Однак у багатьох місцях цієї країни, настільки сильно підпорядкованої інтересам туристичного бізнесу, не так-то просто, виявляється, познайомитися з її славетною кулінарною культурою та насолодитися нею. У більшості випадків вам запропонують кухню міжнародну, наївно вважаючи, що саме цим можна порадувати іноземного гостя.
Все ж слід покластися на своє чуття – можливість скуштувати гарні місцеві страви та делікатеси надається майже повсюди. При цьому ніколи не слід судити про якісний рівень кухні за зовнішнім виглядом ресторану чи закусочної: хороші кафе та ресторани часто виглядають скромно.
День починається (якщо не хочете в готелі, то в барі) з чашечки «експресо» – дуже міцної чорної кави, швидко приготованої у вашій присутності, або менш міцної кави, або кави з молоком. До неї подають свіжі рогалики – бріоші.
Обідають у ресторанах або в тратторіях – невеликих ресторанчиках. Зазвичай передбачається, що за італійським звичаєм буде замовлено щонайменше дві-три страви. Страви з макаронних виробів, що мають загальну назву «паста», слід шукати не серед головних страв меню, а серед закусок.
Якщо ви хочете лише трохи перекусити, то вам краще вирушити до піцерії, гриль-бару або закусочної.
Перед їжею прийнято випити аперитив – існує безліч різних видів, у тому числі й безалкогольні. У багатьох місцях для збудження апетиту також люблять випити невеликий келих білого або ігристого вина. Пиво є повсюди, але воно досить дороге, причому місцеві сорти дешевші за імпортні. У будь-якому випадку ви можете розраховувати на найкраще обслуговування, якщо замовите місцеве вино. А до нього мінеральну воду, газовану або звичайну. Особливо рекомендуємо спробувати виняткові італійські фруктові соки.
Той, хто хоче поїсти ґрунтовно, починає із закуски, яка називається «антипасто». Це може бути, наприклад, шинка з динею або інжиром, рибний салат, що складається в основному з креветок, овочеве асорті тощо. Потім настає черга першої страви – «примо». Це макаронна або рисова страва, до якої подається безліч соусів, приготованих на основі томатів, м'яса, сиру, зелені, часнику, грибів, морських молюсків, риби тощо. Увечері ж перевага, як правило, надається супу – «мінестре».
Головна страва – друга, італійською «секондо». Як правило, це м'ясо або риба з овочевим гарніром, у тому числі з картоплею, або салат. Салат зазвичай ви самі собі готуєте просто за столом, заправляючи його на смак оцтом або рослинною олією. Потім слідує десерт: солодка страва, сир, фрукти або морозиво.
Італійці люблять завершувати трапезу чашечкою «експресо». Іноді на смак до нього додають трохи грапи (виноградної горілки) або коньяку – тоді це називається «каффе корретто». Або ж зупиняються на гіркому лікері «амаро». У будь-якому випадку – вибір дуже великий.
Якщо італійці прийшли поїсти великою компанією, то розраховуються вони завжди спільно, вважаючи, наприклад, німецький звичай платити тільки за себе – дріб'язковим. Вони ділять всю суму порівну на кількість присутніх, і кожен викладає на стіл свою частку. Їдять в Італії, як правило, пізніше, ніж у більш північних країнах. Так, обід тут у більшості випадків припадає на час з 13 до 14 години, а вечеря (чена) – найраніше на 19:30.
У багатьох місцях вам можуть запропонувати меню для туристів за твердою ціною («преццо фіссо»), однак вибір страв при цьому буде дуже обмеженим.
Італійці майже не п'ють, якщо вони при цьому не їдять. Але в будь-якому містечку та на будь-якому перехресті ви зустрінете бар, у якому можна випити кави, прохолодних напоїв, соків, вин чи коньяку, а з їстівного – купити тістечко, невеликий трикутний бутерброд (трамедзино) або мініатюрну піцу (піццетту).