Уже протягом кількох років над Німеччиною витає загроза запровадження платної вищої освіти. Останнім часом ця ідея набула конкретних обрисів. Згідно з опитуваннями, 67% німців підтримують запровадження обов'язкового внеску в розмірі 500 євро за семестр. Ця частина населення посилається на те, що рано чи пізно, влаштувавшись на роботу, випускник отримуватиме достатньо для відшкодування витрат на навчання. На противагу цьому лунають й інші голоси. Сумніваються, зокрема, в ефективності контролю за тим, куди і на що йтимуть бюджетні гроші на освіту. Зараз передбачається, що внески ввіллються до бюджету самих університетів і вирішальним чином покращать весь освітній процес. Однак багато хто сумнівається в тому, що держава не захоче скористатися новими надходженнями для затикання інших бюджетних дірок. Якщо без запровадження плати за навчання не обійтися, то всі згодні в одному: потрібно терміново розробити систему кредитування вищої освіти на весь період навчання.
«Вузи Німеччини мають навчитися брати на себе більшу відповідальність, а вона починається тоді, коли з'являється необхідність правильного поводження з грошовим капіталом. Із запровадженням платної освіти у педагогічного складу з'явиться стимул для покращення якості викладання, а у студентів - для того, щоб не затримуватися в стінах університету», - заявив голова Об'єднання торгово-промислових палат Німеччини Людвіг Георг Браун.
Президент Федерального союзу німецької промисловості Міхаель Роговський також підтримав ідею: «У платної освіти є низка переваг. Вона створить конкуренцію серед вузів. А студенти, які оплачують своє навчання, зможуть наполягати на практичній спрямованості навчання».
«Одночасно із запровадженням плати за навчання необхідно видавати значно більше стипендій, щоб лише знання студента, а не гаманець батьків вирішували те, хто має право на отримання вищої освіти», - сказав Браун.
За 2003-2004 навчальний рік Німеччиною прокотилася хвиля студентських страйків протесту, за допомогою яких студенти намагалися відстояти право на безкоштовну вищу освіту. До тисяч німецьких студентів приєдналися й іноземні, багато з яких вважають, що із запровадженням платної освіти їм доведеться попрощатися з мрією про отримання диплома на німецькій землі. Багато хто побоюється, що університетський збір встановить у Німеччині американські умови, за яких розрив у якості освіти більшою мірою визначається матеріальними можливостями студентів.
Експерт соціал-демократичної партії з питань освіти у федеральній землі Гессен Міхаель Зібель у розмові з представниками агентства DPA запропонував запровадження податку на освіту: «Запровадження індивідуального щорічного збору лише зі студентів не вирішить проблеми місцевого фінансування вузів. Натомість нам необхідно запровадити податок на освіту. Що це буде за податок - обговорюється наразі».
Своє «ні» запровадженню платної освіти висловила й федеральний міністр освіти та наукових досліджень Едельгард Бульманн: «Право на першу безкоштовну освіту має залишитися нашим культурним завоюванням».