У радіозверненні американський президент чітко сформулював вибір. «Якщо ми не діятимемо зараз, – сказав він, – в уряду залишиться лише два варіанти: або різко скоротити пенсійні виплати, або суттєво збільшити податки». Обидва заходи, якими лякає співвітчизників Буш, здатні справити ефект, подібний до скасування пільг у нашій країні. При цьому, впевнений президент, нинішнє покоління працюючих і ті, хто вже на пенсії, ще можуть розраховувати на чинну систему.
«Однак, – попереджає він, – якщо ми не приведемо її до належного стану, то наші діти та онуки залишаться без пенсій». Тому Буш закликав молодих людей, які лише починають працювати, відраховувати частину свого заробітку не в державні, а в приватні керуючі компанії (останні в США виникли навіть раніше за державні). В цьому, власне, і полягає головний пункт його проекту реформи.
Пенсійна система США завжди вважалася однією з найнадійніших у світі. Однак в останні десятиліття в розвинутих країнах намітилася загальна тенденція – відчутне підвищення рівня життя, а з ним і його тривалості. У підсумку кількість непрацюючих практично зрівнялася з кількістю працюючих. Росію з її показниками тривалості життя ця проблема, як можна здогадатися, не зачепила. Але перед Європою, як і перед США, стоїть дилема: що робити з пенсійною системою, яка незабаром не зможе забезпечувати людей похилого віку гідною пенсією? У Франції та Австрії, де до пенсійної реформи приступили в 2003 році, протест виплеснувся на вулиці. З подібною реакцією зіткнувся і канцлер ФРН Герхард Шредер.
У США необхідність реформи обговорювалася ще під час президентської кампанії 2000 року. Буш, нагадаємо, тоді лякати співгромадян не захотів: свою кампанію він будував на обіцянці знизити податки на $1,6 трлн. Дотягнувши пенсійну проблему до свого другого терміну, Буш, ледь переобравшись, схопився за голову: система соціального забезпечення скоро вичерпає себе.
Побоювання президента небезпідставні. Держуправління соціального забезпечення до 2018 року має виплатити більше, ніж отримати від податків (пенсійний податок у США становить 15,3% від зарплати, половину з нього платить працівник, половину – роботодавець). А до 2042-го державний пенсійний фонд взагалі вичерпає свої запаси. Тим не менше демократи не згодні з ініціативою Буша. За словами сенатора Деббі Стейбнау, витрати на реформу – від 1 до 2 трильйонів доларів – лише збільшать бюджетний дефіцит, який і так досяг небачених розмірів. «Це може задушити економічне зростання», – застеріг сенатор.
Судячи з усього, адміністрація Буша до такого ризику готова. Однак багато критиків, зокрема з прихильників президента, попереджають, що це не убезпечує від непопулярних заходів – збільшення податків, підвищення ставки пенсійного податку, зниження рівня пенсій. Невже скоро і ми побачимо, як американські пенсіонери, услід за російськими, відстоюватимуть своє право на пільгову старість?