Запит «росіяни стали…» найпопулярніші пошукові системи продовжують трьома основними варіантами: «менше відпочивати за кордоном», «менше пити» та «менше їздити до Європи». А що з купівлею зарубіжної нерухомості?
Інтерес до придбання зарубіжної нерухомості виник у наших сучасників одразу ж, як тільки «стало можна», тобто близько чверті століття тому. І всі ці роки залишався стабільно високим.
«У 90-ті роки люди купували нерухомість за кордоном, щоб уникнути кримінального безладу, – розповідає член ради директорів девелоперської компанії «СтройИнвестТопаз» Максим Раєвський. – Зараз такого вже немає, але практично всі бізнесмени, які вирішили фінансові проблеми в Росії, замислюються про покупку житла за кордоном як про певне вкладення коштів та хеджування ризиків, пов'язаних із веденням бізнесу на батьківщині».
З цієї точки зору особливо популярні у великих підприємців найбагатші країни Євросоюзу з найдорожчою нерухомістю – Велика Британія, Франція та Німеччина.
«З розвинених країн великим попитом у росіян традиційно користується, крім згаданих, Італія», – додає партнер UFG Wealth Management Дмитро Кленов. Що стосується менш «респектабельних» країн, експерт відзначає Чорногорію, Словаччину, Болгарію та Кіпр. Крім того, надзвичайно затребувані у росіян Іспанія, Португалія та Греція.
«Традиційно раді інвесторам з Росії країни Східної Європи та Прибалтика, – додає Максим Раєвський, – Причому незалежно від того, які стосунки з Росією в плані політики. При цьому дешева іпотека (під три відсотки річних) робить житло в цих країнах затребуваним не лише у власників бізнесу, а й у топ-менеджменту із зарплатою близько 10 тисяч євро на місяць».
Мода на купівлю зарубіжної нерухомості не пов'язана з інвестиційною привабливістю останньої, підкреслює комерційний директор групи компаній Insigma Катерина Батинкова. «Купували в основному завдяки кліматичним умовам у місці проживання (щоб переселити батьків або їхати у тривалу відпустку самому), з метою отримання другого громадянства або як надійне вкладення коштів.
Зараз ситуація змінилася, – розповідає експерт, – Російська нерухомість стала більш надійним способом вкладення коштів, ніж більшість пропозицій за кордоном, особливо якщо йдеться про країни ЄС та США. На наш погляд, у зв'язку із загальною економічною ситуацією ця тенденція збережеться ще чотири-п'ять років».
Вкладатися в зарубіжну нерухомість стає все ризикованіше – як, втім, і у вітчизняну. Попит на деякі вітчизняні проекти, в тому числі розташовані у завжди затребуваному московському регіоні, впаде в найближчій перспективі на 40-50 відсотків, прогнозує партнер компанії «Метриум Групп» Наталія Тихоновська, і навіть найбільш ліквідні московські ЖК, швидше за все, втратять близько 20 відсотків попиту. Що говорити про вкладення в нерухомість, яка знаходиться в країнах, з якими стрімко псуються відносини.
«Санкції з боку Заходу призвели до того, що росіяни стали переглядати свої пріоритети з точки зору вкладення грошових коштів. Немає нічого дивного в тому, що інтерес до американської нерухомості впав, і не тільки у нас. Китайські інвестори з тривогою оцінюють ситуацію, що склалася (не виключено, що на черзі може опинитися і Китай). Помічено, що їхня присутність у США зменшується.
Що стосується наших співвітчизників, то ми бачимо, що бізнес змінив вектор і пішов на схід, – розповідає генеральний директор компанії «НДВ-Нерухомість» Олександр Хрустальов. – Причина – ризики, пов'язані з розміщенням коштів у зарубіжних активах. Ніхто не бажає зіткнутися із заморожуванням коштів, а такі сценарії вельми ймовірні».
Ірина Могилатова, керуючий партнер агентства нерухомості TWEED, теж не радить вкладатися в зарубіжну нерухомість: «Думаю, інвестору сьогодні краще грати на своїй території, – радить експерт. – Подивіться на Францію, де посилили податковий тягар, в результаті чого постраждали власники нерухомості, або на Іспанію, де інвестори скупили квартири, які потім знецінилися, і тепер вони не можуть їх продати. Покупці, що вклалися в нерухомість цих країн, опинилися не в кращій ситуації».
За словами Могилатової, багато росіян зараз змінюють свої плани щодо тривалого перебування за кордоном саме через погіршення ставлення до них.
З точки зору привабливості для інвестицій та просто для збереження коштів зараз російська нерухомість виглядає більш цікавою, ніж зарубіжна, погоджується Анна Чижова, генеральний директор компанії «Домус фінанс»: «Навіть після кризи динаміка цін у нас в країні вища, а захищеність російських власників квартир від політичної кон'юнктури, особливо в країнах ЄС та США, у зв'язку з останніми подіями викликає великі сумніви».
Втім, зарубіжну нерухомість купують не лише з метою інвестицій. Дмитро Кленов наводить свої дані: на його думку, події 2014 року – геополітична активність Росії та реакція Заходу на неї – суттєвого впливу на попит на зарубіжну нерухомість не мали. Ні попит з боку держслужбовців, ні кількість «освітніх» покупок для дітей, які навчаються за кордоном, не скоротилися помітним чином.
«А ось кількість угод падає, і пов'язано це як з тим, що банки стали набагато прискіпливішими щодо покупців з Росії, оцінюючи, чи зможуть надійти кошти вчасно, наскільки великий ризик їх заморозки тощо, так і з тим, що самі покупці стали обережніше ставитися до великих витрат», – говорить Юлія Овчинникова, директор департаменту зарубіжної нерухомості компанії IntermarkSavills.
Тобто в більшості випадків причина скорочення кількості угод лежить поза емоціями: політика – це одне, а ось гарантії для кредитної організації – інше. Все строго за прислів'ям: «нічого особистого – тільки бізнес». І в нинішніх умовах російським покупцям, зацікавленим у придбанні закордонної нерухомості, варто готуватися доводити свою платоспроможність.