Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Країнознавство

Сонячні місця не для засмаги

Долина смерті в американському штаті Каліфорнія – теж нестерпно сонячне місце

Один із способів визначити найсонячніше місце на Землі – з'ясувати, де протягом дня найдовше світить сонце. Як не дивно, рекордсменом за цим показником є не сонячний штат Флорида на півдні США, а наукові станції Юріка та Алерт, розташовані набагато північніше – на канадському острові Елсмір.

Постійного населення там немає – тільки військові та вчені несуть у цих місцях цілорічну вахту. У найсонячнішому місяці (травень) в Юріці сонце може яскраво світити протягом 65,4% доби, тобто більше 15 годин. Втім, середньоденна температура там становить –10 градусів, а в такий холод не дуже позагораєш. Річ у тім, що ці наукові станції входять до числа найпівнічніших поселень у світі і знаходяться за Полярним колом.

Цю широту в Америці називають «землею опівнічного сонця», тому що влітку сонце ніколи не заходить за горизонт і може світити цілими днями не припиняючи. Ще це явище відоме як «полярний день». На зміну полярному дню приходить полярна ніч, коли сонце взагалі не показується з-за горизонту.

Незважаючи на те, що в Арктиці багато снігу, технічно вона є пустелею, а отже, опади та хмари, які їх приносять, у деяких областях бувають рідко. З огляду на те, що сонце над островом Елсмір може світити добу безперервно і відносно рідко закривається хмарами, і Юріка, і Алерт отримують найбільше годин сонячного світла у світі – принаймні, у травні. Але, звісно, в розпал грудня справи там виглядають зовсім інакше.

Кожен із цих сезонів на полюсах триває по півроку. На віддалі від полюсів це явище виражене не так яскраво, але на північній околиці Канади сонця не буває по чотири місяці.

Ну що ж, замість цього можна пошукати місце, де сонце світить цілий рік – у такому разі доведеться проїхати 5300 кілометрів на південь. За даними метеостанцій, розкиданих по всій території США, найсонячнішим місцем у світі є місто Юма, розташоване в американському штаті Аризона. Ймовірність сонячної погоди протягом світлового дня, який триває від 11 годин взимку до 13 годин влітку, становить 90%.

«На південному заході США протягом майже всього року панує високий тиск, результатом якого є низхідні потоки теплого повітря, – пояснює кліматолог Майкл Кріммінз з Аризонського університету в місті Тусоні. – Тому протягом року там буває багато безхмарних і теплих днів».

За словами Кріммінза, Юма славиться своєю сонячною погодою завдяки тому, що знаходиться в субтропіках. За рахунок масштабної циркуляції атмосфери, відомої як комірка Гадлі, у цій частині земної кулі жарко і сухо.

«Біля екватора тепле вологе повітря піднімається, утворюючи тропічний грозовий фронт, а потім, у смузі від 30-го градуса північної широти до 30-го градуса південної широти, осідає, утворюючи високий тиск біля поверхні, – розповідає Кріммінз. – Саме в цьому поясі широт розташована більшість великих світових пустель».

Втім, на чемпіонський титул є й інші претенденти окрім Юми, оскільки наявні статистичні дані не відображають повної картини.

«У США більша частина подібної статистики заснована на надійних даних довгострокових спостережень, переважно на базі аеропортів, тому крайні значення беруться в точках, які розташовані в містах», – говорить Кріммінз. Такі спостереження ведуть метеорологічні станції, які відносяться до 1-го розряду (за обсягом спостережень і робіт – Ред.). За словами Кріммінза, «цілком можливо, що десь ці показники ще вищі, наприклад, у Долині смерті в штаті Каліфорнія, але ці місця не враховуються, тому що там немає станцій 1-го розряду».

Ніхто з учених не здивувався б, якби виявилося, що найсонячніші місця на землі незаселені. Людина природним чином уникає постійного перебування на сонцепекі, оскільки надмірно сильний вплив сонячних променів може завдати їй шкоди. Крім того, в пустелях складно отримати точні дані спостережень: туди важко дістатися, а встановлене там обладнання легко може зіпсуватися, якщо його засипле піском або, припустимо, вночі вдарить мороз.

Крім того, існує безліч інших країн, про які ми не маємо такого обсягу інформації: спорудження метеостанцій коштує недешево, а багато з найсонячніших у світі місць розташовані в державах, що розвиваються. Нарешті, не можна забувати і про океани та озера: все ж 71% поверхні Землі знаходиться під водою. Тому в 2007 році наукові співробітники Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) вирішили зайти з іншого боку і пошукати найсонячніші місця на нашій планеті за допомогою супутників. Встановлені на супутниках датчики змогли визначити, чи відбивається випромінювання від хмар або від поверхні землі, в тому числі від водойм.

Звісно, найкращі місця для сонячних ванн виявилися далеко від великих населених пунктів. На морі найсонячнішим місцем виявилася ділянка Тихого океану на південь від Гавайських островів і на схід від острівної республіки Кірибаті. На суші найменш хмарним районом було визнано частину пустелі Сахара в Нігері, розташовану неподалік від зруйнованої колоніальної фортеці Агадем. Вчені підрахували, яка середньоденна кількість сонячної енергії припадала на ці райони за період з 1983 по 2005 рік. У пустелі вона становила 6,78 кіловат-годин на квадратний метр, а на морі – 6,92 кіловат-годин на квадратний метр. Це приблизно відповідає тій кількості електроенергії, яка щодня витрачається на нагрів води в середньостатистичній американській сім'ї.

«Було виявлено, що в зазначених місцях поверхні Землі досягає найбільша кількість сонячної енергії. Ще пара подібних областей є в африканській Сахарі, – розповідає Пол Стекхаус, який займається вивченням поверхневого випромінювання в Дослідницькому центрі НАСА «Ленглі» в місті Хемптон (штат Вірджинія). – Це пов'язано з відносно високим положенням сонця біля екватора та відсутністю хмар внаслідок циркуляції атмосфери».

Така інформація збирається не з чистого цікавості: вона допомагає визначити оптимальне місце розташування для сонячних батарей і використовується службою захисту від ураження сонячним випромінюванням в Італії.

У НАСА обіцяють опублікувати у 2016 році нові дані, засновані на 30-річному періоді спостережень. Не виключено, що в переліку найбільш сонячних місць Землі з'являться нові претенденти на звання чемпіона.