У Німеччині 69% усіх собак можуть похвалитися породою
Як зазначає «Русская Германия», такий суттєвий приріст – 58% за п'ятнадцять років – пояснюється не тим, що в країні стало народжуватися більше цуценят – навпаки, у 2001 році їх з'явилося на світ близько 90 000, а минулого року – всього 76 000. Однак тривалість собачого життя, як і людського, стабільно зростає, до того ж населення ФРН все активніше імпортує вихованців з-за кордону.
Безсумнівно, Німеччина не найгірша країна, щоб бігати, гавкати і радісно виляти хвостом: собаківники Федеративної Республіки лише на корм для своїх чотириногих друзів витратили у 2015 році 1,3 млрд євро. Загалом же німецькі домашні тварини за рік примудрилися проїсти 4,11 млрд – більше, ніж будь-коли раніше за всі роки збору подібної статистики.
У цих мільярдних сумах ще не враховані витрати на ветеринарів, оплата помічників для тимчасового догляду за собакою, послуг тренерів-собаківників та собачих готелів-пансіонатів. Все більш популярними серед власників тварин стають собачі пальта, светри, персоналізовані нашийники або особливі види терапії – за ці послуги собаківникам також доводиться чимало платити.
Кожному, хто вигулює собаку в Німеччині на міській території, мають бути відомі правила гігієни: прибирання відходів собачої життєдіяльності – справа господарська, для чого призначені безкоштовно роздавані або продавані пластикові пакети. У Німеччині щорічно поширюється близько 400 мільйонів таких спецпакетів.
Статистичне відомство виходить з того, що кожна німецька собака здійснює свій туалет двічі на день, а екскременти важать близько ста грам. Якщо ці підрахунки вірні, значить – щоденно Німеччина виробляє 15,8 млн купок собачих екскрементів, які в загальній складності важать 1 580 000 кг. За рік це приблизно 576 700 тонн, тому не дивно, що його переробка підвищує навантаження на сміттєпереробну галузь, а неприбрані з тротуарів купки викликають роздратування перехожих – особливо тих, хто не зараховує себе до любителів собак.
Щорічно німецькі міста та комуни отримують від собаківників близько 300 млн євро у вигляді податку на утримання вихованців. Рішення про розміри собачого податку кожна комуна приймає самостійно, також маючи свободу при використанні коштів: надходження до комунального бюджету за рахунок собачого податку не повинні витрачатися на певні цілі, наприклад – очищення вулиць.
Принципово утримання собаки в місті обходиться дорожче, ніж у провінції. Згідно з проведеним у 2015 році споживчим журналом Stiftung Warentest соціологічним опитуванням, найвищий по Німеччині податок на утримання собак платять жителі Майнца – у столиці Рейнланд-Пфальцу він становить 186 євро на рік. Слідом йдуть два міста Північного Рейну-Вестфалії – Хаген (180 євро) та Вупперталь (160 євро). У баварському селі Віндорф (4762 жителі) податок взагалі не стягується, в Етталі (також Баварія) він становить символічний 1 євро на рік, у Штайгре (Саксонія-Анхальт) – 10 євро.
Ці розміри податку діють для собак звичайних порід, з господарів тих тварин, які віднесені до небезпечних, податок зазвичай стягується за підвищеними ставками, а для собак-поводирів, сторожових, пастуших собак та псів, які перебувають на державній службі, навпаки, є знижки. Власники тварин, взятих із притулків, зазвичай звільняються від сплати податку – принаймні на перший час.