Як зазначає у своїй публікації портал Swissinfo.ch, за минулий 2016 рік середня ставка такого тарифу становила 30,8%, причому на деякі особливі сорти м'яса, овочів і особливо молочних продуктів тариф міг становити і всі 100%. Про це йдеться, зокрема, в одному зі звітних документів, нещодавно опублікованих СОТ. Втім, навіщо далеко ходити? Давайте просто зайдемо в інтернет і «погуглимо» меню швейцарських і німецьких ресторанів. Ручаємося, що на вас чекає незабутній «трип».
Так, наприклад, 200-грамовий рамп-стейк (вирізається з так званого огузка, стегнової частини туші) за рецептом, характерним для штату Кентуккі, в ресторані цюрихського міжнародного аеропорту коштуватиме (разом з гарніром) 37,5 франків або приблизно 34,4 євро, тоді як одразу за кордоном, у німецькому місті Зінген, 250 грамів аргентинського рамп-стейку коштуватиме 20,90 євро (22,90 франків). Цифри говорять самі за себе.
На думку Світової організації торгівлі, причиною всьому – астрономічно високі швейцарські імпортні тарифи на м'ясо. Спочатку цей захід був прийнятий з метою захисту місцевих фермерів від іноземної конкуренції з огляду на те, що в середньому швейцарський селянин має у своєму розпорядженні набагато менше землі, ніж його європейський колега, який має можливість отримувати вигоди від використання індустріальних методів виробництва сільгосппродукції.
Однак не всі навіть у Швейцарії готові «входити в становище» місцевих фермерів. Деякі власники готелів і ресторанів навіть з недавніх пір почали утворювати щось на кшталт споживчих кооперативів, щоб спільними зусиллями здійснювати оптові закупівлі сировини та продовольства в ближньому європейському зарубіжжі. А тим часом, за інформацією європейського статистичного відомства Eurostat, деякі види продовольства у Швейцарії коштують на 78% більше, ніж у сусідніх країнах ЄС, що, у свою чергу, пов'язано, знову ж таки, з надмірно завищеними митними тарифами на імпортне м'ясо та м'ясопродукти.
При цьому, судячи з інформації того ж Eurostat, лібералізація ринку веде до різкого падіння цін на деякі товари. Так, як це відбувається, наприклад, у галузі домашньої електроніки, за яку швейцарці навіть мають щастя платити в середньому на 2% менше, ніж європейці.
Самі швейцарські влади поки що залишаються спокійними, не бачачи в усьому цьому великої проблеми: високі ціни на товари та послуги у Швейцарії цілком компенсуються високими зарплатами та готовністю споживачів свідомо заплатити трохи більше, але отримати гарантовану якість.