Шведські тати, які беруть декретну відпустку – зовсім не рідкість у цій країні
Результат багаторічної боротьби
Як пише Sweden.ru, у Швеції, як і в багатьох інших країнах світу, тривалий час чоловікам і жінкам відводилося жорстко визначене місце в суспільстві, що було основою нерівності. Протягом багатьох століть жінки не мали права на вищу освіту, на вибір професії або вибір партнера – одним словом, вони не могли самі розпоряджатися своєю долею. На початку минулого століття в багатьох країнах розгорнулася боротьба за права жінок, і Швеція активно підхопила цю естафету.
В основі сучасного шведського суспільства сьогодні – ідея рівноцінності кожного індивіда, незалежно від статі, релігії, етнічного походження, віку, сексуальної ідентичності. Цей принцип передбачає, зокрема, забезпечення як чоловікам, так і жінкам рівного доступу до освіти, право на професійну діяльність у всіх галузях, на недоторканність особи, захист від насильства та дискримінації за гендерною ознакою.
Крім того, у Швеції вважають, що нерівність легше подолати, якщо починати виховну роботу в дитячих садках і школах, доносячи і до дітей, і до дорослих думку про те, що всі люди рівні, гідні поваги і мають право робити власний вибір у житті, і що ніхто не має права проявляти насильство або агресію по відношенню до іншого.
Уроки рівноправ'я
Згідно зі шведським законом про освіту, прийнятим у 1996 році, принцип рівноправ'я повинен охоплювати всі аспекти шкільного навчання. Це означає, насамперед, що дівчатка і хлопчики повинні перебувати в рівних умовах, що вчитель не повинен розділяти учнів за статевою ознакою, або оцінювати їх, ґрунтуючись на яких би то не було гендерних стереотипах.
У Швеції не прийнято розділяти хлопчиків і дівчаток на уроках або давати їм різні завдання. Наприклад, на уроках праці хлопчики і дівчатка разом навчаються шиттю, в'язанню, різьбленню по дереву та обробці металу. На заняттях з домоводства і хлопчиків, і дівчаток вчать прасувати білизну, прати, готувати їжу, планувати витрати на домашнє господарство. При цьому не робиться жодних статевих відмінностей, на кшталт того, що – суто «чоловіча», а що – суто «жіноча» робота. Чи варто говорити, що вчитель у Швеції не має права нав'язувати дітям які б то не було стереотипи, які б ставили під сумнів рівність статей.
Декретна відпустка – татам
Система соціального забезпечення у Швеції передбачає рівні права обох батьків на декретну відпустку і сприяє тому, щоб турбота про дитину лягала не тільки на материнські плечі.
Згідно зі шведським законодавством, на сім'ю у Швеції дається до 480 днів оплачуваної відпустки по догляду за дитиною. При цьому закон зобов'язує кожного з батьків взяти мінімум 90 днів із цих 480, а решту 300 днів поділити між собою, як вони вважатимуть за потрібне. Це дозволяє багатьом мамам не припиняти кар'єру після народження дитини і знову вийти на роботу, довіривши турботу про малюка на час своєму партнеру.
Батьки, які беруть декретну відпустку – зовсім не рідкість у Швеції. Це охоче роблять представники практично всіх професій, від парламентарів до будівельників і поліцейських. Щоправда, варто зазначити, що найчастіше порівну ділять цей обов'язок з матерями ті партнери, у яких є вища освіта.
Тим не менш, незважаючи на політику підтримки рівноправ'я в сім'ях з боку шведської держави, поки що жінки, які беруть декретну відпустку – в більшості. Близько 27% днів декретної відпустки використовується чоловіками, тоді як решта 73% припадають на частку жінок.
На роботі
У Швеції не прийнято ділити професії на «чоловічі» та «жіночі». Якоїсь спеціальної системи квот на робочі місця для жінок немає, але при цьому при підборі співробітника на ту чи іншу посаду роботодавці повинні виходити, насамперед, з кваліфікації та досвіду кандидата, а не приналежності до тієї чи іншої статі. Серед оголошень місцевих бірж праці ви не побачите таких умов як «Потрібен спеціаліст/менеджер, чоловік, від 25-35 років» – розмістити публічно такого роду оголошення було б прямим порушенням закону.
Антидискримінаційне законодавство зобов'язує створювати рівні умови для чоловіків і жінок на робочих місцях. Дискримінація за статевою ознакою заборонена, а випадки її прояву повинні розслідуватися найсерйознішим чином. Закон наказує роботодавцю стежити за випадками такого переслідування і вживати відповідних заходів.
