Перший рівень – це державний пенсійний режим, що складається зі страхування старості, осіб, які втратили годувальника, та інвалідності. Основні законодавчі бази: Закон про страхування старості та осіб, які втратили годувальника (Loi fédérale sur l’assurance-vieillesse et survivants; Bundesgesetz über die Alters-und Hinterlassenenversicherung). Основна функція даного режиму, який поширюється на все населення, що проживає або працює на території країни, – забезпечити прожитковий мінімум.
Другий рівень пенсійної архітектури – це додатковий режим, що забезпечує виплати пенсій особам, які здійснювали трудову діяльність. Основна законодавча база: Закон про професійне страхування старості, осіб, які втратили годувальника, та інвалідності (Loi fédérale sur la prévoyance professionnelle vieillesse, survivants et invalidité; Bundesgesetz über die berufliche Alters-, Hinterlassenen,- und Invalidenvorsorge). Даний режим є обов'язковим для переважної більшості працюючого населення. Це означає, що виплати до пенсійного фонду є обов'язковими, коли зарплата досягає певного рівня, який фіксується щороку постановою уряду. Особи, які мають власну справу і не отримують зарплату, тобто самозайняте населення, можуть здійснювати виплати у факультативному порядку. Основна мета режиму – забезпечити пенсіонерам рівень життя, що існував до виходу на пенсію.
Нарешті, третій рівень складається з індивідуальних пенсійних схем. Подібні пенсійні відрахування доступні працюючому населенню (як найманим працівникам, так і незалежним) і абсолютно факультативні. Щоправда, держава надає податкові пільги з метою заохочення індивідуальних пенсійних накопичень.
Пенсійний вік у Швейцарії – 65 років для чоловіків і 64 роки для жінок. При цьому варто зазначити, що спочатку, в законі 1948 року, пенсійний вік був однаковим для всіх – 65 років. Потім він був знижений для жінок до 62 років. У 1994 році вік було піднято прогресивно до 64 років. Це означає, що жінки, народжені до 1938 року включно, виходять на пенсію в 62 роки. Жінки, народжені в період з 1939 по 1941 рік, виходять на пенсію після досягнення 63 років, а всі, хто народився після 1942 року, стають пенсіонерами в 64 роки.
В останні роки деякими політичними партіями ведеться багато розмов про необхідність підняття пенсійного віку до 67 років. Цілком можливо, що проект відповідної зміни в законодавстві буде в найближчому майбутньому винесений на референдум.
Права отримання виплат у рамках першого рівня пенсійної системи з'являються після здійснення регулярних відрахувань до пенсійного фонду протягом як мінімум року. Всі працюючі особи зобов'язані здійснювати відрахування. Не маючі роботи та офіційно проживаючі на території Швейцарії також зобов'язані платити пенсійні внески, починаючи з 1 січня року, наступного за роком, коли їм виповнилося 20 років (наприклад, якщо людині виповнилося 20 років 1 липня 2012 року, то він починає здійснювати виплати з 1 січня 2013 року).
Мінімальна сума щомісячних виплат після досягнення пенсійного віку, у разі регулярних відрахувань протягом повного терміну (44 роки для жінок, 45 – для чоловіків), становить на даний момент 1160 франків. Максимальна сума – 2320 франків (перевищує в два рази мінімальну пенсію). Дані цифри змінюються щороку і фіксуються спеціальною постановою федерального уряду країни.
Виплати звичайних пенсій першого рівня можуть здійснюватися і за межами Швейцарії. Пенсії «експортуються»: швейцарським громадянам; вихідцям із країн Європейського Союзу, які виїжджають зі Швейцарії на постійне місце проживання до однієї з країн ЄС; громадянам інших країн, з якими підписано відповідну двосторонню угоду.
З країнами колишнього СРСР подібних двосторонніх угод не існує. Таким чином, громадяни цих країн не мають можливості отримувати пенсійні виплати, виїхавши зі Швейцарії для постійного проживання на території Росії або України, навіть якщо вони є власниками другого громадянства (швейцарського, або якоїсь держави Європейського Союзу).
Що стосується другого рівня, то на сьогоднішній день обов'язкові пенсійні відрахування здійснюються з річної заробітної плати з 24360 франків до 83250 франків. Цифри індексуються щороку. Таким чином, людина, яка заробляє на рік 20 тис. франків, не зобов'язана здійснювати виплати до пенсійного фонду. Людина, яка заробляє 150 тис. франків на рік, платить лише із суми в 83520 франків. Все інше не покривається другим рівнем.
Після досягнення пенсійного віку з накопиченого капіталу виплачується щомісячна пенсія. Для підрахунку виплат використовується так званий коефіцієнт конвертування (taux de conversion; Umwandlungssatz). Він також постійно змінюється: у 2012 році коефіцієнт становить 6,85% для жінок і 6,90 для чоловіків. У 2014 році коефіцієнт становив 6,8% для всіх.
Якщо пенсійний капітал чоловіка, який вийшов на пенсію, складає 400 тис. франків, то він буде щорічно отримувати 27600 франків (6,90% від 400 тисяч). Щомісячні ж виплати становитимуть 2300 франків.
У 2010 році під час референдуму швейцарці відхилили пропозицію про поступове зниження коефіцієнта конвертування до 6,4% до 2016 року, що означало б зменшення пенсій.
Щодо виплат у рамках другого рівня пенсійної системи, необхідно підкреслити, що людина, яка покидає Швейцарію, має право отримати весь накопичений пенсійний капітал. Однак якщо вона виїжджає до однієї з країн Європейського Союзу, вона позбавляється цієї можливості і буде отримувати стандартні щомісячні виплати.
Право забрати свій пенсійний капітал також надається особам, які відкривають власний бізнес, тобто переходять із положення найманих працівників у положення самозайнятих. Крім того, до досягнення пенсійного віку, частина пенсійного капіталу другого рівня може використовуватися для придбання основного житла.
Третій рівень пенсійної системи не є обов'язковим. На практиці, люди, які бажають забезпечити надбавку до звичайної пенсії, відкривають спеціальний пенсійний рахунок у банку. На цей рахунок вони більш-менш регулярно, в міру своїх можливостей, перераховують певний відсоток заробітної плати. Кошти, за бажанням клієнтів, можуть інвестуватися банками в різні ринкові інструменти (акції, облігації).
Капітал на даних пенсійних рахунках заблокований до досягнення пенсійного віку. При цьому суми, перераховані на такі рахунки, можуть вираховуватися з оподатковуваної бази. Наприклад, людина, яка заробила за рік 60 тис. франків і перерахувала за цей рік на свій пенсійний фонд 6 тис. франків, заплатить податки з доходу в 54 тис. франків.
Дострокова виплата пенсійного капіталу можлива в наступних випадках:
– за п'ять років до досягнення пенсійного віку;
– у випадку придбання нерухомості;
– для виплати іпотечного кредиту;
– у випадку відкриття власної справи;
– у випадку виїзду зі Швейцарії на постійне місце проживання за кордоном;
– при отриманні пенсії по інвалідності.