно засинає, а ще через чверть години перестає дихати.
Після констатації смерті представник Dignitas викликає поліцію, працівників прокуратури, патологоанатомів, трунарів тощо. Потім самогубців укладають у чорні мішки для трупів і спускають униз. Нести тіла вузькими сходами важко та незручно, тому співробітники Dignitas користувалися ліфтом - тим самим, яким їздять і звичайні мешканці будинку. Після того як люди почали з'їжджати навіть із сусідніх будинків, а мерію завалили скаргами, влада у вересні минулого року запропонувала Мінеллі підшукати нове пристанище. Спочатку той хотів зняти кілька готельних номерів, але після погроз готельної асоціації звернутися до суду був змушений відмовитися від цієї ідеї. Мінеллі знайшов притулок неподалік міста, у селі Шварценбах, де знаходиться найбільший у країні публічний будинок. Муніципальна рада намагалася перешкодити появі в селі ще однієї сумнівної пам'ятки, але виявилася безсилою.
Нове місце співробітників Dignitas цілком влаштовує. У будинку є вантажний ліфт, що значно полегшує працю санітарів. За чотири місяці роботи фонду в Шварценбаху до нього увійшли через головний вхід і покинули в трунах понад 30 осіб. Загалом же минулого року в Dignitas допомогли піти з життя 135 іноземцям і шести швейцарцям. Порівняно з 2006 роком «показники» знизилися. Позаминулого року таких було 200 осіб.
Примітно, що з моменту приїзду до Цюриха до самогубства часто минають лічені години. Скептики сумніваються, що цього часу достатньо, щоб визначити, чи здатна людина прийняти настільки важливе рішення і чи дійсно вона хоче покінчити з життям. Рідні та знайомі самогубців кілька разів подавали до суду на лікарів та Dignitas, але нічого не домоглися.
А Dignitas змінив не тільки адресу, але й метод роботи. З лютого клієнти вирушають на той світ, засунувши голову в поліетиленовий пакет, наповнений гелієм. У Швейцарії новий метод порівнюють з газовими камерами, які застосовували в Третьому рейху. Особливе занепокоєння новина викликала в сусідній Німеччині, там, до речі, діє відділення Dignitas. Втім, саме Німеччина, де в «Товаристві за гідну смерть» складається понад 35 тис. членів, у найближчому майбутньому може скласти Швейцарії конкуренцію у сфері «смертельного туризму».
Доктор юридичних наук Роджер Куш зовсім нещодавно вважався одним із найперспективніших німецьких політиків. При Гельмуту Колі він очолював департамент внутрішньої безпеки, а в 2001 році став міністром юстиції в Гамбурзі. Але в результаті внутрішньопартійної боротьби Куш був змушений піти з партії християнських демократів. Він створив невелику групу, яка виступала за гідну смерть для невиліковно хворих людей, повністю відійшов від політики і консультує зараз людей похилого віку, які бажають вчинити самогубство і яких турбують проблеми із законами та податками. Зараз Куш рекламує свій винахід - Perfusor - невеликий прилад зеленого кольору, щось середнє між електричним трансформатором і рушницею для пейнтболу. Perfusor допоможе вчинити самогубство одним натисканням кнопки. Він робить ін'єкцію хлориду калію - препарату, який застосовують для смертної кари в кількох американських штатах.
У Німеччині допомога самогубцям заборонена, але, як вважають правознавці, давати Perfusor в оренду не є протизаконним. Головне - дотриматися кількох формальностей, наприклад, проконсультуватися з лікарем, щоб правильно підібрати дозу хлориду. Клієнт повинен сам вставити голку та натиснути кнопку.