Крім того, роботодавець не має права перешкоджати виходу співробітника в декретну відпустку, незалежно від того, якої статі цей співробітник. Це зроблено для того, щоб чоловіки могли безперешкодно піти в декрет, не побоюючись переслідувань або погроз про звільнення з боку роботодавця або нерозуміння колег. При цьому подібний крок допоможе матері, яка, можливо, віддала б перевагу попрацювати, поки чоловік буде сидіти вдома з малюком.
Жінка-священник – нічого дивного
На початку 1960-х років Шведська церква відкрила шлях до кар'єри в духовній сфері і для жінок, почавши висвячувати їх у сан священника. За останні п'ятдесят років гендерний склад працівників церкви значно змінився, і тепер духовенство практично в рівній пропорції складають і чоловіки, і жінки. Сьогодні близько 45% всіх священників у Швеції – жінки. Саме тому шведи вже давно не дивуються, коли приходять до церкви і бачать, що той чи інший священний обряд у церкві проводить жінка-пастор. Крім того, Генеральний синод складається з 121 жінки та 130 чоловіків, які приймають ключові рішення щодо розвитку та майбутнього Шведської церкви.
Буква закону
Закон про аборти
У 1975 році жінки у Швеції отримали законне право на аборт протягом перших 18 тижнів вагітності. При цьому, звертаючись за кваліфікованою допомогою до медичних закладів, вона не зобов'язана вказувати конкретні причини для проведення цієї операції. Закон уточнює, що їй можуть дозволити аборт і після 18-ти тижнів вагітності – аж до 22-го тижня, але лише в тому випадку, якщо жінка зможе надати вагомі аргументи на користь операції. Тоді Національна рада з охорони здоров'я розглядає обставини та приймає рішення про доцільність аборту в кожному конкретному випадку.
Закон проти насильства щодо жінок
Цей юридичний документ набув чинності у 1998 році. Згідно з ним, будь-які форми насильства та жорстокості, яким може піддаватися жінка, наприклад, з боку партнера, повинні оцінюватися як взаємопов'язані. Кожен випадок насильства щодо жінки має братися до уваги відповідними інстанціями. За грубе порушення недоторканності жінки можна отримати термін тюремного ув'язнення до 6 років.
Запобігання проституції
У 1999 році у Швеції почав діяти закон, що протидіє проституції та забороняє придбання послуг сексуального характеру. Закон ставить під удар саме покупців секс-послуг, не передбачаючи покарання для осіб, які займаються проституцією. Зроблено це тому, що саме покупці послуг вважаються рушійною силою проституції у цьому злочинному ланцюжку. У 2005 році цей законодавчий акт було включено і до основного Кримінального кодексу країни. Шведський підхід до боротьби з сексуальними злочинами пізніше був взятий на озброєння такими країнами, як Норвегія, Ісландія, Канада та Північна Ірландія.
До ідеалу поки далеко
Втім, справедливості заради, слід зазначити, що і у Швеції ситуація з рівноправ'ям далеко не така райдужна, як це може здатися на перший погляд. Згідно з даними, оприлюдненими у щорічному звіті про гендерну рівноправність, у деяких сферах діяльності, насамперед пов'язаних з владою, фінансами та будівництвом, у Швеції, як і в багатьох інших країнах, традиційно переважають чоловіки.
Зарплати в середньому по країні у жінок, як і раніше, майже на 15% нижчі, ніж у чоловіків, які мають аналогічний досвід роботи та освіту. І це при тому, що на частку жінок, як і раніше, припадає більше годин неоплачуваної роботи по дому, хоча на роботі жінки при цьому проводять не менше часу, ніж чоловіки.
Якщо подивитися на статистичні дані про те, хто найчастіше обіймає посади генерального директора в комерційних підприємствах, то і тут цифри, на жаль, поки не на стороні жінок. Так, на десять керівників вищої ланки в найбільших компаніях у Швеції лише одна посада припадає на жінку. Серед членів рад директорів у великих корпораціях жінок лише 5%.
Вирішення всіх цих проблем шведський уряд вбачає в активній роботі зі стимулювання рівноправ'я на всіх рівнях державного управління. При цьому, як підкреслюють і законодавці, і вчені-експерти, гендерна рівноправність повинна розглядатися не як окрема, приватна проблема, а як процес, який не повинен зупинятися. Для того, щоб наблизитися до ідеалу рівності між чоловіками та жінками, передбачається і надалі активно вивчати, як у суспільстві розподіляються ресурси, як створюються норми поведінки та як формується процес прийняття рішень у різних сферах.