Шведським річковим ракам не раз загрожували інфекції – і тоді популяція різко зменшувалася. Щоб зберегти цих членистоногих, на початку 20-го століття на їхній вилов були введені обмеження. Сезон вилову раків, скорочений тоді до пари місяців, починався саме в серпні. У ті часи раки стали дуже популярним делікатесом.
Сьогодні імпортні раки продаються цілий рік, але дуже мало шведів готові відмовитися від серпневої традиції. На початку місяця підготовка до сезону раків починається на сторінках газет, які рясніють порадами знаменитостей, рейтингами виробників та ракових сортів. Одного літа рекомендують китайських раків, іншого – американських.
Але в будь-яких рейтингах перший рядок незмінно займають раки вітчизняні, шведські, щойно виловлені, зварені, не заморожені – і дуже дорогі. Звідки б не були раки, готують їх завжди за традиційним шведським рецептом: варять у солоній воді з великою кількістю парасольок кропу.
Ті щасливчики, в розпорядженні яких є власна водойма, вважають за краще забезпечувати себе раками самі, а не купувати їх у магазині. Раки ведуть нічний спосіб життя, і тому ловлять їх з настанням темряви, використовуючи сильця з дроту та тухлу або сиру рибу як приманку. Коли ж доходить до варіння, головне і не найприємніше правило – живих членистоногих кидають у киплячу воду.
Колись ракові бенкети були долею людей заможних, але сьогодні ці вечірки доступні абсолютно всім. З роками деякі їхні елементи стали традицією.
Стіл, як правило, накривають на свіжому повітрі, а навколо нього розвішують паперові ліхтарики різних форм і кольорів. Найпопулярніший варіант – круглолиций усміхнений місяць. Скатертина та різнокольорові тарілки теж мають бути паперовими. Гості надягають на шиї нагрудники, а на голови – смішні паперові ковпаки. І тільки коли всі готові – починається свято.
Раків їдять холодними, розчленовуючи їх руками і голосно висмоктуючи сік: під час таких застіль це цілком пристойно. На гарнір подають хліб і твердий сир, наприклад, сорту Вестерботтен. А п'ють переважно пиво та горілку або гіркі настоянки.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕЛІКАТЕС
Як зазначає портал Sweden.ru, у Швеції раків їдять з 16-го століття. Довгий час вони залишалися делікатесом для аристократії: у народі до молюсків, членистоногих та інших подібних створінь ставилися дуже насторожено. Спочатку м'ясо раків використовувалося для приготування ковбаси, рагу, пиріжків або пудингів.
У середині 19-го століття раків почали їсти так, як їдять їх і донині. Традиція серпневих застіль з раками зародилася в середовищі середнього класу, а потім поширилася повсюдно.
У 20-му столітті раки перетворилися на національний делікатес. Ціни на них знизилися завдяки імпорту з Туреччини, Китаю та інших країн. І сьогодні веселі та галасливі ракові вечірки – улюблений шведський звичай кінця літа.