Українських батьків у Німеччині може здивувати система, яка фактично розділяє освітні траєкторії дітей вже після початкової школи. При цьому університет там не вважають єдиним шляхом до хорошої професії та стабільного заробітку. Про це повідомила українка Людмила Русина у своєму блозі в TikTok.
Як система освіти в Німеччині визначає шлях дитини після початкової школи
За словами українки, один із ключових моментів настає вже приблизно у 10-11 років. Високі оцінки відкривають школярам шлях до гімназії, після якої можна скласти Abitur і претендувати на вступ до університету.
«Університети в Німеччині не для всіх. І вже в четвертому класі дитина тут майже приречена», - описала своє сприйняття системи блогерка.
Русина звертає увагу, що в такому віці ще складно об'єктивно оцінити здібності та майбутній потенціал школяра. Дитина може розкритися пізніше, однак вибір освітньої траєкторії відбувається досить рано.
При цьому система дозволяє дітям навчатися у власному темпі. Ті, хто після початкової школи не потрапив до гімназії, не втрачають можливості продовжувати освіту та будувати професійну кар'єру іншим шляхом.
Здобути вищу освіту після звичайної школи також можливо. За словами українки, шлях до університету в такому разі буде довшим і складнішим, але початковий вибір не означає остаточної заборони на вступ до вишу.
Чим навчання в Німеччині відрізняється від української системи
Українську модель блогерка назвала значно доступнішою для вступу до університетів. Вона згадала період, коли, за її словами, до вишів вступали близько 70% випускників шкіл, хоча диплом далеко не завжди гарантував подальшу роботу за спеціальністю.
«В Україні, навпаки, університети стали настільки доступними, що я пам'ятаю період, коли 70% випускників вступали до них. І чи є в цьому сенс, коли більшість потім не може знайти роботу», - зазначила Русина.
Однією з головних відмінностей Німеччини вона називає сильну професійну освіту. Молоді люди можуть освоювати конкретну спеціальність, паралельно отримувати практичний досвід і готуватися до роботи без обов'язкового університетського диплома.
Тому відсутність навчання у виші в Німеччині не обов'язково сприймається як освітня чи професійна невдача. Ринок праці дозволяє здобути затребувану професію та стабільний дохід через інші формати підготовки.
Сама українка підсумувала, що переваги та недоліки є в обох систем. Однак німецький підхід вона вважає практичнішим через орієнтацію не лише на диплом, а й на здобуття професії та реальних навичок для подальшої роботи.