Швейцарія так очистила свої водойми, що купатися можна навіть у річках посеред міста
Як зазначає портал Swissinfo.ch, чисті річки, струмки та озера у Швейцарії сьогодні – це щось само собою зрозуміле, за якістю води ця країна не має собі рівних у Європі, а то й світі. Важко уявити, але там, де цього літа безтурботно бризкаються діти, колись стояли знаки «Купання заборонено». Справді, до 1960 року лише 14% швейцарських домогосподарств могли похвалитися підключенням до системи очищення стічних вод.
Голова Відділу водних ресурсів Федерального відомства у справах охорони навколишнього середовища (Bundesamt für Umwelt) Міхаель Шерер ділиться з нами своїми спогадами. «У дитинстві, у 1970-ті роки, я не раз спостерігав за роботою так званих «морських корів» – кораблів, що очищають озера від скупчень водоростей. Тобто вже тоді у Швейцарії почали вживати заходів з метою підвищення якості води у природних водоймах. Втім, у ті часи, а особливо за часів моїх батьків, проковтнувши трохи води з річки, легко можна було підхопити жорстокий розлад шлунку. Плакати з попередженням «Купання на ваш страх і ризик» були у Швейцарії невід'ємним елементом ландшафту».
Брудна піна на поверхні води, залишки туалетного паперу по берегах озер та річок, скупчення гнилих водоростей, риба, що спливає догори черевом – млява екологічна катастрофа не лише впадала тоді в очі, але й завдавала серйозного удару по нюху. Останньою ж краплею, мабуть, стала епідемія... тифу, що спалахнула у 1963 році на знаменитому курорті Церматт! Жертвами цієї хвороби, яку ми зазвичай пов'язуємо з громадянськими війнами та іншими катастрофами, у мирній Швейцарії стали 450 осіб, троє з них померли. І тоді в країні вирішили докорінно змінити ситуацію.
Свою роль відіграла і швейцарська пряма демократія. Скориставшись своїми невід'ємними та гарантованими конституцією громадянськими правами, швейцарці у 1967 році запустили народну законодавчу ініціативу «Про захист водних ресурсів від забруднення». Голосування по ній так і не відбулося, але тільки тому, що уряд і парламент усвідомили необхідність прийняття відповідних законодавчих заходів.
У підсумку у 1971 році у Швейцарії скидання у річки неочищених стоків було суворо заборонено. Станом на 2005 рік доступ до систем очищення стічних господарсько-побутових вод мали вже 97% швейцарських домогосподарств. Наразі каналізаційна система країни має загальну протяжність у 130 тис. кілометрів, що еквівалентно довжині трьох екваторів, у країні діють щонайменше 800 водоочисних підприємств.
Звісно, вся ця «розкіш» безкоштовною не була і не є. Загалом на спорудження національної водоочисної інфраструктури швейцарці вклали приблизно 50 млрд. франків. Тільки за рахунок коштів федерального бюджету в цей проект було вкладено 5,3 млрд. франків. Цього року за цією лінією будуть інвестовані останні 10 мільйонів франків.
Тож тепер нікому у Швейцарії і в голову не прийде з підозрою дивитися на озерні чи річкові води. Звісно, з дна водойм постійно піднімають якісь дивні предмети, а нещодавно з'ясувалося, що свого часу на дні деяких озер армія утилізувала старі невикористані боєприпаси. Але це вже інша історія, факт же залишається фактом: у справі захисту своїх природних багатств, зокрема, водних ресурсів, Швейцарія досягла величезних успіхів.
Міхаель Шерер з Федерального відомства з охорони навколишнього середовища без сумніву говорить про справжню «історію успіху». Тепер, на подив туристам, жителі міст купаються навіть у річці, що протікає через центр міста. Чиста вода не є більше особливою привілеєм чи везінням, вона стала цілком нормальним явищем. Воду з-під крана у Швейцарії теж можна вільно пити, за якістю вона еквівалентна мінеральній. Таку «воду з-під крана» навіть замовляють і, як правило, безкоштовно отримують у ресторанах.
Звісно, проблеми поки що залишаються. Наявні часом у воді сліди пестицидів, залишки гормональних препаратів і навіть... кокаїну все ще справляють на тваринний і рослинний світ Швейцарії вельми негативний вплив. Найсучасніші очисні споруди все ще не здатні на сто відсотків відфільтрувати з води буквально всі шкідливі домішки. Тому зараз у Швейцарії розроблена і готується до реалізації національна програма, в рамках якої в період до 2040 року в країні мають бути реконструйовані буквально всі підприємства водоочищення з тим, щоб стічні води були повністю вільні від будь-яких мікрозабруднювачів. На цей проект у Швейцарії мають намір витратити близько одного мільярда франків.
У Швейцарії витрати на очищення стічних вод покриваються зі зборів, що стягуються на основі принципу: «Чим більше напаскудив, тим більше платиш». Муніципалітети, громади та інші муніципальні утворення локального рівня стягують з громадян щомісячні платежі з метою фінансування роботи міських підприємств житлово-комунального господарства, що забезпечують водопостачання та водовідведення. Ставка таких зборів, як завжди у Швейцарії, може помітно відрізнятися від кантону до кантону і від міста до міста, змінюючись у діапазоні від 20 до 70 франків на місяць на сім'ю з чотирьох осіб.